Чоловік, який виїхав до Польщі й не з’явився за повісткою, програв суд щодо зняття з розшуку – що стало причиною
Харківський окружний адміністративний суд відмовив у визнанні протиправними дій територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів про порушення правил військового обліку
Обставини справи № 520/3085/26
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії ТЦК та СП щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем законодавства з військового обліку та мобілізації, а також зобов’язати територіальний центр комплектування та соціальної підтримки внести зміни до даних Реєстру про відсутність порушення позивачем законодавства з питань військового обов’язку та мобілізації і направити повідомлення до Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача.
Позивач зазначав, що після оновлення відомостей у мобільному застосунку «Резерв+» йому стало відомо про оголошення його у розшук з метою доставлення співробітниками поліції для складення адміністративного протоколу у зв’язку з неявкою за повісткою. Позивач повідомив, що ще до повномасштабного вторгнення РФ виїхав на постійне місце проживання за кордон (Польща), що підтверджується листом Державної прикордонної служби України від 13 лютого 2026 року та витягом з реєстру PESEL. Позивач вказував, що не отримував повістку, оскільки перебував за кордоном на навчанні.
Рішення суду
Харківський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову повністю.
Суд встановив, що відповідно до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів — це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов’язані з’являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення персональних даних та проходження медичного огляду.
Суд зазначив, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин:
1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов`язаного, та
2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.
Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним.
Суд дійшов висновку, що позивача було належним чином оповіщено про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Суд наголосив, що чинне законодавство зобов’язало позивача з’являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для уточнення своїх персональних даних.
При цьому держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів може перевірити, чи уточнив військовозобов’язаний свої персональні дані, але обов’язок такого уточнення покладається на військовозобов’язаного.
Суд зауважив, що позивач має звання молодший лейтенант, відстрочки чи бронювання на період проведення мобілізації не має.
Суд також зазначив, що позивач мав повідомити органи територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виїзд на постійну основу за кордон, однак матеріали справи не містять таких відомостей.
Відтак суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
