Принцип виховання «50/50» після розлучення може нашкодити дитині: які ризики бачать юристи
У Національній асоціації адвокатів України заявили, що модель спільного виховання дитини після розлучення батьків не може зводитися до формального принципу «50/50» і має застосовуватися лише з урахуванням конкретних обставин та інтересів дитини.
Як відомо, у Верховній Раді перебувають законопроєкти №12123 та №12132, які стосуються врегулювання спільної батьківської опіки після розлучення. Один із документів пропонує розглядати спільне виховання як альтернативний механізм врегулювання сімейних спорів, інший — як основну модель.
Представники адвокатури звернули увагу, що чинне законодавство вже гарантує рівність прав і обов’язків матері та батька щодо дитини. Водночас після припинення сімейних відносин на практиці часто виникають проблеми з реальним розподілом участі у вихованні.
Рішення про визначення місця проживання дитини фактично впливає не лише на те, з ким вона житиме, а й на участь другого з батьків у повсякденному житті дитини, ухваленні рішень щодо навчання, медичних послуг та розвитку.
Також було наголошено, що суди повинні мати можливість обирати різні моделі врегулювання — від проживання дитини з одним із батьків до спільного виховання чи інших форматів участі обох батьків. При цьому ключовим критерієм мають залишатися найкращі інтереси дитини.
Окремо увага звертається на необхідність доопрацювання законодавчих ініціатив. Зокрема, термін «спільна опіка» потребує чіткого визначення, оскільки у чинному законодавстві поняття опіки застосовується переважно щодо дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
У НААУ також підтримали розвиток медіації як механізму врегулювання спорів між батьками. За словами учасників обговорення, один із законопроєктів уже передбачає можливість вирішення конфліктів через медіатора та укладення відповідної угоди.
Окремий блок дискусії стосувався безпеки дитини. У випадках домашнього, фізичного або сексуального насильства пріоритетом для суду мають бути не формальна рівність батьківських прав, а безпека та найкращі інтереси дитини.
Серед ризиків, які суди повинні враховувати, назвали психологічну шкоду, повторну травматизацію, ризик ескалації насильства, маніпуляції та конфлікт лояльності, коли дитина змушена обирати між батьками. У зв’язку з цим у НААУ підкреслили, що спільне виховання не може застосовуватися автоматично без оцінки всіх обставин конкретної справи.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
