Ратифікація Угоди про позику: хто насправді повертатиме 90 млрд євро кредиту ЄС

Слідкуючи за перебігом процесу щодо Угоди про позику для України, «Судово-юридична газета» одна із перших повідомила про її ратифікацію та про те, від виконання яких умов залежатиме отримання трьох траншів загальним обсягом до 8,35 млрд євро.

Зазначимо, що Верховна Рада ратифікувала в цілому законопроєкт № 0376, який вводить у дію і Угоду про Позику на підтримку України (UA Support Loan) та Меморандум про взаєморозуміння з Європейським Союзом. Загальний обсяг залучених коштів становить 90 000 000 000 євро.

Угоду та Меморандум внесли в Раду одним пакетом, хоча це документи принципово різного спрямування. Угода регулює технічні умови кредитування, а Меморандум містить перелік політичних та фіскальних зобов’язань, які Україна бере на себе в обмін на надані кошти. Головне питання, яке стрімко шириться суспільством: хто і як буде повертати ці кошти?

І хоча деякі представники парламенту вказують на концепцію «репараційного кредиту», умови, прописані в договорі, передбачають деякі тригери, які можуть перетворити цю допомогу на безальтернативний державний борг.

Відповідно до Статті 2 Угоди, сума до 90 млрд євро розподіляється за трьома основними векторами:

• Бюджетна підтримка в межах Ukraine Facility, тобто пряме фінансування дефіциту бюджету.
• Макрофінансова допомога спрямована на стабілізацію фінансової системи.
• Допомога на підтримку оборонно-промислової спроможності, тобто кошти на зброю та технічне переозброєння.

Позика на підтримку України має бути надана до 31 грудня 2027 року. 31 грудня 2027 року, а виплата всіх траншів має завершитися не пізніше 2028 року.

Механізм погашення

Стаття 3 Угоди встановлює, що позика є позикою з обмеженим правом вимоги (limited recourse loan).

Це означає, що за основним сценарієм позика має бути погашена виключно за рахунок воєнних репарацій, відшкодувань або будь-якого фінансового врегулювання з боку Російської Федерації.

Якщо репарацій від Росії буде недостатньо для повного покриття боргу, Україна не несе відповідальності за непогашену частину. Кредитор (ЄС) у такому разі не має права пред’являти претензії до інших активів України.

Як забезпечення виконання зобов'язань, Україна надає ЄС право забезпечення (security interest) щодо своєї вимоги до РФ про сплату репарацій. Тобто Україна заставляє Євросоюзу свої майбутні виплати від агресора.

Коли кредит стає боргом України?

Цікавими є стаття 11 та стаття 13 Угоди, які визначають умови, за яких обмежене право вимоги припиняє діяти. У таких випадках Україна зобов’язана повернути кошти з власного бюджету.

Обставини, за яких у разі необхідності, Кредитор може мати право вимоги щодо активів Позичальника, окрім військових репарацій:

• Порушення демократичних стандартів. Україна зобов’язана підтримувати багатопартійну систему, верховенство права, гарантувати права людини та боротися з корупцією. Якщо ЄС встановить системне порушення цих норм, позика більше не обмежуватиметься репараціями — Україна повинна буде виплатити всю суму з власних ресурсів.
• Корупція та шахрайство. Якщо буде встановлено, що під час управління цією позикою українські посадовці вчинили шахрайські або корупційні дії, Україна має негайно повернути суму, еквівалентну завданій шкоді.
• Нецільове використання. Порушення Стратегії фінансування або Меморандуму також може стати підставою для оголошення дефолту за позикою.

У той час як Угода про позику передбачає фінансову підтримку у вигляді мільярдних коштів, Меморандум про взаєморозуміння визначає рамкові параметри економічної політики, яких має дотримуватися Україна.

Ратифікація законопроєкту № 0376 одним пакетом означає згоду на відповідні зобов’язання.

Серед них — запровадження ПДВ на міжнародні поштові відправлення, що може вплинути на сегмент онлайн-торгівлі, а також посилення регулювання цифрових платформ. Окремо передбачається перегляд підходів до спрощеної системи оподаткування та посилення фіскальних вимог.

Також йдеться про нові податкові та митні зобов’язання, які водночас можуть розглядатися як частина внутрішніх реформ, що реалізуються у межах стратегічних документів України.

Хто контролює процес?

Щодо інституційного забезпечення, то Національний банк України виконує функції фінансового агента позичальника, однак не несе відповідальності за державні фінансові зобов’язання.

Національний координатор з питань оборони, а саме Міністерство оборони, відповідає за цільове використання коштів у сфері оборонної промисловості та здійснює звітування перед Європейською Комісією, OLAF та Європейською прокуратурою (EPPO).

Міністерство юстиції надає правовий висновок щодо чинності та обов’язковості відповідних зобов’язань України.

Твердження про те, що Україна нічого не винна, а зобов’язання покриватимуть репарації, застосовується в межах чинних фінансових механізмів лише за умови дотримання Україною визначених у домовленостях із ЄС критеріїв. Йдеться, зокрема, про вимоги у сферах верховенства права, антикорупційної політики та свободи медіа.

У разі суттєвого відхилення від погоджених реформ передбачені механізми перегляду умов фінансування, що може вплинути на характер бюджетних зобов’язань, пов’язаних із залученими коштами.

Поєднання кредитної угоди з меморандумом про реформи дозволило імплементувати низку непопулярних фіскальних та регуляторних змін, зокрема у сфері оподаткування імпортних посилок та ПДВ для фізичних осіб-підприємців, як частину узгодженого пакету зобов’язань у межах фінансової підтримки обсягом близько 90 млрд євро.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.