Після випивки чоловік неодноразово бив дружину та дітей – суд застосував до кривдника обмежувальний припис
Чернівецький апеляційний суд переглянув справу щодо домашнього насильства та ухвалив рішення про застосування обмежувального припису. Чоловіку заборонено протягом трьох місяців наближатися, розшукувати та контактувати із дружиною та дітьми, у тому числі через третіх осіб.
Як повідомили в Чернівецькому апеляційному суді, обмежувальний припис щодо кривдника – це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав або покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Рішення про його видачу або відмову приймається судом на підставі оцінки ризиків. Такий припис видається на строк від одного до шести місяців.
Обставини справи
Заявниця звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису строком на шість місяців, зазначивши, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з 2023 року, до цього проживала з чоловіком однією сім’єю протягом 14 років.
Подружжя має п’ятьох спільних дітей.
За її словами, протягом усього періоду спільного проживання чоловік систематично вживав алкоголь, після чого вчиняв домашнє насильство щодо неї та дітей. Фізичне насильство проявлялося у побитті, штовханні та інших агресивних діях; неодноразово він завдавав їй тілесних ушкоджень до втрати свідомості, погрожував убивством. Діти зазнавали як фізичного впливу, так і систематичних моральних принижень. Крім того, чоловік вчиняв психологічне насильство – постійно погрожував, принижував, залякував заявницю та дітей, використовував нецензурну лексику. Насильство мало тривалий і системний характер.
Рішення суду першої інстанції
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви, мотивуючи рішення відсутністю належних і допустимих доказів, які б підтверджували наявність ризиків небезпеки для постраждалої особи, у тому числі в майбутньому.
Позиція апеляційного суду
Переглянувши справу, колегія суддів Чернівецького апеляційного суду встановила, що заявниця неодноразово зверталася до поліції з приводу протиправної поведінки чоловіка, а суд притягував його до адміністративної відповідальності із накладенням штрафів.
Попри це, він продовжував вчиняти домашнє насильство, а жінка була змушена залишити місце проживання та шукати прихистку.
Відповідно до психологічного висновку, складеного з урахуванням пояснень дітей, встановлено, що батько регулярно застосовував до них фізичне та психологічне насильство, принижував їхню честь і гідність, погрожував і залякував. Діти є свідками побиття матері, відчувають страх, гнів і напругу, не бажають спілкуватися з батьком. У них діагностований високий рівень тривожності та агресії.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», оцінка ризиків – це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків, а також смерті постраждалої особи.
Згідно з п.3 ч.1 ст.350-4 ЦПК України, у заяві про видачу обмежувального припису повинні бути зазначені обставини, що свідчать про необхідність його видачі, а також докази, що їх підтверджують (за наявності).
При вирішенні питання про видачу обмежувального припису суд має встановити форми домашнього насильства, яких зазнав заявник, та оцінити ризики його продовження в майбутньому.
На підтвердження своїх вимог заявниця надала, зокрема, копії постанов суду про притягнення чоловіка до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, з яких вбачалося, що він вчиняв домашнє насильство психологічного та економічного характеру щодо дружини, що могло завдати їй психологічної шкоди.
Чернівецький апеляційний суд дійшов висновку, що наведені обставини свідчать про тривалий і системний характер насильства. У сукупності з іншими доказами це дає підстави вважати вірогідним продовження або повторення домашнього насильства.
Тривалість і системність протиправної поведінки, а також наявність конфлікту між подружжям і відсутність наміру його врегулювати свідчать про існування реальних ризиків для заявниці у разі незастосування обмежувального припису.
Апеляційний суд окремо наголосив, що обмежувальний припис не є заходом покарання (на відміну від санкцій, передбачених КУпАП чи КК України), а має превентивний і захисний характер.
Його мета – попередження насильства та забезпечення першочергової безпеки постраждалої особи до вирішення питання про юридичну кваліфікацію дій кривдника.
З огляду на це, колегія суддів не погодилася з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності фактів насильства та відмови у видачі обмежувального припису.
Рішення суду
Оцінивши докази в їх сукупності та встановивши наявність ризиків, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви.
Суд постановив видати обмежувальний припис строком на три місяці та зазначив, що відповідно до ч.5 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» він може бути продовжений (за заявою постраждалої особи) ще на строк, що не перевищує шести місяців.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
