Чоловіка не випустили за кордон із дружиною з інвалідністю через «сумнівний шлюб»: апеляція стала на його бік
Сьомий апеляційний адміністративний суд залишив у силі рішення суду першої інстанції, яке стосується відмови у виїзді за кордон військовозобов’язаному чоловікові. Його не пропустили через пункт пропуску, коли він супроводжував дружину з інвалідністю II групи, попри надані документи. Суд дійшов висновку, що така відмова була незаконною.
Ключовим у справі стало те, що прикордонники фактично поставили під сумнів реальність шлюбу між подружжям і використали це як одну з причин відмови. Апеляційний суд чітко наголосив: встановлювати, чи є шлюб фіктивним, може лише суд, а не посадові особи прикордонної служби.
Обставини справи №120/15569/24
Позивач 7 листопада 2024 року намагався виїхати з України через пункт пропуску «Могилів-Подільський — Отач», супроводжуючи дружину з інвалідністю II групи. Під час проходження прикордонного контролю він подав пакет документів, що включав закордонні паспорти, свідоцтво про шлюб, документи, які підтверджують інвалідність дружини, військово-облікові документи та довідку про відстрочку від мобілізації.
Попри це, уповноважена службова особа відмовила у перетині кордону, пославшись на відсутність підстав, передбачених Правилами перетинання державного кордону. Водночас серед мотивів, на які фактично посилався відповідач, були сумніви щодо фіктивності шлюбу.
Вважаючи відмову протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду.
Рішення судів
Вінницький окружний адміністративний суд визнав відмову протиправною, скасував відповідне рішення та зобов’язав відповідача не чинити перешкод у перетині державного кордону за наявності законних підстав і належних документів.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 4 лютого 2026 року у справі №120/15569/24 погодився з цими висновками та залишив рішення без змін.
Правова позиція апеляційного суду
Суд підтвердив, що в умовах воєнного стану право на виїзд з України може бути обмежене, однак такі обмеження мають застосовуватися виключно на підставі закону та з урахуванням конкретних обставин справи.
Колегія суддів зазначила, що військовозобов’язані особи, які не підлягають призову під час мобілізації, можуть реалізувати право на перетин державного кордону за умови підтвердження відповідних підстав належними документами. До таких категорій належать, зокрема, особи, які супроводжують дружину або чоловіка з інвалідністю. Перелік документів, що підтверджують це право, є чітко визначеним і не потребує додаткового тлумачення.
Суд встановив, що позивач надав повний пакет документів, передбачений законодавством, а відповідач не довів протилежного.
Окремо суд звернув увагу на питання оцінки дійсності шлюбу. Наявність свідоцтва про шлюб підтверджує його державну реєстрацію та дійсність. Визнання шлюбу недійсним, у тому числі з підстав фіктивності, можливе виключно за рішенням суду. Жодного такого рішення у матеріалах справи не було.
У зв’язку з цим суд дійшов висновку, що орган Державної прикордонної служби не наділений повноваженнями самостійно оцінювати або встановлювати фіктивність шлюбу. Посилання на обставини, які, на думку відповідача, можуть свідчити про формальний характер сімейних відносин, не можуть бути належною правовою підставою для відмови у перетині кордону.
Також апеляційний суд підкреслив, що рішення суб’єкта владних повноважень має бути обґрунтованим і вмотивованим, містити чіткі правові та фактичні підстави та не може базуватися на припущеннях. У цій справі відмова не відповідала цим критеріям.
Висновок суду
Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та застосував норми матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків.
Апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
