Вирішення конституційної кризи: «Яка розумна тому альтернатива?»

Роман Бабій,

український правник, політик, народний депутат України IX скликання

Сьогодні комітет з правової політики розглядає законопроекти, направлені на вирішення конституційної кризи в Україні. Всі ми пам’ятаємо резонансне рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року, що визнало неконституційними кримінальну відповідальність за недостовірність декларацій та цілий ряд повноважень НАЗК. Воно викликало чималий резонанс, хвилю обурення і заклики негайно діяти, аж до радикальних методів: не визнавати рішення КСУ, розігнати його діючий склад і призначити нових суддів.

Формально станом на сьогоднішній день рішення КСУ чинне і має виконуватися. Отже, маємо прогалини в законодавстві у вигляді відсутності ключових повноважень НАЗК у сфері боротьби з корупцією та відсутності відповідальності за неправду (брехню), яка міститься в деклараціях.

Незалежно від того, хто як оцінює рішення КСУ (визнає і наполягає на його виконанні чи закликає до діаметрально протилежних дій), парламент має сказати своє слово і прийняти відповідний закон.

З дня публікації рішення КСУ в парламенті було зареєстровано більше двох десятків законопроектів для вирішення цієї ситуації. Що ж саме для цього пропонують Президент України та народні депутати?

1. Законопроект Президента України (№ 4288 від 29.10.20). Найжорсткіший варіант. Цей документ пропонує:

• визнати неправосудним (нікчемним) рішення КСУ;
• визнати чинними положення законодавства, які визнані неконституційними цим рішенням;
• припинити повноваження всіх діючих суддів КСУ та призначити нових суддів у порядку чинного законодавства.

В якості альтернативи до цього проекту депутат від фракції «Європейська Солідарність» Олексій Гончаренко зареєстрував альтернативний законопроект № 4288-1 від 02.11.20. В ньому автор також пропонує визнати нікчемним рішення КСУ та відновити дію законодавства, яке КСУ визнав неконституційним.

Питання «перезавантаження» складу КСУ в цьому проекті Закону не ставиться, але автор пішов далі - запропонував визнати неконституційним Указ Президента України від 21.05.19 про дострокове припинення повноважень ВРУ, визнати нелегітимними результати виборів народних депутатів 21.07.19, всі акти (закони), які прийняті депутатами поточного 9-го скликання. Також пропонується припинити повноваження поточного складу Верховної Ради одразу ж, як закон набуде чинності, та призначити позачергові вибори народних депутатів.

Тобто, такий собі тролінг ініціативи Президента. Для повного сюру в законопроекті не вистачає ще миттєвого припинення повноважень Кабміну (хоча за великим рахунком воно там є, оскільки Кабмін призначали депутати) та розгону ЦВК. Тоді б ми всі отримали повне безвладдя та неможливість провести будь-які вибори. Хоча ні, легітимну владу у такому випадку мав би лише Президент України та суди :)

2. Законопроекти, які пропонують відновити дію законодавства, яке рішенням КСУ визнане неконституційним. Це пропонується зробити на тимчасовій основі (щонайменше по суддях), до додаткового законодавчого врегулювання ситуації. Мова про законопроекти № 4304 від 02.11.20 (Разумков Д.О. та більше 100 депутатів з різних фракцій) та № 4288-2 від 04.11.20 (Дубінський О.А.).
3. Законопроекти, направлені на відновлення повноважень НАЗК щодо інших державних посадовців, крім суддів.

Нагадаю, що КСУ визнав неконституційними повноваження НАЗК загалом щодо всіх, але мотивував це рішення тезою про неконституційність повноважень НАЗК лише стосовно суддів.

Ця пропозиція міститься в законопроектах № 4293 від 30.10.20 (Тимошенко Ю.В., Власенко С.В., Савчук О.В.), № 4300 від 02.11.20 (Геращенко І.В. та ряд депутатів фракції «Європейська Солідарність»), № 4304-1 від 04.11.20 (Дубінський О.А.), № 4343 від 06.11.20 (Дубінський О.А. та ряд депутатів фракції «Слуга Народу»)

4. Законопроекти, які по-новому врегульовують антикорупційний контроль через декларації по відношенню до суддів.

Деякі депутати пропонують вивести суддів з-під електронного декларування без будь-якої альтернативи (законопроект № 4287 від 29.10.20 депутата Шевченка Є.В.). Вважаю, що це занадто формальний підхід, який не вирішить проблему.

Ще один варіант – визначити новий контролюючий орган за декларуванням суддів (замість НАЗК), який би входив виключно до судової гілки влади. В цьому напрямку є кілька пропозицій.

В законопроектах № 4292 від 30.10.20 (Тимошенко Ю.В., Власенко С.В., Савчук О.В.), № 4292-1 від 03.11.20 (Маслов Д.В. та ряд депутатів із фракції «Слуга народу») таким органом пропонується зробити Вищу кваліфікаційну комісію суддів України (ВККС), а до відновлення її роботи покласти ці функції на Державну судову адміністрацію України (ДСА). Так само визначити ВККС контролюючим органом для суддів пропонує законопроект № 4300 від 02.11.20 (Геращенко І.В. та ряд депутатів фракції «Європейська Солідарність»). А для суддів КСУ цей законопроект визначає, що треба для цього створити новий орган, Раду доброчесності суддів КСУ (до його створення цю функцію має виконувати Вища рада правосуддя).

