Подача скарг у сфері державної реєстрації прав на нерухомість: головні особливості

Начальник відділу розгляду скарг у сфері державної реєстрації нерухомого майна Офісу протидії рейдерству Міністерства юстиції України Олег Лук’янчиков розповів про важливі нюанси подачі скарг у сфері державної реєстрації прав на нерухомість і бізнесу, передає пресслужба Мін’юсту.

 «За 9 місяців 2023 року 40 скарг у сфері державної реєстрації, які надійшли на розгляд до Міністерства юстиції України, були повернуті скаржникам.

Ще більше – залишені без розгляду по суті.

Зазвичай це пов’язано з тим, що скаржник, подаючи скаргу, не дотримався обов’язкових вимог, визначених статтею 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» та статтею 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі, разом – закон), хибно вважаючи, що самого факту звернення зі скаргою до Мін’юсту у довільній формі має бути достатньо для вирішення спірної ситуації на його користь з внесенням відповідних відомостей до державних реєстрів. 

Нажаль, через такий підхід може втрачатись можливість швидкого та ефективного захисту прав та законних інтересів потерпілої сторони. 

І якщо в окремих випадках Мін‘юст наділений повноваженнями встановити, наприклад, похідне до оскаржуваного рішення, анулювання якого допоможе повністю поновити права скаржника, то в інших випадках скаржнику, наприклад, максимально доцільно самостійно зазначити чітку дату, коли він дізнався про факт порушення своїх прав, підтвердивши тим самим дотримання процесуального строку на подання скарги, тим самим уникнути втрати часу, а іноді і самої можливості захисту своїх прав у адміністративному порядку. 

Враховуючи викладене загальна порада до скаржника: перед поданням скарги до Мін’юсту ознайомитись з положеннями закону. У цьому може допомогти і підготовлена пам’ятка, що додається до даної публікації.

Так, закон визначає, що скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації подається у письмовій формі та має бути підписана скаржником або його представником. 

При цьому до скарги, підписаної представником, додаються докази на підтвердження його повноважень (наприклад, довіреність).

Така скарга може бути подана в електронній формі за умови підписання її з використанням кваліфікованого електронного підпису або застосуванням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». 

Починаючи з 22.07.2023 (після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення непорушності майнових прав») недотримання цієї вимоги стало підставою для повернення скарги скаржнику.

Закон визначає, що скарга має містити:

1.відомості про прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника (звертаємо увагу на необхідність зазначення саме повного ПІБ);

2.місце проживання (місцезнаходження) скаржника, номер телефону та/або адресу електронної пошти (в разі наявності рекомендуємо вказувати саме всі можливі контактні дані, адже за ними скаржник в подальшому буде інформуватись про хід розгляду скарги);

3.суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дії або бездіяльності.

Хоча відомості ДРРП і ЄДР визнаються відкритими та загальнодоступними, ми розуміємо, що без професійної правничої допомоги іноді буває важко зазначити точні реквізити того ж самого рішення про державну реєстрацію прав, однак, як правило, в цьому випадку скаржник може зазначити номер відповідного запису про право власності або кадастровий номер земельної ділянки чи хоча б точну адресу оспорюваного об’єкта нерухомого майна та саму суть оскаржуваного рішення, для того щоб уникнути невизначеності вимог скаржника та запобігти поверненню скарги;

4.обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника; скарга на рішення, дії державного реєстратора, прийняті всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України «Про санкції», має містити обставини, якими суб’єкт подання скарги обґрунтовує недотримання чи порушення державним реєстратором відповідних санкцій;

5.прохання (вимоги) скаржника;

6.дата складення скарги;

7.якщо з дня прийняття оскаржуваного рішення, здійснення дії або бездіяльності спливло більше двох місяців, а у випадку оскарження рішення територіального органу Мін’юсту – більше одного місяця, скарга має містити також відомості про дату, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав.

Звертаємо увагу, Міністерство юстиції України наділено повноваженнями щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації, що прийняті, вчинені після 01.01.2016.

