Запровадження мита на природний камінь може призвести до зупинки кар’єрів — ризики для галузі

Запровадження вивізного мита на природний камінь може вплинути на роботу видобувних підприємств, умови конкуренції на ринку та виконання міжнародних зобов’язань України. У Національній асоціації адвокатів вважають, що нова норма потребує додаткової правової оцінки, а бізнесу вже зараз варто розглядати можливі механізми захисту своїх інтересів.

Як запровадили нове мито

9 червня 2026 року було ухвалено Закон №4903-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів».

Під час підготовки законопроєкту №15111-д до другого читання до документа включили норму про запровадження вивізного мита на природний камінь. Ставка мита встановлена на рівні 0,3 євро за кілограм.

У НААУ звернули увагу, що положення про вивізне мито за своїм змістом не пов’язане з регулюванням цифрових платформ. У зв’язку з цим, на думку правників, виникає питання щодо дотримання вимог Регламенту Верховної Ради, проведення належного громадського обговорення та аналізу регуляторного впливу.

Які ризики бачать для видобувної галузі

У Національній асоціації адвокатів України зазначають, що запровадження фіксованої ставки мита без достатнього перехідного періоду може створити нерівні умови для підприємств, які займаються видобутком природного каменю, але не мають технічної чи економічної можливості швидко перейти до його переробки.

На думку правників, для окремих кар’єрів зупинення діяльності може призвести до втрати виробничих колективів, порушення технологічних процесів та скорочення податкових надходжень до місцевих бюджетів. Особливо це стосується громад, де такі підприємства є важливими роботодавцями та джерелом бюджетних надходжень.

Звернення до АМКУ та інші кроки

Одним із можливих інструментів реагування в НААУ називають звернення до Антимонопольного комітету України. Такий крок може бути необхідним для перевірки того, чи не створює нове регулювання неконкурентні умови або переваги для окремих учасників ринку переробки природного каменю.

Крім того, правники запропонували поетапну дорожню карту захисту інтересів надрокористувачів.

Першим етапом може стати звернення до Президента України з проханням врахувати процедурні та міжнародно-правові застереження під час вирішення питання щодо підписання закону.

Другий етап передбачає створення робочої групи за участю Кабінету Міністрів, профільних органів влади, представників галузі та правничої спільноти. Її завданням може стати підготовка законодавчих змін, які передбачатимуть реальний перехідний період, окремий режим для вже укладених зовнішньоекономічних контрактів та поетапне запровадження ставок мита.

Судові та міжнародні механізми захисту

У НААУ також вказують на можливість використання судових та міжнародних механізмів захисту.

Серед можливих кроків називають підготовку конституційного подання, оскарження рішень і дій митних органів в адміністративних судах, а також звернення до інституцій Європейського Союзу щодо оцінки сумісності нового мита з положеннями Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

У Національній асоціації адвокатів України заявили про готовність надавати експертну та правову підтримку надрокористувачам для захисту їхніх прав та законних інтересів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.