У земельній сфері України виконано лише 21,6% заходів Державної антикорупційної програми (ДАП) на 2023–2025 роки, причому більшість із них реалізується із запізненням. Відсутність повноцінної цифрової інтеграції кадастрів і реєстрів створює ризики для прозорості управління ресурсами.
Про це повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк, посилаючись на звіт ГО «Разом проти корупції».
Серед досягнень ДАП: створення ІТ-прототипу для масової оцінки земель сільгосппризначення, незалежна технічна оцінка Національної кадастрової системи, часткове передання повноважень із професійної акредитації саморегульованим організаціям і перезапуск пілотного проєкту, який дозволяє приватним інженерам-землевпорядникам вносити дані до Держземкадастру. Проте жоден із 17 антикорупційних заходів не виконаний вчасно, а шість залишаються на початковій стадії.
Ключові проблеми включають відсутність обов’язкових антикорупційних інструментів при формуванні земельних ділянок, законодавчих вимог до ринкового підходу для операцій із державною та комунальною землею через Prozorro.Продажі та затримки в цифровізації.
«Цифровізація напряму впливає на реалізацію тих чи інших реформ в Україні, оскільки сприяє збільшенню прозорості й підзвітності процесів, мінімізуючи корупційні прояви. Зокрема, ще в 2019 році розпочалася цифровізація української сфери будівництва, коли запрацювала державна електронна система в сфері будівництва (ЄДЕССБ) і в яку постійно додаються нові сервіси. Загалом робота ЄДЕССБ у сфері будівництва має антикорупційний ефект у розмірі 1,5 млрд грн на рік. Тому її надважливо продовжувати й в інших супутніх сферах, оскільки вона – один з головних актикорупнійних запобіжників», — зазначила Шуляк.
Додаткові ризики створюють відкладена реформа безоплатної приватизації, нестача фінансування для стратегічної та містобудівної документації громад, обмежена цифровізація реєстрів у містобудуванні та культурній спадщині, а також відсутність автоматизації видачі містобудівних умов і обмежень, каже вона. Інтеграція Містобудівного кадастру з Держземкадастром, Адресним реєстром і ДРРП досі не налагоджена.
«Чиновники й досі можуть вимагати хабарі на більшості етапів проєкту з будівництва. Зокрема, за видачу містобудівних умов і обмежень – документа, без якого не можна почати будівництво і це може «коштувати» мільйони доларів. Ми неодноразово намагалися змінити цей порядок: зробити видачу містобудівних умов і обмежень автоматичним. Звісно, за умови, якщо в забудовника в порядку всі документи і немає причин для відмови. Але через спротив поки ці зміни не вдається рухати», — додала Шуляк.
Експерти рекомендують:
Шуляк зазначила, що Містобудівний кадастр майже не містить документації — на початок року її частка становила менше 1%. Наповнення Реєстру адрес, важливого для інвентаризації нерухомості, просувається повільно. Закон №711 про планування використання земель, який мав набрати чинності з 1 січня 2025 року, відтермінували через спротив окремих громад.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.