При цьому у сфері державної реєстрації бізнесу наразі існує граничний термін подання скарг 1 рік з моменту вчинення оскаржуваної реєстраційної дії або бездіяльності.

І також будь-яка скарга у сфері державної реєстрації має бути подана протягом 2 місяців з дня, коли скаржник дізнався чи міг дізнатися про порушення своїх прав (або 1 місяця у випадку оскарження наказу територіального органу Мін’юсту).

В разі неможливості дотримання зазначених процесуальних строків скаржник може захистити свої права та законні інтереси в судовому порядку.

Отже наполегливо рекомендуємо в скарзі зазначати коли та за яких обставин скаржник дізнався про порушення своїх прав, за наявності надавати підтверджуючі документи, щоб уникнути можливого повернення скарги або залишення її без розгляду по суті.

Скарга, яка не відповідає встановленим вимогам, повертається скаржнику на підставі мотивованого рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу не пізніш як через 15 днів з дня її надходження.

Слід зазначити, що повернення скарги не позбавляє скаржника права на повторне її подання в установленому порядку, а перебіг строку на оскарження зупиняється з дня подання скарги до дня її повернення скаржнику.

В такому випадку скаржнику доцільно буде зазначити коли він ознайомився з рішенням Мін’юсту про повернення скарги та, усунувши допущені недоліки, вчасно встигнути подати скаргу повторно.

Якщо підстави для повернення скарги відсутні, то за результатами її розгляду Мін’юст, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень:

1.про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації);

2.про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації);

3.про залишення скарги без розгляду по суті.

На останньому слід зупинитись детальніше.

Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу у сфері державної реєстрації без розгляду по суті, якщо:

1.скаргу подано на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації, що прийняті, вчинені до 01.01.2016 (це пов’язано з тим, що Міністерство юстиції набуло повноваження на розгляд таких скарг з 2016 року);

2.встановлений законом для подання скарги строк сплив до дня її подання (це може бути строк з моменту, коли скаржник міг дізнатися про порушення своїх прав або, у випадку подання скарги в сфері державної реєстрації бізнесу, граничний строк з моменту вчинення оскаржуваної дії);

3.Міністерством юстиції України, його територіальним органом за результатами розгляду скарги з такого самого питання вже приймалося рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні (при цьому наявність попереднього наказу про залишення скарги без розгляду по суті не є такою підставою, проте повторне подання скарги в цьому випадку як правило не має сенсу через обмежені строки на її подання);

4.наявна інформація про відкрите за заявою скаржника судове провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації (на відміну від попередніх редакцій закону спір щодо майна більше не є підставою для відмови в задоволенні скарги, тому фіктивне створення судового провадження не за позовом скаржника більше не може заважати розгляду скарги Міністерством юстиції у визначеному законом порядку);

5.набрало законної сили судове рішення, яким оскаржуване рішення скасовано або оскаржувані дії, бездіяльність у сфері державної реєстрації визнані вчиненими з порушенням закону та анульовані (при цьому наявність судового рішення про відмову в задоволенні позову в такому випадку не є підставою для залишення Мін’юстом скарги без розгляду по суті);

6.скаргу подано особою, права якої у зв’язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації не порушено;

7. скаргу подано особою, яка не має на це повноважень;
8. скаржником подано до Міністерства юстиції України, його територіального органу заяву про залишення скарги без розгляду.

Найбільш розповсюдженими підставами повернення скарг у сфері державної реєстрації є не зазначення дати, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав, відсутність кваліфікованого електронного підпису при поданні скарги в електронній формі та не зазначення суті (реквізитів) оскаржуваного рішення, дії або бездіяльності. 

Серед підстав для залишення скарг без розгляду по суті лідерами є порушення строку подання скарги та відсутність порушення прав скаржника оскаржуваною дією.

Таким чином дотримання зазначених положень закону дозволяє попередити повернення скарги у сфері державної реєстрації або залишення її без розгляду та ефективно захистити права і законні інтереси скаржника за допомогою процедури адміністративного оскарження.»

Підписуйтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.