Україна запускає спрощене митне оформлення товарів і переходить до цифрової митниці без черг і паперів

Україна наближається до завершення великої митної реформи. У Верховній Раді зареєстрували проєкт нового Митного кодексу № 15295, який має привести українські правила у відповідність до норм Європейського Союзу. Йдеться не просто про оновлення законодавства, а про зміну всієї системи митного регулювання — щоб вона працювала за тими ж принципами, що й у країнах Європейського Союзу.

Проєкт Митного кодексу закріплює єдині, прозорі й сучасні правила для українських експортерів та імпортерів, відкриє нові можливості для торгівлі з державами-членами ЄС. Поява проєкту нового Митного кодексу напряму пов’язана з євроінтеграційними зобов’язаннями України та підготовкою до вступу в Європейський Союз.

Як зазначає Міністерство фінансів, Україна має привести митне законодавство у повну відповідність до права ЄС, зокрема до Митного кодексу Союзу та інших актів acquis у митній сфері. Це є частиною переговорного процесу за розділом 29 «Митний союз». Чинна система вже частково адаптована до європейських норм, однак потребує комплексного оновлення та об’єднання в єдиний кодекс

Що передбачає проєкт Митного кодексу

Проєкт Митного кодексу передбачає повний перехід митної справи на електронні системи обробки та обміну даними. Усі взаємопов’язані системи формують Єдину автоматизовану інформаційну систему митних органів.

Її створення та функціонування забезпечує центральний орган, що реалізує митну політику, у тому числі на рівні міжнародної взаємодії. Впровадження електронних систем здійснюється відповідно до законодавства та з обов’язковими консультаціями із заінтересованими сторонами, з дотриманням вимог кібербезпеки та захисту інформації. Проєкт дозволяє використання як державних, так і спеціально розроблених або придбаних митними органами систем, які закріплюються за державою. Розробку окремих рішень здійснює спеціалізований підрозділ митного органу.

Для обміну даними передбачено використання вебсервісів та інтеграцію з іншими державними електронними ресурсами, зокрема порталом електронних послуг. Усі дані, підтверджені електронними системами, зберігаються щонайменше 3 роки, якщо інше не передбачено законом.

Також передбачається, що перед ухваленням несприятливого рішення митний орган зобов’язаний повідомити заявника про його зміст, підстави та надати строк для подання пояснень і доказів. Заявник може надати додаткову інформацію, усунути порушення або взяти участь у розгляді. Митний орган розглядає його позицію протягом 30 днів і, якщо вона обґрунтована, не приймає несприятливе рішення.

Водночас передбачені винятки, коли право бути почутим не застосовується (окремі процедури контролю, відмова у прийнятті заяв, спеціальні випадки рішень митних органів). Процедура переважно здійснюватиметься в електронній формі.

Усна декларація

Проєкт Митного кодексу визначає, що всі товари, які поміщуються під митну процедуру (крім спеціальної процедури вільної зони), підлягають обов’язковому декларуванню шляхом подання митної декларації. У визначених випадках вона може подаватися не лише в електронній формі, а й іншими засобами, відмінними від електронного опрацювання даних.

Українські товари, задекларовані для експорту, транзиту або зовнішньої переробки, перебувають під митним наглядом з моменту прийняття декларації до моменту їх вивезення, відмови на користь держави, знищення або визнання декларації недійсною.

Для окремих категорій товарів передбачено спрощення — можливість подання митної декларації в усній формі. Це стосується, зокрема, товарів некомерційного характеру, а також товарів у багажі подорожніх за умови якщо їх вартість не перевищує 1000 євро та 1000 кг.

Передбачено спрощене декларування товарів незначної вартості, що надходять у поштових або експрес-відправленнях. Такі товари можуть оформлюватися за спрощеною декларацією зі спеціальним або скороченим набором даних, якщо вони не є підакцизними та не підпадають під заборони чи обмеження. Для поштових відправлень також встановлено обмеження щодо сумарної вартості — до еквівалента 1000 євро в межах однієї депеші на одну особу.

