У якому випадку вимогу поліції їхати до ТЦК можна не виконувати: суд у справі про «непокору»
Ситуації, коли поліцейські вимагають проїхати до територіального центру комплектування, на практиці трапляються дедалі частіше. Водночас далеко не кожна відмова виконати таку вимогу автоматично означає порушення закону. Франківський районний суд Львова у цій справі фактично пояснив, за яких умов така відмова може мати правові наслідки, а коли — ні.
Суд дійшов висновку, що для притягнення до відповідальності за «злісну непокору» недостатньо самого факту відмови. Вирішальним є те, чи була вимога поліцейських законною та чи підтверджено це належними доказами. Якщо ж таких доказів немає, відсутні й підстави вважати, що особа вчинила адміністративне правопорушення.
Обставини справи № 465/179/26
Згідно з протоколом, 24 грудня 2025 року у Львові чоловіка намагалися доставити до ТЦК та СП у зв’язку з нібито вчиненим раніше правопорушенням за статтею 210-1 КУпАП. Під час спілкування з поліцейськими він відмовився вийти з автомобіля та проїхати до територіального центру.
На цій підставі правоохоронці склали протокол за статтею 185 КУпАП — злісна непокора законній вимозі поліцейського.
У судове засідання особа не з’явилася, хоча була належним чином повідомлена, тому справу розглянули за її відсутності.
До матеріалів справи було долучено протокол про адміністративне правопорушення, рапорт поліцейського та відеозаписи з бодікамер.
Оцінка суду
Суд зазначив, що для притягнення до відповідальності за статтею 185 КУпАП необхідно встановити факт саме злісної непокори, тобто свідомої відмови виконувати неодноразові законні вимоги поліцейського або поведінки, що свідчить про явну неповагу до правоохоронців.
Разом із тим із матеріалів справи не вбачається, у чому саме полягала така непокора. Досліджені відеозаписи не підтвердили зухвалої поведінки, агресії чи демонстративної неповаги до поліцейських.
Водночас суд звернув увагу, що сторона обвинувачення не надала належних і допустимих доказів, які б підтверджували законність вимоги правоохоронців проїхати до ТЦК та СП. Зокрема, матеріали справи не містять підтвердження того, що відповідні дії здійснювалися в межах передбаченої законом процедури, а також відсутні відомості, які б свідчили про застосування до особи заходів адміністративного затримання чи інших передбачених законом механізмів.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відсутні докази законності вимоги поліцейських, а невиконання вимоги, яка не підтверджена як законна у розумінні статті 185 КУпАП, не утворює складу адміністративного правопорушення.
Окремо суд оцінив доказову базу та зазначив, що протокол і рапорт самі по собі не є достатніми доказами вини, якщо вони не підтверджені іншими належними і допустимими доказами.
Суд також підкреслив, що під час розгляду справи він обмежений обставинами, викладеними у протоколі, і не має права самостійно їх змінювати або доповнювати чи шукати докази на користь обвинувачення, оскільки це порушує право особи на захист і принцип змагальності сторін.
З урахуванням принципу презумпції невинуватості всі сумніви щодо доведеності вини були витлумачені на користь особи.
Рішення суду
Суд дійшов висновку про відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП.
Провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП — у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Якщо апеляційну скаргу не подано, постанова набирає законної сили після спливу цього строку.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
