Урожай, вирощений на самовільно зайнятій ділянці, є доходом від злочину і підлягає конфіскації — Верховний Суд
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що урожай, вирощений унаслідок самовільного зайняття державної земельної ділянки, може бути конфіскований як майно, одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Таке вилучення є процесуальним рішенням щодо речових доказів і не становить подвійного покарання.
Обставини справи №930/2820/24
У кримінальному провадженні особу засуджено за ч. 1 ст. 197-1 Кримінального кодексу України за самовільне зайняття земельної ділянки.
Суди встановили, що обвинувачений без відповідних правових підстав зайняв земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 17,3662 га на території Немирівської громади Вінницького району. Ділянку використовували для ведення товарного сільськогосподарського виробництва — вирощування соняшнику.
Унаслідок таких дій громаді завдано матеріальної шкоди на суму понад 191 тис. грн, а з незаконно використаної ділянки зібрано 27 220 кг соняшнику.
Суд першої інстанції затвердив угоду про визнання винуватості та призначив покарання у виді штрафу. Водночас вирішено питання про речові докази — урожай конфісковано в дохід держави. Апеляційний суд залишив це рішення без змін.
Захисник оскаржив судові рішення в частині конфіскації зерна соняшнику. На його переконання, урожай фактично належить засудженому, не має ознак речового доказу та не відповідає критеріям, визначеним Кримінальним кодексом України для застосування конфіскації.
Крім того, захист наполягав, що вилучення майна поряд із призначенням штрафу фактично призводить до подвійного покарання, а також порушує гарантії права власності, передбачені Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Висновки Верховного Суду
Касаційний кримінальний суд відхилив доводи сторони захисту та залишив судові рішення без змін.
Суд зазначив, що зібраний урожай безпосередньо пов’язаний із кримінальним правопорушенням, оскільки отриманий унаслідок незаконного використання земельної ділянки. Такий урожай підтверджує обставини, що входять до предмета доказування у кримінальному провадженні відповідно до ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України, а отже може визнаватися речовим доказом у розумінні ст. 98 цього Кодексу.
Водночас, відповідно до п. 6 ч. 9 ст. 100 КПК України, майно, одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення або як дохід від нього, підлягає конфіскації. З огляду на це вилучення урожаю є належним процесуальним наслідком встановлення його походження.
Суд окремо наголосив, що вирішення долі речових доказів здійснюється в межах кримінального процесу та не тотожне конфіскації як виду покарання, передбаченому ст. 59 КК України. Таким чином, поєднання штрафу та конфіскації майна, одержаного внаслідок правопорушення, не порушує принципу недопустимості подвійного притягнення до відповідальності.
Також Суд звернув увагу, що право власності виникає лише з підстав, визначених законом. Одержання майна внаслідок кримінального правопорушення не є такою підставою, а тому відповідні активи не підлягають захисту як легітимна власність у розумінні Конституції України та Конвенції.
Посилання сторони захисту на практику судів цивільної юрисдикції визнано нерелевантними з огляду на відмінність правової природи спірних відносин і процедур їх врегулювання.
Рішення
Верховний Суд залишив без змін вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду, а касаційну скаргу захисника — без задоволення.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
