Мін’юст підтвердив, що дані до реєстру боржників вносять виключно на підставі рішень судів

Після ухвалення законопроєкту №14005 про цифровізацію виконавчого провадження в інформаційному просторі почали поширюватися різні трактування його положень. У Міністерстві юстиції наголошують, що частина таких заяв є некоректними або вирваними з контексту.

Як вказують у Мінʼюсті, окремі оцінки й коментарі звучать гучно, але не відображають реального змісту змін, закладених у документі, або вирвані з контексту. Частину норм законопроєкту подають як «нововведення», хоча насправді вони діють вже кілька років.

Зокрема, спростовано твердження про нібито внесення відомостей до Єдиного реєстру боржників без рішення суду.

У Мін’юсті підкреслюють, що Єдиний реєстр боржників функціонує з 2017 року, і ухвалений закон не змінює порядку внесення інформації до нього. Відомості, як і раніше, вносяться виключно на підставі виконавчих документів, зокрема виданих за рішеннями судів.

«Насправді ж законопроєкт не змінює базових підходів до виконання рішень, а модернізує процедури — робить їх швидшими, прозорішими та більш захищеними від зловживань. Ба більше — передбачає додаткові гарантії захисту майнових прав», - кажуть у відомстві.

Положення законопроєкту 14005 передбачають:

• удосконалення порядку звернення стягнення на кошти та електронні гроші боржників на рахунках / електронних гаманцях, відкритих у банках та інших фінансових установах, шляхом автоматизованої електронної інформаційної взаємодії;
• автоматизоване виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників (далі – ЄРБ) та зняття арешту з його коштів, сума стягнення за якими не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, у разі стягнення (сплати) заборгованості на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця;
• розширення функціоналу автоматизованої системи виконавчого провадження (далі – АСВП) та ЄРБ, запровадження їх взаємодії з іншими державними реєстрами для недопущення відчуження боржником майна (це відбуватиметься автоматизовано, в той час як на сьогодні такий пошук здійснюється «вручну» через вебсайт Мін’юсту);
• визначення порядку стягнення коштів на вкладних (депозитних) рахунках (наразі такий порядок не врегульований);
• автоматизовану взаємодію АСВП із системою депозитарного обліку цінних паперів, включаючи накладення арешту, надання інформації про рахунки та повідомлення виконавців про відкриття / закриття рахунків у цінних паперах (наразі такий порядок не врегульований);
• поновлення виконавчого провадження у разі повторного пред’явлення виконавчого документа, а не відкриття нового;
• визначення порядку виконання рішень про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (кошти / електронні гроші) боржника (наразі такий порядок не врегульований).

Крім того, положення Закону спрямовані на посилення соціальних гарантій та захист майнових прав громадян, особливо тих, хто перебуває в зоні бойових дій або захищає країну, а саме:

• суттєво підвищено суму заборони звернення стягнення на єдине житло — з 20 до 50 розмірів мінімальної заробітної плати;
• під час дії воєнного стану та протягом одного року після його завершення забороняється звернення стягнення на єдине житло військовослужбовців незалежно від суми стягнення (крім звернення стягнення на іпотеку та відшкодування внаслідок кримінального правопорушення);
• під час дії воєнного стану знімаються всі арешти з коштів боржників та виключаються відомості з ЄРБ щодо боржників у виконавчих провадженнях про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, на яких ведуться активні бойові дії, та на тимчасово окупованих територіях.

Наразі текст прийнятого Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження» готується для підпису Головою Верховної Ради України та направлення на підпис Президенту України.

Після його підписання Міністерство юстиції протягом трьох місяців з дня опублікування документу забезпечить прийняття підзаконних нормативно-правових актів, передбачених цим Законом, а також приведення чинних актів у відповідність із ним, що дозволить повною мірою реалізувати головні ідеї Закону.

Ухвалення документа є частиною виконання Україною зобов’язань у межах євроінтеграційного курсу, зокрема Плану України (Ukraine Facility) та Дорожньої карти з питань верховенства права.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.