Військовий під час шикування відмовився виконати наказ про проходження БЗВП і складення присяги – як його покарав суд за непокору
Козелецький районний суд визнав військовослужбовця винним у непокорі та відмові від несення обов’язків військової служби в умовах воєнного стану.
Обставини справи
Військовослужбовець, призваний 24 вересня 2025 року на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та направлений для проходження військової служби до Військової частини, обвинувачувався у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 402 та частиною 4 статті 409 Кримінального кодексу України.
Згідно з витягом з наказу командира Військової частини від 24 вересня 2025 року № 267 військовослужбовця призначено на посаду курсанта 3 навчальної роти 1 навчального батальйону, зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.
Наказом командира Військової частини від 27 жовтня 2025 року № 1331 (з основної діяльності) військовослужбовцю наказано пройти підготовку на базі 1 навчального батальйону Військової частини у період з 28 жовтня 2025 року до 18 грудня 2025 року за «Програмою базової загальновійськової підготовки (для підготовки мобілізаційних ресурсів) ТП 7-00(206)246.63» та скласти Військову присягу на вірність Українському народові.
28 жовтня 2025 року приблизно о 14.25 годині під час шикування за місцем тимчасового розташування Військової частини у лісосмузі неподалік від місця дислокації, в присутності командира 2 навчальної роти, командирів взводів та інших військовослужбовців, військовослужбовцю в усній формі доведено вказаний наказ. Військовослужбовець відкрито відмовився виконати наказ командира щодо проходження базової загальновійськової підготовки. Від нього не надходило жодних скарг, у тому числі на стан здоров’я.
Обвинувачений також відкрито відмовився від несення обов’язків військової служби, зокрема від проходження курсу базової загальновійськової та фахової підготовки, носіння військової форми одягу, дотримання правил військової ввічливості, поведінки та військового вітання, використання зброї, виконання вправ стрільби зі стрілецької зброї, дотримання внутрішнього розпорядку дня та виконання конституційного обов’язку щодо захисту Батьківщини.
Обвинувачений винуватим себе не визнав. Він зазначив, що військовослужбовцем себе, мабуть, не визнає, базову загальновійськову підготовку не відмовлявся проходити, військову форму не видавали, отримував грошові кошти, виконував побутові завдання та має намір нести обов’язки військової служби. Також вказав на наявність захворювання.
Винуватість обвинуваченого підтверджується, зокрема, витягами з наказів командира Військової частини, довідками військово-лікарської комісії про придатність до військової служби, протоколом огляду та відеозаписом, на якому зафіксовано оголошення наказу та відмову від його виконання, а також показаннями свідків — командирів підрозділів.
Судом встановлено, що наказ командира Військової частини від 27 жовтня 2025 року № 1331 є законним, виданим у межах повноважень, чітким і зрозумілим. Відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військовослужбовець зобов’язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу.
Що вирішив суд
Козелецький районний суд Чернігівської області розглянув справу № 734/5560/25 у відкритому судовому засіданні та ухвалив вирок, яким визнав військовослужбовця винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 402 Кримінального кодексу України (непокора, що виразилася у відкритій відмові виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану) та частиною 4 статті 409 Кримінального кодексу України (відмова від несення обов’язків військової служби, вчинена в умовах воєнного стану).
Суд виключив з обвинувачення за частиною 4 статті 402 Кримінального кодексу України формулювання щодо відмови від складання Військової присяги, оскільки військовослужбовець уже складав її під час проходження строкової військової служби у 2012 році.
Призначаючи покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчинених тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який задовільно характеризується за місцем проходження військової служби, стан його здоров’я та відсутність обставин, що пом’якшують або обтяжують покарання.
Військовослужбовцю призначено покарання: за частиною 4 статті 402 Кримінального кодексу України — у виді позбавлення волі строком на 5 років 3 місяці; за частиною 4 статті 409 Кримінального кодексу України — у виді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання призначено у виді позбавлення волі строком на 5 років 3 місяці.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою залишено до набрання вироком законної сили. Строк відбування покарання відраховано з 28 жовтня 2025 року — з часу фактичного затримання.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
