Не платять зарплату, лікарняні чи відпускні під час війни: що робити працівнику
Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради розповіла що робити, якщо роботодавець не платить зарплату, лікарняні або відпускні під час війни.
Невиплата заробітної плати, лікарняних або відпускних — одне з найпоширеніших порушень трудових прав працівників, особливо в умовах воєнного стану.
Воєнний стан не скасовує обов’язок роботодавця здійснювати виплати, а більшість трудових гарантій для працівників у 2026 році збережені.
Які кроки має зробити працівник, якщо йому не платять зарплату, лікарняні чи відпускні під час війни.
КРОК 1. З’ясуйте, що саме вам не виплатили
Найпоширеніші ситуації:
- не виплачують заробітну плату або виплачують її частково;
- не оплачено лікарняний;
- не виплачені відпускні;
- виплати затримуються місяцями без пояснень.
За законом:
- заробітна плата виплачується не рідше двох разів на місяць
- (з інтервалом не більше 16 календарних днів) — ст. 115 КЗпП;
- відпускні виплачуються до початку відпустки, якщо інше не передбачено законодавством, трудовим або колективним договором — ст. 21 Закону «Про відпустки»;
- лікарняні виплачуються після отримання роботодавцем фінансування від Пенсійного фонду України, але роботодавець зобов’язаний своєчасно подати заяву-розрахунок.
КРОК 2. Зафіксуйте порушення
Навіть якщо роботодавець обіцяє «заплатити пізніше», обов’язково збирайте докази:
- трудовий договір або наказ про прийняття на роботу;
- розрахункові листки (якщо видавалися);
- табелі обліку робочого часу;
- е-лікарняний або наказ про надання відпустки;
- листування з роботодавцем (месенджери, електронна пошта).
Ці матеріали знадобляться для перевірки або судового захисту.
КРОК 3. Зверніться до роботодавця письмово
Рекомендується подати:
службову записку або письмову вимогу про виплату заборгованості.
Навіть короткий текст є достатнім:
«Прошу виплатити заборгованість із заробітної плати за ___ місяць у розмірі ___ грн».
Збережіть копію документа або доказ його надсилання.
КРОК 4. Подайте скаргу до Держпраці
Якщо реакції немає — звернення до Держпраці.
Як подати скаргу: письмово або через електронні сервіси із зазначенням:
- даних роботодавця;
- суті порушення;
- періоду невиплати.
За зверненням працівника Держпраці має право провести позапланову перевірку навіть під час воєнного стану (ст. 16 Закону №2136-ІХ).
КРОК 5. Звернення до суду — ефективний спосіб захисту
Працівник має право:
- подати позов про стягнення заборгованості;
- не сплачувати судовий збір у спорах про зарплату;
- звернутися до суду без обмеження строку давності щодо вимог про оплату праці (ч. 2 ст. 233 КЗпП України).
Суд може стягнути:
- заборгованість із виплат;
- компенсацію втрати частини доходів у зв’язку із затримкою (ст. 34 Закону «Про оплату праці»);
- середній заробіток за час затримки — у разі звільнення працівника (ст. 117 КЗпП);
- судові витрати з роботодавця.
Якщо не оплатили лікарняний треба перевірити:
- чи відкрито е-лікарняний;
- чи передав роботодавець дані до ПФУ;
- чи не було зафіксовано порушення режиму лікування.
Формулювання «через війну лікарняні не платимо» — незаконне.
Війна не звільняє роботодавця від обов’язку оформити документи та забезпечити виплату.
Громадянам нагадують:
- відпускні мають бути виплачені заздалегідь;
- направлення у відпустку без виплат — порушення закону;
- примусова відпустка «за власний рахунок» — незаконна.
Чого не варто робити:
- мовчки чекати місяцями;
- звільнятися «за власним бажанням», не отримавши борг;
- працювати без оформлення, сподіваючись на виплати;
- погоджуватися на усні обіцянки.
- Короткий чек-лист
- гроші не платять → фіксуйте порушення;
- немає реакції → письмова вимога;
- далі — звернення до Держпраці;
- паралельно або одразу — суд;
- війна ≠ відсутність трудових прав.
Невиплата заробітної плати, лікарняних або відпускних залишається порушенням трудового законодавства навіть в умовах воєнного стану. Працівники мають дієві правові механізми для захисту своїх прав, а своєчасне реагування значно підвищує шанси довести факт порушення.
