На Сумщині суд стягнув понад 530 тисяч грн з підрядника за несвоєчасне використання авансу на будівництво фортифікацій
Господарський суд Сумської області, розглянувши матеріали справи № 920/132/26 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, встановив обставини щодо заявлених вимог про стягнення штрафних санкцій, інфляційних втрат та процентів річних, нарахованих у зв’язку з несвоєчасним використанням попередньої оплати за договором будівництва фортифікаційних споруд.
Суть справи
Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави, в якому просив стягнути з відповідача пеню, інфляційні втрати та три відсотки річних у зв’язку з несвоєчасним використанням попередньої оплати за договором про будівництво фортифікаційних споруд від 20.02.2024 № 5.
Позов обґрунтовано тим, що між Департаментом капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації як замовником та відповідачем як підрядником укладено договір будівельного підряду, який фінансувався за рахунок бюджетних коштів і передбачав виконання робіт оборонного призначення. Договір реалізовувався у сфері оборонного будівництва в умовах воєнного стану, що зумовлює підвищений публічний інтерес до належного та своєчасного використання таких коштів.
Відповідно до умов договору замовник здійснив попередню оплату в загальній сумі 7 024 196,78 грн, яка надавалася на строк не більше шести місяців для цільового використання підрядником. При цьому договором встановлено обов’язок використати такі кошти у визначений строк або повернути їх, а також передбачено відповідальність у вигляді пені у разі прострочення.
Судом встановлено, що частина попередньої оплати у сумі 3 740 094,98 грн була використана відповідачем поза межами встановленого шестимісячного строку. Водночас підтвердження використання авансу в межах строку повинно здійснюватися виключно актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), підписаними сторонами.
Надані відповідачем видаткові накладні та інші документи суд визнав неналежними доказами використання авансу, оскільки вони не підтверджують використання коштів саме за договором, не містять прив’язки до об’єкта будівництва та не свідчать про виконання робіт у межах визначеного строку.
Суд встановив, що невикористаний залишок авансу був повернутий у незначному розмірі (11,20 грн), при цьому основне порушення полягало у несвоєчасному використанні значної частини попередньої оплати.
Прокурор обґрунтував підстави представництва інтересів держави відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру», зазначивши, що уповноважений орган, будучи обізнаним про порушення, не звернувся до суду у розумний строк. Така бездіяльність підтверджена листуванням між органом та прокуратурою і зумовлена, зокрема, відсутністю коштів для сплати судового збору.
Позиція та рішення суду
Суд визнав доведеними підстави для представництва прокурором інтересів держави, зазначивши, що уповноважений орган не здійснив належного захисту інтересів держави у розумний строк, що свідчить про його бездіяльність.
Суд при цьому врахував правові висновки Верховного Суду та підходи Конституційного Суду України щодо субсидіарної ролі прокурора і критерію «розумного строку» невжиття заходів уповноваженим органом.
Оцінюючи спірні правовідносини, суд виходив із того, що попередня оплата за договором є авансом, який підлягає використанню виключно у визначений строк або поверненню, а її несвоєчасне використання є порушенням грошового зобов’язання. Суд також врахував, що неефективне використання бюджетних коштів у сфері обороноздатності порушує майнові інтереси держави та потребує належного судового захисту.
Суд встановив, що відповідач порушив умови договору щодо строків використання попередньої оплати, а відтак наявні підстави для застосування передбачених договором та законом наслідків у вигляді стягнення пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.
Розрахунок пені у сумі 306 873,67 грн суд визнав обґрунтованим та арифметично правильним. Також суд дійшов висновку про правомірність вимог щодо стягнення 189 491,22 грн інфляційних втрат та 34 213,75 грн трьох відсотків річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.
З урахуванням встановлених обставин та досліджених доказів суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог у повному обсязі.
Суд ухвалив рішення про задоволення позову повністю, стягнення з відповідача на користь позивача пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за договором, а також судового збору на користь органу прокуратури.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
