ЄСПЛ вказав на надмірну тривалість процедури банкрутства в Україні — Верховний Суд
У Верховному Суді зазначили, що рішення суду – це не завершення процесу, а початок складної копіткої роботи з його виконання та реального задоволення вимог, у якій беруть участь численні суб’єкти.
Там вказали, що практика ЄСПЛ впливає на правову систему України на двох основних рівнях – законодавчому та правозастосовному. Саме на останньому він зосередив основну увагу й наголосив, що діалог між ЄСПЛ і національними судами має перетворюватися на реальний інструмент підвищення ефективності правосуддя.
Так, зокрема, у рішенні ЄСПЛ у справі «Фесенко проти України», яке було ухвалене у 2024 році, було зафіксовано одну з найгостріших структурних проблем України – надмірну тривалість процедури банкрутства. У конкретному випадку провадження тривало 14 років. ЄСПЛ констатував порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та зобов’язав Україну вжити системних заходів для усунення цієї проблеми. Суд, зокрема, зазначив, що держава повинна організувати свою правову систему так, щоб суди могли дотримуватися вимоги щодо розумного строку, навіть якщо процесуальна ініціатива покладається на сторони.
Суддя ВС пояснив, що це не перший подібний сигнал з боку Страсбурга. Рішення у справі «Парінов проти України» (2020 рік) містило схожі висновки: надмірна тривалість справи про банкрутство фактично позбавляє кредитора можливості реально захистити свої права, що є порушенням Конвенції. ЄСПЛ вказав, що саме держава повинна організувати свою правову систему таким чином, щоб дати можливість своїм судам дотримуватися вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції.
Відтак, у ВС акцентували на принциповому зв’язку між виконавчим провадженням і процедурою банкрутства, зазначивши, що історично банкрутство виросло саме з виконавчого провадження як відповідь на необхідність координованого задоволення вимог множини кредиторів. З практичної точки зору, справа про банкрутство – це, по суті, колективне виконавче провадження. В її межах виконуються як рішення, прийняті до відкриття провадження, так і судові акти, ухвалені вже в ході самої справи.
У Верховному Суді пояснюють, що банкрутство – це інституційний елемент ринкової економіки. Його особливими (спеціальними) завданнями є:
- створення умов для відновлення платоспроможності бізнесу;
- надання другого шансу для підприємців;
- захист прав кредиторів та підвищення платіжної дисципліни.
Разом із цим загальні завдання банкрутства – це:
- очищення економіки від неефективних підприємств;
- перерозподіл ресурсів до більш ефективних суб’єктів господарювання;
- стабілізація економічного обороту;
- покращення інвестиційної привабливості держави.
Суддя Верховного Суду звернув увагу, що Кодекс України з процедур банкрутства, який набрав чинності у грудні 2019 року, розширив суб’єктний склад (тепер банкрутами можуть бути й фізичні особи), запровадив превентивну реструктуризацію та частково імплементував положення щодо транскордонного банкрутства.
У постанові КГС ВС від 17 березня 2026 року у справі № 911/666/24 суд вказав, що задля скорочення процедур банкрутства і реального відновлення суб’єктивного права обраний спосіб захисту прав має бути ефективним.
Прикладом неефективного способу захисту прав у процедурі банкрутства є ситуація, коли арбітражний керуючий заявляє вимогу про визнання недійсним правочину, укладеного боржником (фраудаторний правочин), але при цьому не заявляється вимога про застосування наслідків недійсності такого правочину, зокрема про повернення (стягнення) коштів, витребування майна. За такої ситуації, у разі задоволення позову про визнання недійсним договору, рішення суду матиме декларативний характер і не забезпечуватиме фактичне повернення активу боржника, тобто ліквідаційна маса фактично не поповнюється, права кредиторів не захищаються, що впливає на тривалість процедур.
Неефективний спосіб захисту – це прихована форма затягування процедури. Питання ефективного способу захисту – це питання не лише права, а й часу, який, як показує практика ЄСПЛ, має вирішальне значення.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
