Чи звільняє судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину від мобілізації – що виріши суд

Одеський окружний адміністративний суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії.

Обставини справи №420/31334/25

Позивач просив суд визнати протиправним рішення територіального центру комплектування про відмову внести дані про виключення його з військового обліку, зобов’язати виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів інформацію про статус «військовозобов’язаний» та «розшук», а також внести дані про виключення з військового обліку.

На обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що 29 вересня 2011 року його було виключено з військового обліку відповідно до підпункту 6 пункту 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (у редакції, чинній на той час) у зв’язку із судимістю за вчинення особливо тяжкого злочину та відбуванням покарання у виді позбавлення волі. Позивач стверджував, що законодавство не передбачає повторного взяття на облік осіб, виключених з нього на законних підставах, тому він не є суб’єктом військового обліку. Водночас у реєстрі «Оберіг» та застосунку «Резерв+» він відображається як військовозобов’язаний, який перебуває в розшуку з червня 2025 року.

Суд встановив, що 11 листопада 2002 року Красногвардійським районним судом міста Дніпропетровська позивача було визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 140 та частиною 5 статті 185 Кримінального кодексу України (в редакції 1960 року), та засуджено до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Покарання він відбував з 24 червня 2003 року по 17 грудня 2008 року.

29 вересня 2011 року позивача виключено з військового обліку на підставі підпункту 6 пункту 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (у редакції, чинній на момент виключення).

18 травня 2024 року набрав чинності Закон України № 3633-IX, яким статтю 37 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» викладено в новій редакції. Нормативна підстава, за якою позивача виключено з військового обліку (засудження за тяжкий або особливо тяжкий злочин), припинила своє існування.

Суд зазначив, що станом на 2025 рік законодавство не передбачає звільнення від військового обов’язку на підставі такої судимості. Згідно з пунктом 4 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560), позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації.

Суд дійшов висновку, що позивач правомірно обліковується як військовозобов’язаний, а вимоги про визнання дій територіального центру комплектування протиправними та виключення інформації з реєстру є безпідставними.

Що вирішив суд

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2026 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Рішення може бути оскаржене до П’ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.