Рекодифікація цивільного законодавства як інструмент погіршення матеріального стану населення України

09:00, 3 марта 2021
Метою статті не є аналіз усіх можливих негативних наслідків для економіки та населення України, які невідмінно настануть у разі скасування ГК, а заклик припинити рух у помилковому напрямку задоволення особистих амбіцій та вузько корпоративних інтересів.
Рекодифікація цивільного законодавства як інструмент погіршення матеріального стану населення України

Вадим Коверзнев

старший науковий співробітник Інституту економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова Національної академії наук України,

доктор юридичних наук, професор

28 січня 2021 року Першим заступником Голови Верховної Ради України Русланом Стефанчуком у приміщенні Верховної Ради України презентовано Концепцію рекодифікації (оновлення) Цивільного кодексу України впровадження якої, на думку її розробників, повинно забезпечити формування реальної й ефективної ринкової економіки як невід’ємної складової громадянського суспільства та євроінтеграційної спрямованості всіх компонентів суспільства (далі – Концепція).

У Концепції зазначено, що вона підготовлена членами Робочої групи, утвореної постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення робочої групи щодо рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства України» від 17 липня 2019 р. № 650, і має гриф «наукове видання».

Ознайомлення зі змістом Концепції дозволило зробити висновок, що практичне запровадження окремих її положень матиме руйнівні наслідки для окремих секторів економіки і, що її розробники вдалися до маніпуляцій, з метою підвищення значущості Концепції в очах професійної спільноти.

Так, відповідно до пункту 8 статті 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» науковим виданням є наукова праця (монографія, збірник наукових праць, збірник документів і матеріалів, тези та матеріали наукових конференцій, автореферат дисертації, препринт, словник, енциклопедія тощо) наукового характеру, що пройшла процедуру наукового рецензування та затвердження до друку вченою радою наукової установи або вищого навчального закладу, редакційно-видавниче опрацювання, виготовлена шляхом друкування, тиснення або в інший спосіб, містить інформацію про результати наукової діяльності, теоретичних чи експериментальних досліджень.

Презентована суспільству Концепція не проходила процедуру наукового рецензування та затвердження до друку вченою радою наукової установи або вищого навчального закладу, при цьому не містить інформацію про результати наукової діяльності.

Таким чином, у розумінні Закону України «Про наукову і наукову-технічну діяльність» Концепція не є науковим виданням, яке відображає результати наукових досліджень.

Інформація на початку тексту Концепції про її підготовку Робочою групою, утвореною постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 р. № 650 (далі – Постанова) не відповідає дійсності, оскільки згідно з Постановою до складу Робочої групи з рекодифікації цивільного законодавства Кабінетом Міністрів України на постійній основі включені Міністр юстиції (голова робочої групи) та Державний секретар Міністерства юстиції України; решта осіб – беруть участь у діяльності Робочої групи виключно за їхньою згодою.

Втім, як випливає з офіційних відповідей, отриманих на публічні запити до Міністерства юстиції України, Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України:

- Міністерство юстиції України – не володіє інформацією про кількість і дати засідань Робочої групи з рекодифікації цивільного законодавства, утвореної Постановою, вказане міністерство не оплачувало типографський друк Концепції та не надсилало будь-які результати діяльності Робочої групи до Кабінету Міністрів України, як того вимагає Постанова від 17 липня 2019 р. № 650;

- Кабінет Міністрів України – не отримував від Міністерства юстиції України текст Концепції або інші напрацювання Робочої групи, утвореної Постановою, та не надсилав їх до Верховної Ради України;

- Верховна Рада України – не отримувала текст Концепції ані від Кабінету Міністрів України, ані від Міністерства юстиції України.

Зазначене свідчить про те, що Концепція фактично розроблена не Робочою групою, утвореною постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 р. № 650, а приватними особами, не наділені відповідними повноваженнями Кабінетом Міністрів України.

У зв’язку з цим виникає логічне запитання: як вказане друковане видання потрапило до Першого заступника Верховної Ради України Руслана Стефанчука, і чому, отримавши текст Концепції, посадова особа найвищого рангу розпочала її активне просування під виглядом офіційного документа, використовуючи при цьому засоби масової інформації, а також приміщення та інші ресурси законодавчого органу держави, оплачені за рахунок коштів державного бюджету?

Доволі дивною є позиція самих розробників Концепції, які вважають, що рекодифікація (оновлення) Цивільного кодексу України можлива виключно за умови попереднього скасування Господарського кодексу України (далі – ГК) і вказують на те, що останній не відповідає параметрам актів, які регулюють підприємницькі відносини, а також на наявність в ГК системних вад, які істотно перешкоджають економічному розвитку України та її реформуванню відповідно до положень Угоди про асоціацію (параграф 1.1). 