Зокрема, іноземні товари, які були попередньо вивезені як українські та повертаються на митну територію України протягом трьох років, можуть бути звільнені від сплати ввізного мита за заявою декларанта. Таке звільнення застосовується також до випадків, коли повертається лише частина раніше вивезених товарів.

Якщо при первинному вивезенні до товарів застосовувались пільги або знижені ставки мита, звільнення при поверненні можливе лише за умови їх використання за тим самим цільовим призначенням. У разі зміни призначення враховується раніше сплачене мито, але його переплата не повертається.

Пільга надається лише за умови, що товари повертаються у тому самому стані, в якому були вивезені, без зміни коду УКТЗЕД, за винятком наслідків форс-мажорних обставин. Звільнення або зменшення мита застосовується на підставі підтверджувальної інформації, яку надає декларант митному органу при оформленні випуску у вільний обіг.

Експорт та реекспорт

Згідно з проєкту Митного кодексу українські товари, які вивозяться за межі митної території України, підлягають обов’язковому поміщенню під митну процедуру експорту. В окремих випадках ця процедура може застосовуватися також до товарів, які вже перебувають за межами митної території, за умови їх митного контролю та на підставі міжнародних договорів України.

Для іноземних товарів, що вивозяться з України, застосовується процедура реекспорту шляхом подання відповідної декларації. Вона може використовуватися навіть у разі вивезення лише частини раніше ввезених товарів, а також іншою особою, ніж та, яка їх імпортувала, або партіями.

Проєкт передбачає низку винятків із загальних правил декларування, зокрема для товарів, що перебувають у транзиті, у вільних зонах або на тимчасовому зберіганні.

Встановлено, що експортна або реекспортна декларація може визнаватися недійсною, якщо товари не були фактично вивезені, якщо відсутнє підтвердження їх експорту протягом 150 днів або якщо виявлено невідповідність між задекларованими та фактично пред’явленими товарами.

Також передбачено можливість подання експортної або реекспортної декларації із зворотною дією у часі у випадках, коли товари були вивезені без належного декларування або змінили свій митний статус.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Україна змінює правила ввезення пожежної техніки, незважаючи на порушення домовленостей з МВФ»

Звільнення від ввізного мита для осіб, які переїжджають в Україну

Від сплати ввізного мита для особистого майна громадян, які змінюють постійне місце проживання з іншої країни на Україну.

До особистого майна належать, зокрема, побутові речі, меблі, транспортні засоби для особистого користування, велосипеди, домашні та їздові тварини, а також окремі професійні інструменти для наукової чи мистецької діяльності. При цьому майно не повинно мати ознак комерційного використання.

Звільнення застосовується за умови, що майно перебувало у власності та використовувалося особою за кордоном не менше шести місяців до переїзду, а сама особа проживала за межами України щонайменше 12 місяців. Майно має бути ввезене протягом 12 місяців після отримання документа про право на постійне проживання в Україні та може ввозитися кількома партіями.

Водночас пільга не поширюється на алкогольні напої, тютюнові вироби, транспортні засоби комерційного призначення та товари для торговельної чи професійної діяльності (за окремими винятками).

Проєкт також встановлює обмеження: протягом 12 місяців після ввезення такого майна його не можна продавати, передавати чи відчужувати без повідомлення митного органу. У разі дострокового відчуження необхідно буде сплатити ввізне мито.

Крім того, передбачено можливість отримати звільнення ще до оформлення права на постійне проживання в Україні за умови надання відповідних гарантій та зобов’язання подати підтвердні документи протягом шести місяців.

Проєкт нового Митного кодексу передбачає, що більшість його норм набере чинності з 1 грудня 2027 року. Водночас окремі положення, пов’язані з боротьбою з контрабандою та діяльністю спеціалізованого правоохоронного підрозділу, почнуть діяти лише після набрання чинності відповідними змінами до Кримінального процесуального кодексу та інших законів.

З дня введення нового кодексу в дію втратить чинність чинний Митний кодекс України.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.