КСУ перевіряє на конституційність положення закону щодо посилення захисту прав добросовісного набувача

Велика палата Конституційного Суду 22 січня під час відкритої частини пленарного засідання, що відбулося у формі письмового провадження, розглянула справу за конституційним поданням Верховного Суду. Подання стосується перевірки відповідності статті 58 Конституції України пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року № 4292-ІХ. Про це повідомляє КСУ.

Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко поінформував, що відповідно до оспорюваного припису Закону «положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо:

• нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом;
• нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом».

Суб’єкт права на конституційне подання зазначає, що «надання пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону зворотної дії в часі суперечить статті 58 Конституції України, оскільки призводить до порушення основного фундаментального елементу принципу верховенства права - правової визначеності.

Крім того, ретроспективне застосування положень Закону може свідчити про порушення статті 6 Європейської конвенції з прав людини (право на справедливий суд) через втручання законодавця в процес здійснення правосуддя шляхом прийняття нормативно-правових актів, що наперед визначають результати справи, яка перебуває на розгляді в суді та в якій однією зі сторін є держава».

Віктор Городовенко повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та прийняття Судом обґрунтованого рішення було направлено запити до Президента України, Верховної Ради України, а також Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету «Одеська юридична академія», Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Львівського національного університету імені Івана Франка.

Суд дослідив матеріали цієї справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини – для ухвалення рішення.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.