Чи достатньо лише рукописного підпису без ПІБ і посади для подання позову — позиція Верховного Суду
Якщо у позовній заяві неможливо встановити, хто саме її підписав і яке посадове становище має ця особа, суд має право одразу повернути заяву заявнику. Це стосується випадків, коли документ містить лише рукописний підпис без зазначення ПІБ та посади підписанта.
Такого висновку Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов у справі №910/4231/25.
Обставини справи
У Господарському суді міста Києва розглядалася корпоративна справа за позовом обслуговуючого кооперативу до двох товариств щодо визнання незаконними та скасування протоколів загальних зборів і визначення часток у статутному капіталі.
Згодом до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача залучили товариство, яке вже наступного дня подало позов третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору — про визнання правочину протиправним і його скасування.
Втім, Господарський суд міста Києва повернув позовну заяву заявнику. Суд звернув увагу, що документ містив рукописний підпис без зазначення ПІБ та посади підписанта, що унеможливлювало ідентифікацію особи. Біля підпису було зазначено лише «Представник товариства» та проставлено печатку юридичної особи.
Північний апеляційний господарський суд погодився з таким підходом і залишив ухвалу без змін.
Позиція скаржника
У касаційній скарзі товариство наполягало, що суди застосували надмірний формалізм. На думку скаржника, позов не потрібно було повертати — суд мав залишити його без руху та надати строк для усунення недоліків, зокрема для подання документів про повноваження представника.
Компанія стверджувала, що суди не встановили факту відсутності процесуальної дієздатності чи відсутності права на підписання позову, а тому підстав для повернення заяви не було.
Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення та погодився з висновками попередніх інстанцій.
Суд звернув увагу, що процесуальний закон передбачає різні наслідки залежно від характеру недоліків позовної заяви. Якщо особу підписанта можна ідентифікувати, але є сумніви щодо обсягу або підтвердження її повноважень, позов може бути залишений без руху для усунення недоліків.
Водночас у випадку, коли із самої заяви неможливо встановити, хто саме її підписав і яке посадове становище займає підписант, процесуальний закон передбачає саме повернення позовної заяви.
Колегія суддів наголосила, що у цій справі позов не містив жодних відомостей, які дозволяли б ідентифікувати особу підписанта. Через це суд був позбавлений можливості перевірити її процесуальну дієздатність і повноваження діяти від імені юридичної особи.
Верховний Суд також окремо послався на пункт 1 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу, який прямо передбачає повернення позову, якщо у заяві не зазначено посадове становище особи, що її підписала.
При цьому Верховний Суд підкреслив, що повернення позовної заяви не позбавляє особу права повторно звернутися до суду після усунення недоліків.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
