Про суд у деталях: оскарження рішень

18:28, 9 декабря 2019
Як Верховний Суд спрямовує практику розгляду справ щодо права особи на оскарження рішень слідчих суддів.
Про суд у деталях: оскарження рішень

Тетяна Шевченко,
суддя-спікер Касаційного кримінального суду
у складі Верховного Суду

Одним із важливих питань, яке досить часто постає перед тими, хто стикається з судовою системою, є оскарження судових рішень. Насамперед варто нагадати, що право на оскарження судового рішення є однією з конституційних засад судочинства. Так, у ст. 129 Конституції України, зокрема, прописаний принцип забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках — на касаційне оскарження судового рішення.

Це означає, що переважна більшість рішень судів, якими закінчується розгляд справ у судах першої інстанції, або якщо такі рішення були ухвалені під час судового розгляду, але істотно впливають на захист прав та свобод людини (наприклад, щодо запобіжних заходів), підлягають апеляційному оскарженню.

Ще є рішення слідчих суддів, які ухвалюються під час досудового розслідування. Зважаючи на те, що вони не вирішують питань винуватості та покарання, апеляційному оскарженню підлягають тільки ті з них, що перешкоджають кримінальному провадженню (наприклад, про закриття кримінального провадження), або ті, що істотно впливають на захист основоположних прав людини (запобіжні заходи, арешт майна тощо).

Варто звернути увагу також на те, що судовою практикою, спрямування якої в єдине русло і є головним завданням Верховного Суду (далі — ВС), визначено: апеляційному оскарженню підлягають і такі рішення слідчого судді, які не передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України (далі — КПК України).

Наприклад, відповідно до постанови Великої палати ВС апеляційні суди повинні відкривати апеляційне провадження за скаргами на ухвали слідчих суддів про надання дозволу на проведення позапланових перевірок. Зацікавлені особи роками не мали можливості оскаржити рішення щодо проведення позапланових перевірок, які могли використовуватися для тиску на бізнес.

Одним з проблемних аспектів оскарження судових рішень є дотримання строків цього оскарження, встановлених процесуальним законом. Зокрема, це стосується питання щодо початку обчислення таких термінів. За загальним правилом (ч. 2 ст. 395 КПК України), якщо скарга розглядалася слідчим суддею з повідомленням сторін, то строк на оскарження такого рішення починає обчислюватись з моменту його проголошення. На практиці виникло питання, як же можна оскаржити рішення, якщо особа не ознайомлена з повним текстом рішення та з аргументами суду. В більшості випадків апеляційні суди повертали скарги, які було подано з пропуском строку, відлік якого починався з моменту проголошення рішення, та відмовляли в поновленні строку, якщо заявлялось відповідне клопотання.

Водночас практика розгляду касаційних скарг на такі рішення суду апеляційної інстанції була різною. Необхідно зауважити, що відповідно до змін до КПК України, які почали діяти одночасно з початком роботи нового ВС у грудні 2017 року, з’явився механізм подолання розбіжностей у практиці суду касаційної інстанції. Зокрема, спрямуванням практики в єдине русло займається Об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі ВС (далі — ККС ВС).

У постанові Об’єднаної палати ККС ВС зазначається, що загальним правилом для оскарження вище зазначених рішень слідчих суддів є день проголошення його резолютивної частини. Але є й хороша новина, яка полягає в тому, що Об’єднана палата ККС ВС вказала: в такому випадку ознайомлення особи з повним текстом рішення та аргументами суду пізніше може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Саме тому, наприклад, колегія суддів Першої судової палати ККС ВС скасувала рішення апеляційного суду про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження та про повернення апеляційної скарги, зазначивши про необхідність врахування доводів про поважність пропуску строку: по-перше, пропуск строку для подачі апеляційної скарги було зумовлено об’єктивними обставинами — відсутністю повного тексту ухвали з наведенням мотивів прийнятого судом рішення, а по-друге, за цих обставин особа діяла сумлінно, подавши апеляційну скаргу в межах семиденного строку з часу ознайомлення з повним текстом оскаржуваного рішення.

Ще одним прикладом впливу рішення Об’єднаної палати ККС ВС на судову практику в цьому питанні стала її постанова, в якій зазначено: якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватись з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про ухвалене рішення.

Як бачите, діяльність ВС спрямована на забезпечення якомога більш повного права на оскарження рішень слідчих суддів в апеляційному порядку. Цим питанням приділяється велика увага, оскільки законом не передбачено можливість оскарження ухвал слідчих суддів у касаційному порядку, а відтак апеляційний суд є останньою інстанцією, яка може виправити в таких випадках судову помилку. Тому не допустити перешкоджання доступу до правосуддя є одним із завдань ВС.

У наступних дописах ми продовжимо розмову про оскарження судових рішень у кримінальному процесі. Тож далі буде…

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Чому право скаржитися до Верховного Суду слід обмежити: позиція представника Президента в КСУ
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Василий Бородий
    Василий Бородий
    судья Кассационного уголовного суда Верховного Суда
  • Игорь Садовой
    Игорь Садовой
    председатель Запорожского окружного административного суда
  • Александр Тупицкий
    Александр Тупицкий
    председатель Конституционного Суда Украины
  • Сергей Хвостик
    Сергей Хвостик
    судья Сумского апелляционного суда