Заниження премій і нерівний розподіл обов’язків — це мобінг працівника: позиція апеляційного суду
У справі № 564/9/26 від 15 квітня 2026 року апеляційний суд дослідив, чи можуть рішення керівництва вважатися мобінгом. Йшлося про різницю у преміях та фактичне усунення окремих заступників від розподілу обов’язків.
Це рішення показове, адже питання мобінгу залишається актуальним і дискусійним. На практиці роботодавці часто реалізують свої повноваження через преміювання, перерозподіл функцій або зміну умов праці, і саме в цих інструментах найчастіше виникає ризик прихованого тиску.
Обставини справи
Суд першої інстанції визнав виконувачку обов’язків міського голови винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-5 КУпАП, та наклав штраф.
Підставою для притягнення до відповідальності стали результати позапланової перевірки Держпраці, проведеної у міській раді. Під час перевірки встановлено ознаки мобінгу щодо двох заступників міського голови.
Зокрема, розпорядженням про розподіл функціональних обов’язків було визначено повноваження лише частини керівного складу, тоді як двоє заступників фактично залишилися поза цим розподілом. Водночас у документах про заміщення посад у разі відсутності керівників також не передбачалося їх залучення.
Паралельно перевіркою встановлено істотну різницю у преміюванні: протягом кількох місяців двоє заступників отримували премії у значно більшому розмірі (від 150% до 200%), тоді як інші двоє — лише на рівні 10%. Крім того, до професійного свята частина заступників взагалі не була премійована.
При цьому під час перевірки та в суді не було надано обґрунтувань такої різниці у підходах до преміювання.
Захист у апеляційній скарзі наполягав, що відповідні рішення є дискреційними управлінськими повноваженнями, а премії мають заохочувальний характер.
Також зазначалося, що чинне розпорядження про розподіл обов’язків не може розцінюватися як інструмент тиску.
Позиція апеляційного суду
Апеляційний суд зазначив, що згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суд вказав, що ч. 2 ст. 173-5 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення мобінгу (цькування) працівника, вчинене групою осіб.
Відповідно до ст. 2-2 КУпАП мобінг (цькування) - систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов`язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.
Суд звернув увагу, що з обставин справи вбачається необґрунтований, нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу, що містить ознаки вчинення мобінгу (цькування) щодо працівників.
Апеляційний суд зазначив, що у ході проведення перевірки не надано обґрунтування підстав встановлення премій заступникам міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради в значно нижчому розмірі від премій інших двох заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.
Суд вказав, що виконувачка обов’язків міського голови, володіючи відповідними на те повноваженнями, вправі була регулювати навантаження та розподіл обов’язків заступників міського голови, вживати заходів щодо недопущення необґрунтованого, нерівного розподілу обов`язків та завдань між ними, а також вчиняти дії щодо належного та справедливого їх преміювання, однак цього не зробила.
Апеляційний суд підсумував, що своїми діями виконувачка обов’язків міського голови порушила вимоги ч. 2 ст. 2-2 КЗпП України, вчинила мобінг стосовно заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, а саме систематично безпідставно позбавляла їх премій та допустила необґрунтований, нерівномірний розподіл навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.
Отже такі дії підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-5 КУпАП — вчинення мобінгу (цькування) працівника, вчинене групою осіб.
При цьому апеляційний суд не вбачає підстав для висновку про помилкову кваліфікацію дій виконувачки обов’язків міського голови за ч. 2 ст. 173-5 КУпАП, оскільки не притягнення секретаря ради до адміністративної відповідальності за вчинення цього правопорушення, не спростовує обставин вчинення мобінгу групою працівників.
Таким чином, суд підкреслив, що роботодавець не має повної свободи у своїх управлінських рішеннях і вони повинні бути обґрунтованими та не містити ознак дискримінації.
Системне безпідставне заниження премій окремим працівникам у поєднанні з їх фактичним усуненням від повноцінного розподілу обов’язків розцінюється як форма економічного та психологічного тиску, що утворює склад мобінгу.
«Судово-юридична газета» раніше вже зазначала, що моральну шкоду за мобінг не відшкодовуватимуть, якщо конфлікт спровокував сам працівник. Також «Судово-юридична газета» пояснювала, як відрізнити мобінг від робочого конфлікту та подати скаргу.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