Законопроект № 4304-1 від 04.11.20 (Дубінський О.А.) пропонує визначити ДСА, як тимчасовий контролюючий орган для декларацій суддів до того моменту як буде прийняте спеціальне законодавство.

Вища рада правосуддя, як контролюючий орган за декларуванням суддів, пропонується законопроектом № 4343 від 06.11.20 (Дубінський О.А. та ряд депутатів фракції «Слуга Народу»).

5. Законопроекти, які змінюють статус НАЗК в структурі органів влади.

Законопроект № 4329 від 05.11.20 (Маслов Д.В. та ряд депутатів із фракції «Слуга народу») пропонує надати НАЗК повноваження органу держвлади зі спеціальним статусом, і тим самим вивести його із структури виконавчої влади. Призначення голови НАЗК та функція його контролю віддаються Верховній Раді. У зв’язку із такою зміною статусу пропонується повернути НАЗК контроль за декларуванням всіх посадовців, як це було до рішення КСУ.

Так само вплив ВР на призначення голови НАЗК пропонується встановити у законопроекті № 4343 від 06.11.20 (Дубінський О.А. та ряд депутатів фракції «Слуга Народу»), а також НАЗК перестає бути органом виконавчої влади та стає «державним органом спеціального призначення».

6. Законопроекти, які відновлюють відповідальність за недостовірне декларування і несвоєчасну подачу декларацій.

Цю норму пропонують закріпити законопроекти № 4310 від 03.11.20 (Монастирський Д.А. та ряд депутатів фракції «Слуга Народу») - у дещо м’якшому вигляді, без позбавлення волі, та № 4307 від 02.11.20 (Тимошенко Ю.В.).

Адміністративну відповідальність у сфері декларування пропонується удосконалити законопроектом №4309 від 03.11.20 (Монастирський Д.А. та ряд депутатів фракції «Слуга Народу»).

7. Пропозиції по зміні порядку діяльності КСУ.

Перший напрям змін – це зміна кворуму, необхідного для роботи КСУ. Нині загальний склад КСУ - 18 суддів, для роботи необхідна наявність щонайменше 12 з них.

Отже, законопроект № 4311 від 03.11.20 (Корнієнко О.С. та кілька десятків депутатів з різних фракцій, в основному «Слуга Народу» і «Голос») пропонує встановити такий кворум у кількості 17 суддів. З урахуванням того, що наразі в КСУ є 3 вакансії, то поки не будуть заповнені 2 з них, робота КСУ буде заблокована.

Законопроект № 4311-1 від 04.11.20 (Фріс І.П.) пропонує встановити кворум не менше 2/3 від суддів, які набули повноважень. Тобто, це знижує вимоги до кворуму. Станом на зараз повноваження мають 15 суддів (3 вакансії), а відтак за такого підходу кворум для роботи буде 10 суддів. При повній заповненості складу КСУ (18 суддів) – кворум складе 12 суддів.

Законопроект № 4311-2 від 04.11.20 (Чорний Д.С.), навпаки, пропонує зменшити кворум до 10 суддів.

Другий напрям – збільшення кількості голосів, необхідних для прийняття рішення.

Законопроект № 4317 від 04.11.20 (Іонушас С.К. та більше 20 депутатів фракції «Слуга Народу») пропонує приймати рішення, якщо за нього проголосує не менше 12 суддів. Зараз для цього достатньо голосів 10 суддів.

Така ж пропозиція міститься в законопроекті № 4319 від 05.11.20 (Совгиря О.В., Веніславський Ф.В., Разумков Д.О та більш як 70 депутатів з фракцій «Слуга Народу» і «Голос»). Проте, він більш детально регламентує прийняття рішень у інших процедурах конституційного провадження, а також встановлює, що Регламент КСУ затверджується законом (а не самим КСУ, як це існує зараз). Ця пропозиція щодо регламенту також несе ризик блокування роботи КСУ, оскільки для його роботи необхідне затвердження Регламенту КСУ Верховною Радою. 

Ще одна пропозиція щодо порядку призначення нових суддів КСУ пропонує змінити процедуру конкурсного відбору при їхньому призначенні. Мова про законопроект № 4339 від 06.11.20 (Порошенко П.О. та інші депутати, в основному із фракції «Європейська Солідарність»). За цим проектом перед призначенням судді КСУ Громадська рада міжнародних експертів має дати висновок щодо доброчесності всіх кандидатів. І цей висновок розглядається тим органом, який призначає суддів наряду із іншими документами та рекомендаціями щодо кандидатів.

Тобто, як бачимо, пропозицій багато. Найближчим часом (після закінчення строку подання альтернативних законопроектів) профільні комітети почнуть розглядати законопроекти і приймати по них рішення з пропозиціями для голосувань на найближчих пленарних засіданнях.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.