Дискримінація та мобінг на роботі: як захиститися

15:00, 16 січня 2023
Як діяти, якщо зазнали дискримінації чи мобінгу на роботі.
Дискримінація та мобінг на роботі: як захиститися
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Координаційний центр з надання безоплатної правової допомоги роз’яснив, що таке мобінг на роботі та як захистити себе від нього.

Рівність прав і свобод громадян закріплена у Конституції України. Принцип недопущення дискримінації в нашій державі визначено в частині першій ст. 6 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»: всі особи, незалежно від їхніх певних ознак, мають рівні права і свободи, а також рівні можливості для їх реалізації.

Що таке дискримінація та як вона проявляється?

Дискримінація – це ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі – певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Дискримінація може бути:

– прямою (наприклад, відмова у прийнятті на роботу вагітної жінки);

– непрямою (роботодавець прямо не зазначає, що не підвищує працівника з певних причин, а вигадує додаткові вимоги та критерії, яким такий працівник начебто не відповідає).

Не є дискримінацією дії, які не обмежують права та свободи інших осіб і не створюють перешкод для їх реалізації, а також не надають необґрунтованих переваг особам та/або групам осіб за їх певними ознаками, щодо яких застосовуються позитивні дії, а саме:

  1. спеціальний захист від держави окремих категорій громадян, які потребують такого захисту (наприклад, особи з інвалідністю);
  2. заходи, спрямовані на збереження ідентичності окремих груп осіб, за необхідності (квота для певних працівників);
  3. надання пільг та компенсацій окремим категоріям осіб у випадках, передбачених законом (наприклад, малозабезпечені особи);
  4. встановлення державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян.

Однією з дискримінаційних дій під час виконання трудових обов’язків є мобінг (цькування). Стаття 22 Кодексу законів про працю України визначає це поняття так:

Мобінг – систематичні тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій. Це може бути:

–  створення щодо працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність;

– нерівна оплата за рівноцінну працю, яку виконують працівники однакової кваліфікації;

– необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.

Як діяти, якщо зазнали дискримінації чи мобінгу на роботі?

Найперше треба заявити про порушення та відстояти свої права. У цьому випадку передусім необхідно визначити, коли саме відбувся факт порушення (під час співбесіди, випробувального терміну, виконання професійних обов’язків протягом певного періоду) і чи є докази дискримінації. Якщо дискримінацію людина відчувала певний час, то доказами можуть бути: електронне листування, фото, відео, накази про нерівну оплату праці, покази свідків.

По-друге Ви можете звернутись:

  1. До правоохоронних органів, якщо вчинені діяння:

– жорстокі, з домаганням, сексуальним чи гендерно обумовленим насильством;

– спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності;

– є образою почуттів громадян у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями;

– прямо чи непрямо обмежують права або встановлюють прямі чи непрямі привілеї громадянам за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

  1. Письмово до роботодавця (керівника підприємства, установи, організації), вказавши на обставини, які він/вона вважає дискримінаційними.
  2. Звернутися зі скаргою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
  3. До відповідного територіального підрозділу Державної служби України з питань праці, виклавши у зверненні всі обставини справи щодо порушення вимог трудового законодавства та дискримінації.
  4. До суду.

У разі вчинення мобінгу працівник має право:

  1. Звернутись зі скаргою до Управління Державної служби з питань праці, яке реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
  2. Із позовною заявою до суду щодо визнання фактів цькування та їх усунення (без подальшого припинення працівником трудової діяльності на період розгляду провадження у справі).
  3. Отримати відшкодування шкоди, заподіяної через мобінг у розмірі витрат, які понесла особа під час лікування (таке відшкодування можливе у разі підтвердження факту його вчинення на підставі судового рішення, яке набрало законну силу).
  4. Розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору та продовжує чинити мобінг.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Сьогодні день народження святкують
  • Інна Коваленко
    Інна Коваленко
    суддя Дніпровського районного суду міста Києва