Відстрочка по догляду: суд уточнив, чому ТЦК не може відмовити через «не ту довідку»
Ситуація, коли людина фактично має право на відстрочку, але отримує відмову через «не той документ», — доволі типова для практики мобілізаційних спорів. У цій справі військовозобов’язаний доводив право на відстрочку як особа, що здійснює постійний догляд за матір’ю, однак ТЦК відмовив, пославшись на відсутність належної медичної довідки.
Тернопільський окружний адміністративний суд розглянув не стільки саме право на відстрочку, скільки підхід до його підтвердження. Ключове питання полягало в тому, чи може орган відмовити лише через форму документа, якщо його зміст підтверджує необхідні обставини.
Суд наголосив: перелік документів у таких справах має варіативний характер, а висновок лікарсько-консультативної комісії є одним із належних і допустимих документів для підтвердження потреби в постійному догляді.
Обставини справи
Тернопільський окружний адмінсуд розглянув справу №500/6755/25 за позовом військовозобов’язаного до територіального центру комплектування та відповідної комісії.
Позивач звернувся за відстрочкою на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» — як особа, що здійснює постійний догляд за матір’ю.
Заяву було подано через електронний сервіс разом із пакетом документів, серед яких — свідоцтво про народження, акт органу місцевого самоврядування про здійснення догляду та висновок лікарсько-консультативної комісії про наявність у матері когнітивних порушень, що зумовлюють потребу в догляді.
Комісія ТЦК рішенням, оформленим протоколом від 10.11.2025 №38, відмовила у наданні відстрочки. Підставою зазначено відсутність довідки ЛКК про потребу в постійному догляді.
У відзиві на позов відповідач додатково послався на невідповідність поданих документів вимогам Порядку №560.
Спір у справі фактично звівся до оцінки документів: чи підтверджує поданий медичний висновок потребу особи у постійному догляді в розумінні законодавства.
Водночас відповідачі не заперечували ані родинні зв’язки позивача з матір’ю, ані сам факт здійснення ним постійного догляду.
Підхід суду до оцінки доказів
Суд проаналізував положення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядку №560, зокрема додаток 5, який визначає перелік документів для підтвердження підстав відстрочки.
Ключовий висновок суду полягає в тому, що цей перелік має альтернативний характер. Законодавство передбачає кілька можливих документів, які можуть підтвердити потребу особи у постійному догляді, зокрема довідку МСЕК, висновок ЛКК або інші визначені документи.
Суд прямо зазначив, що висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, складений за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров’я, є одним із належних і допустимих документів для підтвердження такої потреби.
При цьому встановлено, що поданий позивачем висновок ЛКК оформлений за затвердженою формою, а відповідач не навів зауважень щодо його змісту чи належності та не надав оцінки цьому документу при ухваленні рішення.
Оцінка рішення ТЦК
Суд дійшов висновку, що рішення комісії про відмову у наданні відстрочки не відповідає вимогам обґрунтованості.
Зокрема, відмова була мотивована відсутністю певного документа, однак поданий позивачем висновок ЛКК відповідає вимогам Порядку №560 і підлягав оцінці як належний доказ.
Додаткові доводи, наведені відповідачем у відзиві на позов, не спростували висновків про необґрунтованість первинного рішення.
У зв’язку з цим суд визнав рішення комісії в частині відмови у наданні відстрочки протиправним та скасував його.
Межі повноважень суду
Водночас суд відмовив у задоволенні вимоги про безпосереднє зобов’язання надати відстрочку.
Суд підкреслив, що питання оцінки наявності підстав для відстрочки належить до дискреційних повноважень комісії ТЦК. Адміністративний суд не підміняє собою орган влади, а перевіряє законність його рішень.
З огляду на це належним способом захисту обрано зобов’язання відповідача повторно розглянути заяву позивача з урахуванням правових висновків суду.
Судові витрати
Позов задоволено частково. Суд стягнув на користь позивача судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 484,48 грн.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
