90 мільярдів під заставу репарацій та податковий ультиматум: які умови МВФ і ЄС уже виконала Україна

Сьогодні фінансова стабільність України тримається на підтримці міжнародних партнерів. Головним інструментом став Регламент ЄС 2026/467 (UASL), який запроваджує посилену співпрацю для надання Україні позики, що має бути погашена за рахунок майбутніх російських репарацій.

Як повідомляла «Судово-юридична газета» Україна та Європейський Союз уклали історичну Угоду про позику на суму до 90 мільярдів євро, яка має стати фінансовим підґрунтям відбудови та оборони. Однак отримання коштів не є безумовним. Виплата кожного траншу залежить від виконання низки політичних та економічних умов.

Місія Міжнародного валютного фонду (МВФ) на чолі з Гевіном Греєм уже завершила свій безпосередній візит до Києва без традиційної заяви про досягнення Staff Level Agreement. Попри оптимістичні заяви про близькість чергового траншу, за лаштунками залишилася складна розмова щодо фіскальної політики.

Угода про позику на підтримку України є унікальним фінансовим інструментом.

Граничний обсяг доступного фінансування за цим інструментом становить до 90 000 000 000 євро. Період доступності цих коштів чітко обмежений строком до 31 грудня 2027 року, що збігається з дією поточної багаторічної фінансової рамки Європейського Союзу.

Стаття 3 Угоди прямо вказує: зобов'язання України щодо погашення основної суми підлягають виконанню виключно за рахунок воєнних репарацій, відшкодувань або фінансового врегулювання з боку Росії. Як заставу Україна надає ЄС право забезпечення щодо своєї вимоги до РФ про сплату репарацій. Тобто, якщо Росія не сплатить добровільно, ЄС отримує право використовувати заморожені російські активи на своїй території для закриття боргу України.

Податковий ультиматум: умови першого та другого траншів

Згідно з Меморандумом про взаєморозуміння, Україна зобов’язалася мобілізувати внутрішні доходи.

Для першого траншу (€3,2 млрд):

• Скасування звільнення від оподаткування міжнародних посилок (крім товарів для оборони). Це означає введення ПДВ та мита на товари, що раніше ввозилися безпосередньо громадянами без додаткових витрат.

26 травня 2026 року Верховна Рада провалила голосування за цей законопроєкт у цілому та навіть не змогла відправити його на повторне друге читання.

• Запровадження податку на доходи, отримані через цифрові платформи (OLX, Uber, Airbnb тощо).

Верховна Рада прийняла за основу у першому читанні законопроєкт № 15111-д.

• Продовження дії військового збору на рівні 5% ще на 3 роки, що має дати бюджету 140 млрд грн на рік.

Ця норма вже діє, фіксуючи ставку військового збору на рівні 5%.

Для другого траншу (€3,7 млрд):

• Узгодження системи України з Директивою ЄС 2016/1164 щодо боротьби з ухиленням від сплати податків.

Міністерство фінансів України офіційно розробило та винесло на публічне обговорення масштабний законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу щодо імплементації правил ATAD

• Створення нової системи оцінки майна та державних реєстрів для прозорого оподаткування нерухомості.

Закону про зміну ставок ще немає, але Мінрегіон та Фонд держмайна разом з Мінцифри ведуть реформу державних реєстрів (на виконання Ukraine Plan). Іде технічне об'єднання Реєстру речових прав та Бази оціночної вартості. Повноцінну дорожню карту Мінфін має презентувати до кінця року, щоб перейти від оподаткування нерухомості за квадратними метрами до оподаткування за ринковою вартістю.

• Прийняття дорожньої карти для посилення контролю за ПДВ та боротьби зі скрутками.

Дорожню карту та нові аналітичні модулі для ДПС було затверджено Кабміном та погоджено з експертами Фонду ще до початку травневої місії. Посилення контролю за ПДВ триває через зміну критеріїв ризиковості в Постанові № 1165.

Реформа Митниці: виклики третього траншу

Найбільш резонансні зміни заплановані в межах умов для третього траншу (€1,45 млрд):

• Реформування пільгового режиму для запобігання штучному поділу великого бізнесу на десятки ФОПів.

Попри те, що МВФ оцінює фіскальні втрати від цієї схеми в рекордні 70 млрд грн на рік, масштабної законодавчої реформи, яка б забороняла юрособам працювати з ФОПами чи примусово ліквідовувала таку модель, не ухвалено.

• Запровадження різних ставок податку для 3-ї групи ФОП залежно від виду діяльності.

Ідея розділити 3-ю групу ФОП за видами діяльності та встановити для них різні ставки єдиного податку викликала суспільний опір. У бюджетному законодавстві на 2026 рік збережено базові фіксовані ставки.

• Україна має подати та прийняти кодекс, який повністю відповідає регламентам ЄС, та призначити постійного голову Митної служби.

Головою Державної митної служби офіційно призначено Ореста Мандзія. Призначення відбулося за результатами відкритого прозорого конкурсу за участю міжнародних експертів.

3 червня 2026 року Кабмін офіційно зареєстрував у Верховій Раді проєкт Нового Митного кодексу України за № 15295.

Права людини та Верховенство права

Важливим аспектом, є стаття 5 Меморандуму та пункт 27 Преамбули Угоди. Вони встановлюють, що виплата коштів можлива лише за умови дотримання Україною:

• Ефективних демократичних механізмів.
• Верховенства права та боротьби з корупцією.
• Гарантування прав людини, включаючи права меншин.

Уряд у першу чергу зосереджується на виконанні фіскальних індикаторів, передбачених домовленостями з міжнародними фінансовими інституціями та Європейським Союзом. У той же час прогрес у сфері судової реформи, боротьби з корупцією та посилення гарантій верховенства права оцінюється як недостатній.

У той час як фіскальний тиск імплементується екстреними темпами, прогрес у частині реального захисту прав людини, реформи правоохоронної системи та подолання системної корупції залишається декларативним — лише на папері або у формі звітів про створення робочих груп.

Міжнародні донори розглядали реформи як симетричний процес: бізнес і громадяни платять більше податків, але натомість отримують прозору судову систему, захист від корупційного вимагання та гарантії своїх прав. Перекіс цієї системи в бік виключно фіскального примусу не лише створює внутрішню соціальну напругу, а й прямо порушує положення Статті 5 Меморандуму.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.