Не статус, а конкретні діяння – Верховний Суд пояснив межі відповідальності за «злочинний вплив»
Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК України (встановлення або поширення злочинного впливу), утворюють дії особи, спрямовані на умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного впливу, а не сам по собі факт перебування особи в певному статусі в злочинному середовищі. Такі висновки зробив Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду.
Обставини справи № 676/1013/23
У цьому кримінальному провадженні суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 1 ст. 255-1 КК України за встановлення та поширення злочинного впливу на території м. Кам’янця-Подільського Хмельницької області з метою підтримання злодійських традицій, матеріального забезпечення та координації злочинної діяльності, здійснення контролю за злочинною діяльністю груп та осіб, причетних до вчинення на території району кримінальних правопорушень. У касаційній скарзі захисник стверджував про відсутність у діях підзахисного складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК України, адже сам по собі факт перебування особи в певному статусі та/або віднесення себе до певної спільноти не є діянням у його кримінально-правовому значенні, що давало б підстави вважати статус чи належність особи до певної спільноти кримінальним правопорушенням.
Позиція ККС ВС
Залишаючи без зміни рішення судів попередніх інстанцій, Верховний Суд вказав, що ознаки умисного встановлення або поширення в суспільстві злочинного впливу встановлюються судами відповідно до характеру вчиненого діяння та об’єктивно-предметних умов його вчинення на підставі встановлених судом фактичних обставин кримінального правопорушення, що підтверджені належними й допустимими доказами. Кримінальним правопорушенням є діяння, вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Статтями 255, 255-1 КК України передбачено відповідальність саме за такі діяння, у них не згадується про сам по собі факт перебування особи в певному статусі, а йдеться про вчинення відповідною особою передбачених у законі дій.
Відповідно до ст. 255 КК України під злочинним впливом у цій статті та статтях 255-1, 255-3 КК України слід розуміти будь-які дії особи, яка завдяки авторитету, іншим особистим якостям чи можливостям сприяє, спонукає, координує або здійснює інший вплив на злочинну діяльність, організовує або безпосередньо здійснює розподіл коштів, майна чи інших активів (доходів від них), спрямованих на забезпечення такої діяльності. Межами злочинного впливу, в розумінні ст. 255-1 КК України, є фактична сфера та обсяг дій особи, які кримінальним законом розцінюються як кримінально протиправні.
Як видно з матеріалів провадження, засуджений стежив за дотриманням правил поведінки відповідно до «злодійських законів», «кримінальних традицій» та забезпечував їх дотримання; забезпечував неухильний контроль за виконанням визначених ним правил, обов’язків; здійснював збір та розподіл коштів, у тому числі здобутих злочинним шляхом, забезпечував наповнення фонду взаємодопомоги в злочинному середовищі та підтримання осіб, котрі відбувають покарання у виправних установах регіону та взятих під варту в СІЗО; вирішував спори, які виникали між особами з точки зору неписаних «злодійських законів». На підставі аналізу наведених обставин апеляційний суд дійшов вмотивованого висновку про те, що засуджений встановлював та поширював злочинний вплив у суспільстві, в його діях вбачаються ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК України.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
