Суд скасував штраф за ВЛК у 17 тисяч грн: ТЦК не довів, що чоловік був «обмежено придатним»
Сьомий апеляційний адміністративний суд скасував постанову ТЦК, якою військовозобов’язаного було оштрафовано на 17 тисяч гривень за нібито порушення мобілізаційного законодавства. Йшлося про ситуацію, коли особа, раніше визнана «обмежено придатною», не пройшла повторний медичний огляд у встановлений строк після змін у законодавстві.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сам по собі обов’язок пройти військово-лікарську комісію справді існує і є загальним для відповідної категорії військовозобов’язаних. Однак накладення штрафу можливе лише тоді, коли орган влади належно доведе, що особа підпадала під цей обов’язок і порушила його, а також дотримається встановленої процедури притягнення до відповідальності. У цій справі таких вимог дотримано не було, що й стало підставою для скасування постанови.
Обставини справи №717/2844/25
Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення — за порушення законодавства про мобілізацію в особливий період. Підставою для накладення штрафу стала позиція територіального центру комплектування про те, що особа не пройшла повторний медичний огляд (ВЛК) до 5 червня 2025 року.
Йдеться про виконання вимог законодавства, ухваленого після скасування категорії «обмежено придатний». Відповідно до перехідних положень зміненого закону, громадяни віком від 25 до 60 років, які раніше мали такий статус, були зобов’язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування або скористатися електронним кабінетом для отримання направлення на військово-лікарську комісію.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, виходячи з того, що обов’язок пройти ВЛК встановлений законом, а відсутність персонального повідомлення не звільняє особу від його виконання, оскільки закон вважається доведеним до відома громадян після офіційного оприлюднення.
Позиція апеляційного суду
Суд апеляційної інстанції погодився з тим, що обов’язок проходження повторного медичного огляду є імперативним і не залежить від індивідуального повідомлення. Водночас предметом перевірки стала не стільки наявність обов’язку, скільки дотримання процедури притягнення до адміністративної відповідальності.
Колегія суддів встановила, що у протоколі про адміністративне правопорушення та у постанові про накладення стягнення відсутні посилання на докази, на підставі яких орган дійшов висновку про те, що особа була визнана «обмежено придатною» до військової служби. У матеріалах адміністративної справи, які стали підставою для винесення постанови, не було належним чином зафіксовано документів, що підтверджують цей статус.
Спроба відповідача надати відповідні документи вже під час апеляційного розгляду не усунула виявлених порушень, оскільки такі матеріали не були частиною доказової бази на момент розгляду справи органом, який приймав рішення про притягнення до відповідальності. Суд підкреслив, що порушення порядку фіксації та оцінки доказів на стадії адміністративного провадження не можуть бути виправлені постфактум.
Процедура як умова відповідальності
Апеляційний суд звернув увагу на порушення вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо доказів, змісту протоколу, обов’язків органу при розгляді справи та вимог до постанови. У рішенні наголошено, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності встановленої події правопорушення та доведеної вини, підтверджених належними і допустимими доказами.
Окремо суд підкреслив процесуальний принцип адміністративного судочинства: у справах щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень саме на відповідача покладається обов’язок довести правомірність свого рішення.
Рішення суду
Сьомий апеляційний адміністративний суд скасував рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області та ухвалив нову постанову, якою позов задоволено частково. Постанову територіального центру комплектування про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення штрафу скасовано.
Водночас суд відмовив у задоволенні вимоги про закриття справи, зазначивши, що такі повноваження у цій категорії спорів визначені статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України. З огляду на встановлені порушення процедури, справу направлено на новий розгляд до відповідного органу.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

















