Американський грант, прокурорські тести і 80% на ФОПи: що перевіряло слідство у справі щодо ЦПК

Після нещодавнього візиту Генерального прокурора України до Сполучених Штатів юридична спільнота та правоохоронні органи активізували обговорення низки резонансних кримінальних проваджень, пов’язаних із використанням коштів міжнародної технічної допомоги.

За інформацією джерел, знайомих із ходом перемовин, правоохоронні органи відновили слідчі дії, від яких може залежати ухвалення подальших процесуальних рішень у низці гучних проваджень, що стосуються використання коштів міжнародної технічної допомоги на реформу прокуратури, зокрема і у резонансному кримінальному провадженні № 42016000000000688.

Це ставить перед юридичною практикою низку критичних питань щодо процесуальної незалежності, строків давності та природи міжнародного співробітництва у кримінальних справах.

Чи дійсно американська сторона змінила свою позицію та чи отримав український Генпрокурор зелене світло на відновлення слідства? Редакція не має офіційного підтвердження цієї інформації від Офісу Генерального прокурора або американської сторони. За інформацією джерел Судово-юридичної газети, під час контактів між українською та американською сторонами обговорювалося питання подальшого розслідування кримінального провадження.

Справа залишається однією з найтриваліших серед розслідувань, пов’язаних із використанням міжнародної технічної допомоги та грантових програм в Україні. Після більш ніж десяти років остаточна крапка в ній досі не поставлена, а подальший розвиток подій залежатиме від рішень правоохоронних органів та суду та міжнародних партнерів.

Процесуальний «стоп» 2016 року та відновлення у 2026 році

Історія провадження має чіткий політико-правовий злам. Провадження було відкрите ще у березні 2016 року за ознаками можливого заволодіння коштами міжнародної технічної допомоги, яка виділялася на реформу кримінальної юстиції в Україні. Проте у травні того ж року, після призначення Юрія Луценка Генеральним прокурором, слідчі дії раптово припинилися. Прокурор публічно назвав справу такою, що ганьбить ГПУ.

Ухвали, що свідчать про поновлення слідчих дій

Це найбільш актуальна група рішень, що свідчить про процесуальне відновлення справи десятирічної давнини.

У березні 2026 року слідчий суддя Печерського суду розглядав клопотання прокурора про тимчасовий доступ до речей і документів. Однак прокурор подав заяву про повернення клопотання на доопрацювання, що й було задоволено судом. Це вказує на певну підготовчу активність обвинувачення.

Ухвалою від 12.03.2026 Печерський районний суд міста Києва задовольнив клопотання прокурора ОГП і надав дозвіл на тимчасовий доступ до документів Державного департаменту США та Бюро INL щодо проєкту міжнародної технічної допомоги № 3313. Слідство шукає звіти про результати реалізації проєкту, акти виконаних робіт, інвойси та платіжні доручення, щоб перевірити правомірність використання $4,4 млн.

Історія провадження: Проєкт № 3313 та фінансування реформи кримінальної юстиції

Щоб зрозуміти суть правового спору, необхідно звернутися до витоків фінансування. У період 2014–2016 років в Україні реалізовувався Проєкт № 3313 «Підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні», загальна вартість якого становила $4,4 млн.

Головними донорами проєкту виступали Уряд США та Бюро з міжнародних питань у сфері боротьби з наркотиками та правоохоронної діяльності Держдепартаменту США (INL).

Офіційним бенефіціаром та отримувачем допомоги з боку держави виступала Генеральна прокуратура України (ГПУ), де відповідальною особою бенефіціара було визначено Давида Сакварелідзе, а контактною особою проєкту — Геннадія Качибаю. До процесу рецензування тестів для прокурорів також залучалася Академія прокуратури України. Водночас важливу роль у реалізації супутніх завдань відігравали неурядові організації, зокрема ГО «Центр протидії корупції» (ЦПК).

Кримінальне провадження було розпочате 16 березня 2016 року за ознаками ч. 5 ст. 191 КК України — привласнення або розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах. Приводом для відкриття справи стало офіційне депутатське звернення народного депутата Ігоря Суслова.

За версією слідства, кошти проєкту використовувалися через механізм залучення громадських організацій та ФОПів.

