Виконання судових рішень щодо військових частин — головні особливості

В умовах воєнного часу виконання судових рішень поєднує правову складність і людське очікування справедливості. Коли боржником у справі є військова частина, важливо чітко розуміти, що порядок виконання залежить від того, про що саме йдеться в рішенні суду — про кошти чи про дії. Саме ця різниця визначає, хто і в який спосіб забезпечує його виконання, зазначає Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції м. Одеса.

«Військова частина є бюджетною установою, що фінансується з державного бюджету і не має рахунків у комерційних банках— лише казначейські. Саме тому стягнення коштів із неї відбувається за спеціальною процедурою, відмінною від виконання рішень щодо фізичних або юридичних осіб», - кажуть у Мін’юсті.

Відповідно, рішення про стягнення коштів із військової частини виконуються Державною казначейською службою України (ДКСУ), а не органами виконавчої служби, згідно із Законом України «Про виконавче провадження» та Бюджетним кодексом України.

Для виконання такого рішення стягувач подає заяву разом із виконавчим листом до відповідного органу ДКСУ. На підставі виконавчого документа Казначейство здійснює списання коштів із бюджетних асигнувань, передбачених на утримання військової частини.

Якщо на відповідний момент бюджетних асигнувань недостатньо, ДКСУ ставить рішення у чергу до фінансування.

Водночас судові рішення щодо військових частин не завжди стосуються коштів. У низці випадків вони передбачають обов’язок вчинити конкретні дії і механізм їх виконання є іншим.

Рішення про зобов’язання вчинити певні дії військовою частиною виконуються органами державної виконавчої служби відповідно до статті 63 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, такі рішення можуть стосуватися обов’язку:

• надати документи;
• провести перерахунок грошового забезпечення;
• зарахувати час служби;
• видати наказ;
• поновити військовослужбовця на службі тощо.

Для  виконання такого виду рішення стягувач подає заяву разом із виконавчим документом до відповідного органу державної виконавчої служби. Після надходження документів державний виконавець виносить постанову про відкриття виконавчого провадження та встановлює строк для добровільного виконання, якщо рішення не підлягає негайному виконанню.

У разі невиконання рішення суду військовою частиною державний виконавець застосовує заходи впливу, визначені статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, виносить постанову про накладення штрафу. При повторному невиконанні без поважних причин штраф накладається у подвійному розмірі, а також направляється повідомлення до органів досудового розслідування про можливе вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, характер судового рішення визначає подальший механізм його реалізації. У разі стягнення коштів із військової частини виконання відбувається через Казначейство без прямого впливу на командира. Натомість рішення про зобов’язання вчинити певні дії тягне за собою персональну відповідальність посадових осіб, із можливістю застосування штрафів і кримінальної відповідальності. Це розмежування дозволяють зберігати правову визначеність, повагу до служби військових і водночас забезпечувати реальне виконання судових рішень, як основу довіри людини до держави.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.