Арешт коштів на «зарплатних» та «пенсійних» рахунках — «лікбез» для боржників і не тільки

09:00, 15 апреля 2020
На рівні НБУ за погодженням з Міністерством юстиції потрібно невідкладно розробити та ухвалити відповідні підзаконні акти, які би надали соціальним, зарплатним та пенсійним банківським рахункам статус спеціальних (захищених).
Арешт коштів на «зарплатних» та «пенсійних» рахунках  —  «лікбез» для боржників і не тільки

Андрій Авторгов,

приватний виконавець, к.ю.н.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», одним із заходів примусового виконання рішення, є звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.

За загальним правилом, із заробітної плати або пенсії боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості 20% із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

З цього правила є встановлені законом виключення, коли розмір таких відрахувань може складати 50% і навіть у одному випадку  70 % ( у випадку відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей).

Про те що виконавець має право «стягувати з зарплати», пересічному громадянину було відомо ще з радянських часів, і для боржника по великому рахунку, це є найбільш гуманний захід примусового виконання рішення.

Проблеми почалися, коли заробітну плату стали видавати не в касі підприємства, а пенсію платити не тільки на пошті, а перераховувати їх на картковий рахунок, відкритий в банківській установі.

Виявилося, що ані «зарплатний» ані «пенсійний» рахунок фізичної особи не є захищеним від накладення у виконавчому провадженні арешту на кошти, які на нього надійшли.

Це почало призводити до ситуацій, коли виконавець звертає стягнення на заробітну плату чи пенсію, направляючи свою постанову роботодавцю або Пенсійному фонду, в якій встановлює розмір відрахування з неї, а потім ще виявляє рахунок боржника у банківській установі і накладає арешт на кошти, що на ньому містяться на всю суму заборгованості.

Крім того, у статті 73 Закону України «Про виконавче провадження» міститься перелік з 19 видів виплат,  на які взагалі  не може бути звернуто стягнення.

Особливого загострення ця проблема набула під час карантинних обмежень, коли навіть звернення в такій ситуації до банку, державного або приватного виконавця, керівника відділу ДВС, до суду або адвоката є досить проблемним для громадянина.

Хто винен в такому стані речей, і як  його змінити, спробуємо розібратися у цій публікації.

Спочатку відповім на найбільш поширені питання стосовно накладення арешту на кошти, що містяться на «зарплатних» чи пенсійних рахунках державним або приватним виконавцем.

Чи захищає банківське або інше законодавство рахунок, призначений для отримання заробітної плати, пенсії, стипендії?

Ні,  Банк може відкрити фізичній особі окремий поточний рахунок для зарахування виключно заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законодавством України соціальних виплат або ж фізична особа може використовувати для цих цілей будь який інший власний рахунок.

При цьому клієнт банку зобов'язаний під час відкриття окремого рахунку в заяві про відкриття поточного рахунку у рядку "Додаткова інформація" зазначити, що рахунок відкривається для зарахування заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законодавством України соціальних виплат. Така інформація для діючого поточного рахунку зазначається в додатковому договорі до договору банківського рахунку.

Проте жодна згадка в законодавстві про те, що такий рахунок є спеціальним, тобто  захищеним від арешту коштів на ньому, відсутня.

Обов’язком державного та приватного виконавця є вжиття всіх передбачених законом заходів для виконання судового рішення. З метою його виконання державний та приватний виконавець має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом). Більш того, він зобов’язаний це зробити не пізніше наступного робочого дня після отримання відомостей про наявність у боржника рахунку в банківській установі.

 Чи бачить виконавець, що рахунок боржника, призначений виключно для отримання заробітної плати, пенсії, стипендії?

Ні. Цей рахунок нічим не відрізняється від рахунку, який фізична особа відкрила задля того, аби не носити з собою готівку.

 Чи повідомляє банк виконавця, про те, що рахунок боржника, призначений виключно для отримання заробітної плати, пенсії, стипендії?

Це відбувається далеко не завжди, і як правило, вже після того як виконавець наклав арешт на кошти на такому рахунку.

Чи відповідає дійсності те, що Верховний Суд заборонив виконавцям накладати арешт на кошти на «пенсійних» та «зарплатних» рахунках?

Ні. Верховний Суд не є органом, який на законодавчому рівні може щось заборонити, або дозволити. Суд лише може констатувати порушення права, та своїм рішенням його відновити. Дійсно, існує судова практика щодо того, що суди скасовують постанови виконавців про накладення арешту на кошти на «зарплатних та «пенсійних» рахунках, але потрібно вирішувати першопричину, чому це відбувається.

Так Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у Постанові від 17 січня 2020р. по справі №340/1018/19, зазначив, що «.. рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби».

В силу написаного вище, такий висновок найвищої судової інстанції видається мені, м’яко кажучи, дуже спірним.

А ось Окружний адміністративний суд м. Києва у своєму рішенні від 26.03.2020р. по справі № 640/24691/19, скасовуючи постанову державного виконавця про накладення арешту на суму заробітної плати, яка перевищує 20%, дійшов абсолютно правильного висновку, про те, що «…рахунки на які зараховується заробітна плата, нормативно не визначені як рахунки із спеціальним режимом використання, не є такими рахунками, а є звичайними поточними рахунками та банківське законодавство не містить визначення такого виду рахунків як «зарплатний».

Чи зобов’язаний державний та приватний виконавець без рішення суду зняти арешт з коштів, які знаходяться на «пенсійному» чи «зарплатному» рахунку?

Формально, законодавство забороняє виконавцям це робити. Так Закон України «Про виконавче провадження» побудовано таким чином, аби виконавець мав мінімальну кількість дискреційних повноважень щодо скасування або арешту з майна боржника, в тому числі коштів на рахунках в банківських установах, поки рішення суду не буде виконано у повному обсязі.

Закон України «Про виконавче провадження»  має перелік вичерпних підстав для зняття арешту з майна боржника, в тому числі з коштів, та прямо зазначає про те, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

На практиці, деякі виконавця на свій «страх і ризик» все ж знімають арешти, якщо боржник приносить виписку з банку, про те, що інші кошти, окрім зарплати та пенсії на рахунок не зараховувались, зазначаючи як підставу те, що  звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, що відповідає принципу верховенства права.

Хто винен, та що робити?

На превеликий жаль цією проблемою ніхто не переймався роками, ані Національний банк України, ані Міністерство юстиції України.

На моє переконання, на рівні НБУ за погодженням з Міністерством юстиції потрібно невідкладно розробити та ухвалити відповідні підзаконні акти, які би надали соціальним, зарплатним та пенсійним банківським рахункам статус спеціальних (захищених).

Віднесення таких рахунків до спеціальних має означати, що на кошти на таких рахунках не може буте накладено арешт, або здійснено примусове стягнення таких коштів.

При цьому, має бути унеможливлено надходження на такі рахунки будь яких інших коштів, окрім зарплати, пенсії чи соціальних виплат.

Таке запровадження захистить права боржників, розвантажить суди та Міністерство юстиції від зайвих скарг на дії державних та приватних виконавців.

Робити це потрібно невідкладно.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
«Очищение судей будет в любом случае», - Зеленский
«Очищение судей будет в любом случае», - Зеленский
Loading...
загрузка...