У березні 2016 року Печерський суд міста Києва надав слідчим ГПУ доступ до банківських рахунків ГО «Центр протидії корупції». В обґрунтуванні зазначалося, що ГПУ як бенефіціар не отримувала коштів і не укладала договорів, а допомога нібито могла бути використана не за призначенням.

Загалом у березні та травні 2016 року слідчі отримали понад 27 дозволів на доступ до документів у Казначействі, НБУ та комерційних банках

Схема руху коштів та позиція слідчих органів

Згідно з матеріалами перевірки, які аналізувалися правоохоронцями, фінансова модель взаємодії між донорами та виконавцями виглядала наступним чином:

Уряд США / INL — Проєкт №3313} — ГО «ЦПК — Фізичні особи-підприємці

В аналітичних довідках правоохоронних органів зазначалося, що:

• Приблизно 80% отриманих коштів ГО «ЦПК» перераховувало на рахунки фізичних осіб-підприємців (ФОП) на підставі цивільно-правових угод за виконання різноманітних послуг (експертні дослідження, аналітика, розробка ІТ-рішень тощо).
• Окремо в матеріалах фігурує співзасновник ГО «ЦПК» Віталій Шабунін, який, за даними довідки, як ФОП отримав за виконання робіт/послуг орієнтовно 800 тис. грн. Сам факт отримання коштів не свідчить про порушення законодавства та є предметом оцінки правоохоронних органів.

Зі свого боку, залучена експертна група (до якої входили М. Буроменський, О. Сердюк, Л. Москвич, С. Гізімчук, С. Погребняк, А. Лапкін, Т. Калмиков, І. Яковець, К. Гусаров, С. Сиротенко) забезпечувала суто науковий та методологічний супровід проєкту, зокрема створення та валідацію інструментів тестування для кадрового оновлення прокуратури.

Чи впливали міжнародні партнери на хід розслідування справи про гранти на реформу прокуратури?

З метою забезпечення об'єктивності та всебічності юридичного аналізу необхідно зафіксувати позицію сторони, яка надавала фінансову допомогу. Офіційний Вашингтон у справі Проєкту №3313 зайняв чітку та недвозначну позицію.

Посольство США в Україні в особі тогочасного Посла Джеффрі Пайєтта неодноразово наголошувало, що «претензій щодо використання допомоги немає». Американська сторона підкреслювала, що виділені кошти суворо контролювалися відповідно до внутрішніх аудіторських стандартів США, а підстав вважати цільові гранти «розкраденими» чи «привласненими» у розумінні українського КК немає.

Відтак, виникає серйозне правова колізія: чи можна інкримінувати розтрату або привласнення майна, якщо сам власник (донор) заявляє про відсутність збитків та повне виконання умов договору, та чи впливали міжнародні партнери на хід розслідування справи про гранти на реформу прокуратури?

Ключові запитання, які залишаються відкритими для суспільства та слідства

Незалежно від дискусій, головними залишаються важливі правові та процесуальні питання.

Якщо у слідства є об'єктивні, належні та достатні докази можливих порушень національного законодавства при перерахуванні коштів на ФОП, суспільство та юридична спільнота мають право очікувати на відповідні процесуальні рішення такі як оголошення підозр, або скерування справи до суду.

Якщо ж таких доказів недостатньо або позиція Посольства США нівелює склад злочину, суспільство має законне право знати причини, через які це кримінальне провадження залишається відкритим уже понад десять років.

Аналіз кримінального провадження №42016000000000688 демонструє складний баланс між внутрішньою юрисдикцією держави та міжнародними зобов'язаннями у сфері технічної допомоги. Джерела припускають, що активізація чи, навпаки, потенційне закриття цієї справи після міжнародних візитів керівництва Офісу Генерального прокурора може свідчити про пошук правового консенсусу.

Проте з точки зору закону, фінал у цій справі має поставити виключно суд. Будь-які політичні інтерпретації мають поступитися місцем юридичному аналізу доказів. Саме абсолютна прозорість, дотримання розумних строків та завершеність процесу здатні усунути численні припущення, що накопичилися навколо цієї справи.

Редакція звертає увагу, що на момент публікації у зазначеному кримінальному провадженні жодній особі не вручено повідомлення про підозру, а інформація про обвинувальний вирок суду відсутня. Наведені у матеріалі обставини перебувають на стадії досудового розслідування та потребують остаточної правової оцінки уповноваженими органами.

Автор: Володимир Право 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.