Військовому після поранення не встановили інвалідність — у суді він вимагав врахувати тривожний розлад

Дніпропетровський окружний адміністративний суд розглянув справу військовослужбовця, який після бойового поранення та пов’язаних зі службою захворювань намагався оскаржити рішення нової системи оцінювання функціонального стану особи, що замінила МСЕК. Чоловік вважав, що експертні команди не врахували його психічний стан, тривалий тривожний розлад та обмеження працездатності, а тому безпідставно відмовили у встановленні групи інвалідності.

У справі суду також довелося оцінювати, як на практиці працює новий механізм оцінювання повсякденного функціонування особи, запроваджений після припинення повноважень МСЕК. Позивач стверджував, що під час розгляду його скарги не було дотримано процедури та не проведено повного медичного обстеження. Водночас суд дійшов висновку, що Центр оцінювання функціонального стану особи діяв у межах своїх повноважень, а адміністративний суд не може підміняти собою медичну експертну команду та переоцінювати медичні висновки по суті.

Обставини справи №160/4023/26

Позивач — військовослужбовець, який отримав поранення та захворювання, пов’язані із захистом Батьківщини та проходженням військової служби.

У травні 2025 року військово-лікарська комісія визнала його придатним до служби у підрозділах забезпечення, ТЦК та СП, логістики, зв’язку, охорони та інших підрозділах із формулюванням «обмежено придатний». Після цього його направили на оцінювання повсякденного функціонування для визначення групи інвалідності або ступеня втрати працездатності.

11 липня 2025 року експертна команда при КНП «Київська міська клінічна лікарня №12» не встановила йому групу інвалідності. Натомість було визначено 10% втрати професійної працездатності у зв’язку з пораненням, пов’язаним із захистом Батьківщини, а також 5% — у зв’язку із захворюванням, пов’язаним із проходженням військової служби.

Військовослужбовець оскаржив це рішення до Центру оцінювання функціонального стану особи, функції якого виконує ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України».

У скарзі він зазначав, що має помірне обмеження здатності до трудової діяльності, а експертна команда не врахувала стійкий тривожний розлад, емоційно-вольову нестійкість та інсомнію. За твердженням позивача, цей психічний стан пов’язаний із захистом Батьківщини, триває понад 12 місяців і міг бути підставою для встановлення інвалідності.

Однак 3 листопада 2025 року Центр оцінювання залишив попереднє рішення без змін.

У висновку експертної команди зазначалося, що наслідки мінно-вибухової травми, акубаротравми, осколкових поранень, нейросенсорної приглухуватості та рубців із металевими уламками спричиняють лише легке обмеження життєдіяльності й не дають підстав для встановлення інвалідності.

Також експертна команда визначила легкий ступінь обмеження щодо трудової діяльності, самостійного пересування та орієнтації. Водночас щодо самообслуговування, спілкування, навчання та контролю поведінки обмежень не встановили.

Позиція позивача

Позивач просив суд визнати рішення Центру оцінювання протиправним, зобов’язати повторно розглянути його скаргу, направити його на повне медичне обстеження з урахуванням екстериторіального принципу та ухвалити нове мотивоване рішення.

На його думку, Центр оцінювання не врахував повною мірою медичні документи та стан здоров’я під час розгляду скарги.

Що встановив суд

Суд детально проаналізував нову систему оцінювання повсякденного функціонування особи, яка запрацювала з 1 січня 2025 року після припинення повноважень МСЕК та запровадження нової моделі оцінювання.

Суд звернув увагу, що постановою Кабміну №1338 були визначені новий порядок оцінювання, механізм оскарження рішень експертних команд та передача відповідних функцій спеціалізованій державній установі МОЗ.

Під час розгляду справи суд встановив, що скаргу позивача було прийнято та розглянуто, медичну справу витребували і дослідили, а результати оформлені у вигляді протоколу та рішення. Експертна команда також навела мотивування свого висновку.

Окремо суд зазначив, що закон дозволяє Центру оцінювання розглядати скарги очно, заочно або із застосуванням засобів телемедицини.

Ключовий висновок суду

Суд підтвердив правову позицію Верховного Суду про те, що адміністративний суд не може підміняти собою медичну експертну комісію чи експертну команду.

У рішенні зазначено, що питання наявності або відсутності певного діагнозу, ступеня втрати працездатності, відповідності критеріям інвалідності та оцінки медичних показників належать до дискреційних повноважень експертних команд і потребують спеціальних медичних знань.

Суд також наголосив, що не оцінював медичну обґрунтованість діагнозів чи достатність підстав для встановлення інвалідності по суті.

Перевірці підлягало лише те, чи дотримався відповідач установленої процедури та чи діяв у межах своїх повноважень.

Оскільки порушень процедури суд не встановив, у задоволенні позову було відмовлено.

Що вирішив суд

Дніпропетровський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову військовослужбовця та залишив чинним рішення Центру оцінювання функціонального стану особи.

Суд дійшов висновку, що рішення було ухвалене відповідно до постанови Кабміну №1338 та наказів МОЗ, а тому підстав для його скасування немає.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.