Більше половини військових купують спорядження самі — аудит виявив проблеми тилового забезпечення ЗСУ

Рахункова палата оприлюднила ключові висновки аудиту оборонних закупівель за тиловим напрямом у 2024 році. Перевірка охопила діяльність Міністерства оборони та ДП «Державний оператор тилу» і виявила системні недоліки, що безпосередньо впливають на забезпечення військових.

Основні висновки аудиту

1. Нова модель тилових закупівель не дала очікуваного результату

Запроваджена у 2024 році оновлена модель тилових закупівель: коли Міноборони формує політику та контролює якість, а ДП «ДОТ» безпосередньо проводить необхідні закупівлі – має потенціал до розвитку, однак через системні недоліки очікуваного результату не забезпечила. Функції між відомством та підприємством фактично розмежовані лише частково.

Міноборони не забезпечило оптимальний розподіл закупівельних функцій між своїми підрозділами та службою державного замовника. Через несистемні кадрові рішення витрати на утримання підрозділів, залучених до тилового забезпечення, зросли на 35 млн грн.

Загальні адміністративні видатки сфери виросли до 285 млн грн — у 3,4 раза більше, ніж у 2023 році.

2. Брак коштів та неефективне їх використання

На продовольче й речове забезпечення у бюджеті закладено лише 44,5% від потреби; на пальне — 73%.

Армія частково «проїдала» запаси, тоді як 400 млн грн залишилися невикористаними.

Понад 11 млрд грн, переданих ДП «ДОТ» як передоплата, не забезпечили своєчасних поставок:

• продукція на 10 млрд грн не поставлена в строки;
• 800 млн грн повернуто до бюджету;
• 31 млн грн перетворилися на прострочену заборгованість.

3. Недоліки у проведенні закупівель

Аудитори з’ясували, що хоча ДП «ДОТ» і здійснило 95% процедур закупівель через електронну систему, однак через допущені порушення та помилки в тендерній документації 100 лотів (7.2% оголошених) були оскаржені та скасовані, 216 (15,5%) – визнані неуспішними через відсутність пропозицій.

Прозорість закупівель відбір надійних постачальників не гарантувала: із 718 контрактів у 60% випадків обсяги або строки постачання були змінені на гірші умови для держави. 40 контрактів розірвано.

Постачальники, яким переносилися терміни поставок, уникали відповідальності та сплати санкцій за несвоєчасне та неналежне виконання зобов’язань. Поряд з цим через нерезультативну претензійно-позовну роботу і неналежне застосування банківських гарантій бюджет недоотримав близько 2 млрд грн нарахованих штрафних санкцій.

Виявлені випадки неправомірного підвищення вартості закупівель майже на 98 млн грн.

4. Цифровізація просувається нерівномірно

Цифровізація процесів тилового забезпечення просувається нерівномірно: автоматизовані стратегічний та оперативний рівні — де плануються потреби, формуються бюджети і проводяться закупівельні процедури. Однак тактичний рівень — облік у частинах та на складах — залишається поза цифровізацією.

Без цього неможливо точно оцінювати реальні потреби та контролювати рух майна.

Що кажуть військові: опитування 25 тисяч захисників

Спільне опитування Міноборони та Рахункової палати засвідчило масштаб проблем:

• Лише 25% задоволені спорядженням.
• 60% змушені купувати спорядження за власні кошти.
• Понад половина незадоволені якістю харчування.
• 26% повідомили про нестачу пального.

Рахункова палата надала рекомендації уряду, Міноборони та ДП «ДОТ».

За словами члена Рахункової палати Геннадія Пліса, оновлена модель тилових закупівель має потенціал, але поки далека від «системи без збоїв». Усунення виявлених проблем має зменшити корупційні ризики та підвищити довіру військових.

Звіт буде направлено до Верховної Ради, профільного комітету, Кабміну, Президента та Офісу Генпрокурора.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.