Подали заяву на відстрочку офлайн, а ТЦК перенаправляє у Резерв+: чи законно це — позиція суду

09:06, 18 квітня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Електронний сервіс не звільняє ТЦК від обов’язку розглянути заяву, а подання через ЦНАП є законним способом звернення за відстрочкою.
Подали заяву на відстрочку офлайн, а ТЦК перенаправляє у Резерв+: чи законно це — позиція суду
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Ситуація, коли держава пропонує «спростити» процедуру через цифрові сервіси, на практиці іноді обертається проти заявника. Саме це стало предметом розгляду у Полтаві: ТЦК відмовив учителю історії та географії  у відстрочці не через відсутність права, а через те, що таку відстрочку нібито можна оформити автоматично через електронну систему.

Полтавський окружний адміністративний суд у цій справі фактично поставив межу між зручністю і правом. Він чітко зазначив: цифрові інструменти можуть доповнювати процедуру, але не замінюють її і не скасовують обов’язку органу розглянути заяву по суті. Відмова, яка не спирається на підстави, прямо визначені законом, є протиправною — навіть якщо вона обґрунтована «технічною можливістю» оформлення в інший спосіб.

Обставини справи

Полтавський окружний адмінсуд розглянув справу №440/16880/25 за позовом педагогічного працівника закладу загальної середньої освіти.

Позивач працює вчителем історії та географії за основним місцем роботи з тижневим навантаженням 27 годин (1,5 ставки), що відповідає вимогам пункту 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

22 листопада 2025 року він подав заяву через центр надання адміністративних послуг про надання відстрочки від призову під час мобілізації, додавши необхідні документи.

Комісія ТЦК відмовила у наданні відстрочки. Як підставу зазначено запровадження автоматичного оформлення відстрочок для педагогічних працівників через електронні сервіси. Інших мотивів відмови рішення не містило.

Не погодившись із таким рішенням, позивач звернувся до суду. У межах забезпечення позову суд заборонив його призов до набрання рішенням законної сили.

Нормативна база і підхід суду

Суд виходив із того, що органи влади зобов’язані діяти виключно на підставі та в межах закону, як того вимагає стаття 19 Конституції України.

Підстави для відстрочки визначені статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і є вичерпними. Для педагогічних працівників ключовою умовою є робота за основним місцем не менш як на 0,75 ставки.

Порядок №560 передбачає як подання заяви з документами, так і можливість автоматичного оформлення відстрочки через електронний кабінет за наявності технічної можливості. Водночас така автоматизація має факультативний характер і не замінює встановлену законом процедуру розгляду заяв.

Суд підкреслив, що після отримання заяви та документів ТЦК зобов’язаний перевірити їх і оцінити наявність або відсутність підстав, визначених законом, та ухвалити мотивоване рішення.

Оцінка дій ТЦК

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що ТЦК розглянув заяву позивача та відмовив у наданні відстрочки виключно з підстави запровадження автоматичного оформлення.

Суд дійшов висновку, що така підстава не передбачена законодавством. Можливість оформлення відстрочки через електронні сервіси не виключає права особи подати заяву у паперовій формі, зокрема через центр надання адміністративних послуг.

Таким чином, відповідач не здійснив оцінки поданих документів по суті та не перевірив наявність підстав для відстрочки відповідно до статті 23 закону, а застосував підставу для відмови, яка не передбачена правовими нормами.

Висновки суду і спосіб захисту

Суд визнав рішення комісії ТЦК протиправним і скасував його в частині відмови у наданні відстрочки.

Водночас суд не вирішував питання про надання відстрочки по суті, оскільки відповідач не дослідив відповідні обставини. Як належний спосіб захисту обрано зобов’язання ТЦК повторно розглянути заяву позивача з урахуванням правової позиції суду.

Окремо суд наголосив, що заявник має право обирати спосіб звернення — як через електронний кабінет, так і шляхом подання заяви в паперовій формі.

Судові витрати

Суд стягнув із ТЦК на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 1695,68 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу, заявлених у сумі 20 000 грн, суд зменшив їх до 1500 грн. Підставою стало те, що надані документи не підтверджували обсяг і фактичність усіх заявлених послуг, зокрема відсутній акт виконаних робіт та деталізація наданої допомоги. Суд застосував критерії співмірності витрат складності справи та обсягу виконаної роботи.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший