Чи може погашена судимість за крадіжку у 15 років назавжди закрити шлях до професії прокурора — рішення ЄСПЛ

Європейський суд з прав людини у справі MANJANI v. Albania визнав порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод через відмову у зарахуванні кандидата до Школи магістратів Албанії на підставі погашеної судимості за крадіжку, вчинену у 15-річному віці. Національні органи влади дійшли висновку, що сам факт засудження — навіть після реабілітації — несумісний із доступом до професії прокурора.

ЄСПЛ наголосив, що албанські суди не провели належного індивідуального аналізу обставин справи та фактично прирівняли неповнолітнього правопорушника до дорослого. Суд звернув увагу, що заявник після погашення судимості тривалий час дотримувався закону, здобув юридичну освіту, працював юристом і співробітником судової поліції, а вчинене ним правопорушення мало ненасильницький та імпульсивний характер, типовий для підліткового віку. За висновком Суду, автоматична відмова без оцінки реабілітації, поведінки особи після засудження та часу, що минув після правопорушення, була непропорційним втручанням у право на повагу до приватного життя.

Обставини справи MANJANI v. Albania № 32283/23

Справа стосувалася відмови в зарахуванні заявника до Школи магістратів для підготовки на посаду прокурора на підставі судимості за крадіжку, вчинену в неповнолітньому віці, котра була погашена.

У лютому 2020 року заявник подав заяву про зарахування на трирічну програму початкової підготовки магістратів (за фахом «прокурор») у Школі магістратів. У своїй заяві він зазначив, що у 2006 році, у віці 15 років, його було засуджено за крадіжку, що до нього було застосовано умовне покарання, і що станом на 1 грудня 2014 року його судимість була погашена. Після попереднього оцінювання він був включений до списку кандидатів, які відповідали критеріям вступу на програму. Заявник успішно склав вступний іспит. Він знову надав інформацію про свою судимість у формі самодекларації відповідно до Закону про декриміналізацію.

 На пленарному засіданні, яке відбулося 17 грудня 2020 року, Вища рада прокуратури ухвалила рішення, що з огляду на наявність судимості заявник не відповідав критерію для зарахування, передбаченому пунктом «d» статті 28 Закону про статус суддів і прокурорів, а тому не підлягав зарахуванню. ВРП зазначила, що оскаржуване положення слід тлумачити з урахуванням усієї кримінальної історії особи, оскільки законодавець чітко висловив свій намір заборонити особам із судимістю ставати частиною судової системи. Під час обговорення ВРП взяла до відома, inter alia, проєкти змін до пункту «d» статті 28, які на той час перебували на розгляді й передбачали, що особи із судимістю – незалежно від погашення судимості – не матимуть права на проходження підготовки магістратів.

Заявник оскаржив рішення ВРП. Адміністративний апеляційний суд відхилив його скаргу. Відповідаючи на аргумент заявника про те, що згідно з пунктом «b» статті 69 Кримінального кодексу він вважався таким, що не має судимості, а тому не існувало жодних перешкод для його зарахування до Школи магістратів, суд зазначив, що пункт «d» статті 28 Закону про статус суддів і прокурорів, який є спеціальним законом та має перевагу над іншими правовими положеннями, стосується не юридичної презумпції чи записів про судимість, а самого факту засудження, незалежно від її погашення.

Заявник оскаржив це рішення до Верховного Суду, який також відхилив його скаргу. Верховний Суд зазначив, inter alia, що оскаржуване положення пункту «d» статті 28 Закону про статус суддів і прокурорів було нечітким та під час його застосування виникали проблеми. Тому в 2021 році законодавець вніс до нього зміни. У зміненій редакції воно прямо передбачало, що погашення судимості не матиме вирішального значення.

Законодавець підтвердив те, що, по суті, правозастосовні органи мали б вивести [шляхом тлумачення] ще до внесення цих змін.

Скаргу заявника до Конституційного Суду також було відхилено.

Заявник скаржився на те, що рішення про відмову в зарахуванні його до Школи магістратів для проходження підготовки на посаду прокурора на підставі погашеної судимості за правопорушення, вчинене у підлітковому віці, порушило його права, передбачені статтею 8 Конвенції.

Оцінка ЄСПЛ

Заборона на зарахування заявника до Школи магістратів ґрунтувалася на пункті «d» статті 28 Закону про статус суддів і прокурорів. Отже, ЄСПЛ визнав, що втручання в права заявника мало правову основу в національному законодавстві.

Стосовно твердження заявника про те, що національне законодавство не відповідало вимозі «якості закону», ЄСПЛ зазначив, що, як було визнано національними судами, редакція пункту «d» статті 28, що була чинною на момент застосування оскаржуваного заходу щодо заявника, не визначала, яку роль у його застосуванні має відігравати реабілітація.

З огляду на загальний принцип, згідно з яким особи не повинні продовжувати зазнавати наслідків засудження після реабілітації (див. статтю 69 Кримінального кодексу Албанії), ЄСПЛ вважав, що заявник міг обґрунтовано очікувати, що його погашена судимість на момент подання заяви до Школи магістратів не буде перешкодою для його зарахування.

Однак, як видається, національні суди керувалися логікою нової редакції пункту «d» статті 28, внесеної у 2021 році, коли справа заявника перебувала на розгляді у Верховному Суді, яка надавала лише обмежену вагу реабілітації та віддавала пріоритет характеру правопорушення і його впливу на суспільний імідж магістратів, що, таким чином, створювало враження про ретроактивне застосування цієї норми в даній справі.

Крім того, ЄСПЛ зазначив, що заявник мав заповнити та подати форму самодекларації відповідно до Закону про декриміналізацію, який вимагав від кандидатів на різні посади в державному секторі розкривати повну інформацію щодо своєї кримінальної історії, навіть якщо вони були реабілітовані. Цей аспект посилив плутанину щодо правових стандартів, що застосовувалися до кандидатів на посади магістратів.

З огляду на наведене ЄСПЛ мав сумніви щодо того, чи було відповідне законодавство передбачуваним для заявника. Однак в обставинах даної справи не було необхідності глибше занурюватися в це питання, оскільки ЄСПЛ вважав, що навіть припускаючи, що втручання було законним, воно не було «необхідним у демократичному суспільстві».

ЄСПЛ зазначив, що національні органи влади виходили з того, що погашена судимість не повинна автоматично скасовувати дію пункту «d» статті 28, і що вирішальним фактором, який слід оцінювати, є характер правопорушення, навіть якщо особа була реабілітована.

На думку національних органів влади, той факт, що заявник був неповнолітнім на момент скоєння крадіжки, не міг переважати серйозний характер правопорушення. Обмеживши в такий спосіб свою оцінку, національні суди не провели ґрунтовного та індивідуального аналізу обставин, що мали значення для заборони на зарахування заявника до Школи магістратів.

Отже, вони не здійснили належного зважування суперечливих інтересів і не обґрунтували, чому заборона на його зарахування до цього закладу була пропорційною та сумісною з правом на повагу до приватного життя.

Що важливіше, ЄСПЛ зауважив, що вік заявника на момент учинення крадіжки не було взято до уваги. Те ж стосувалося і часу, що минув з моменту вчинення правопорушення, та поведінки заявника протягом цього періоду. Не було жодного обговорення серйозності конкретного правопорушення, вчиненого заявником, за винятком загального зауваження, що крадіжка є серйозним умисним злочином. Національні органи влади не врахували характер поведінки заявника на момент подання ним заяви до школи магістратів і те, чи були підстави вважати, що в разі його зарахування на навчання до школи магістратів та надання йому можливості стати прокурором, він поводитиметься у спосіб, що зашкодить іміджу прокурора.

Підхід національних органів влади суперечив практиці ЄСПЛ, де особлива увага приділяється віку у справах, що стосуються втручання в приватне життя. Наприклад, у рішенні у справі Maslov v. Austria, що стосувалася висилки іноземця внаслідок засудження за злочини, вчинені у віці від 14 до 15 років, Велика Палата постановила, що при оцінці характеру та тяжкості злочинів, вчинених заявником, необхідно враховувати, чи вчинив він їх як неповнолітній, чи як дорослий (див. рішення у справі Maslov v. Austria [ВП], № 1638/03, § 72, ЄСПЛ 2008).

Вирішальною особливістю цієї справи був молодий вік заявника, коли він скоїв злочини, та, за одним винятком, їх ненасильницький характер. Крім того, у справі, що стосувалася обробки та розкриття персональних даних про судимості та їхнього впливу на приватне життя заявників у контексті майбутнього працевлаштування, ЄСПЛ визнав, що ступінь втручання у приватне життя засуджених осіб, чиї судимості погашені, є особливо значним з погляду їхньої соціальної реінтеграції (див. рішення у справі N.F. and Others v. Russia, № 3537/15 та 8 інших, § 54, від 12 вересня 2023 року).

ЄСПЛ ще раз наголосив, що реабілітація, тобто реінтеграція засудженої особи в суспільство, є необхідною в будь-якому суспільстві, яке ставить людську гідність у центр своєї уваги (див. рішення у справах Polyakova and Others v. Russia, № 35090/09 та 3 інші, § 88, від 7 березня 2017 року, з подальшими посиланнями, та Danilevich v. Russia, № 31469/08, § 47, від 19 жовтня 2021 року).

Не беручи до уваги вік заявника та ставлячи неповнолітніх і дорослих правопорушників на один рівень, албанські органи влади не врахували належним чином вищезазначені міркування.

Крім того, не було достатньо враховано низку відповідних обставин, зокрема ненасильницький та імпульсивний характер правопорушення, вчиненого заявником, яке можна розглядати як типовий акт підліткової злочинності; час, що минув з моменту вчинення правопорушення; очевидно законослухняна поведінка заявника протягом цього періоду, коли він навчався та працював юристом, перш ніж стати співробітником судової поліції в прокуратурі; та його характер на відповідний час. Відповідно, ЄСПЛ встановив порушення статті 8 Конвенції.

Висновок

Порушення статті 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя). Рішення в цій справі ухвалене Палатою 10 березня 2026 року й набуде статусу остаточного відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.