 Вказане твердження є голослівним і спростовується результатами теоретичних досліджень представників науки господарського права, що пройшли процедуру апробації та підтвердили свою наукову спроможність та практичну ефективність, водночас свідчить про недостатнє розуміння розробниками Концепції механізму функціонування реального сектору економіки.

Наведу лише декілька прикладів негативних наслідків скасування ГК не лише для економіки, а й для більшості населення України.

Як відомо, ГК регулює діяльність комунальних підприємств, які виконують важливу соціально-економічну функцію та здійснюють господарську діяльність, насамперед, у тих секторах економіки, які не забезпечують можливість отримання достатніх прибутків, а тому не викликають зацікавлення у звичайних комерційних структур (надання житлово-комунальних послуг, шкільне харчування, діяльність лікарень тощо).

У разі скасування ГК всі комунальні підприємства будуть змушені змінити організаційно-правову форму господарювання, оскільки ЦК України розглядає підприємство виключно як єдиний майновий комплекс, що використовується для здійснення підприємницької діяльності, проте не як суб’єкта правовідносин (стаття 191 ЦК). Внаслідок цього, утворені замість комунальних підприємств господарські товариства втратять право на знижку з оплати податку на майно, яка надається органами місцевого самоврядування, а також право користування земельними ділянками, що перебувають у комунальній власності, при цьому будуть зобов’язані переоформити свої земельні відносини на орендні (статті 92, 93 Земельного кодексу України).

Від цього розмір плати за землю та податку на майно підвищиться в рази, що обов’язково потягне за собою пропорційне збільшення комунальних платежів, які вже зараз створюють непомірний тягар для більшості домогосподарств України, оскільки усі поточні витрати підприємств, які виробляють і надають комунальні послуги, включаються до структури тарифу і збільшують його вартість.

Довідка: у 2020 році КП «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради прийняло від забудовника на баланс водопровідні та каналізаційні мережі вартістю 96 млн грн; за чинним законодавством підприємство повинно було сплатити у 2020 році від цієї операції податок на майно в розмірі 18% балансової вартості мереж (17.28 млн грн), але маючи статус комунального – було звільнено від сплати цього податку; крім того, за користування землею комунальної власності підприємство мало сплатити у 2020 році земельний податок у розмірі 900 тис грн, але як комунальне – отримало 75% знижку і фактично перерахувало до місцевого бюджету лише 350 тис. грн.

Отже, якщо би послуги з водопостачання та водовідведення в м. Чернігові у 2020 році надавалися не комунальним підприємством, а суб’єктом господарювання, утвореним у формі господарського товариства, їх вартість була би дорожчою для кінцевих споживачів на 17.63 млн грн /17.28 + 0.35/.

Якщо розглядати діяльність комунальних підприємств, що здійснюють утримання та обслуговування багатоквартирного житлового фонду, то в разі перетворення в господарські товариства вони будуть зобов’язані переоформити землю, на якій розташовані усі багатоквартирні будинки та прибудинкові території з права користування на право оренди і сплачувати значну орендну плату, що потягне за собою суттєве збільшення вартості комунальних послуг для населення України (квартирної плати, плати за утримання будинку та прибудинкової території тощо).

І така ситуація стосується усіх регіонів України.

Слід також зазначити, що ліквідація комунальних підприємств як організаційної форми господарської діяльності є втручанням держави у діяльність органів місцевого самоврядування, тому що за статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» створення таких підприємств належить до виключної компетенції цих органів.

Метою статті не є аналіз усіх можливих негативних наслідків для економіки та населення України, які невідмінно настануть у разі скасування ГК, а заклик припинити рух у помилковому напрямку задоволення особистих амбіцій та вузько корпоративних інтересів, а також об’єднати спільні зусилля задля розробки комплексної концепції реформування законодавства України, яка сприятиме покращенню правового регулювання, в тому числі, у сфері економічних відносин.

Безумовно, в сучасних умовах розвитку суспільства як Цивільний, так і Господарський кодекси потребують удосконалення, проте така робота повинна бути проведена із залученням науковців, які представляють різні наукові школи і галузі права, з обов’язковим урахуванням досвіду практичних працівників і реального стану окремих секторів економіки України та матеріального забезпечення її населення, понад 60% якого, на жаль, наразі перебуває за межею бідності.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Верховний Суд та єдність судової практики: які виникають труднощі, відео
Верховний Суд та єдність судової практики: які виникають труднощі, відео
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Руслан Ралець
    Руслан Ралець
    голова Дубенського міськрайонного суду Рівненської області
  • Владислав Дев’ятко
    Владислав Дев’ятко
    голова Оболонського районного суду міста Києва
  • Світлана Шевчук
    Світлана Шевчук
    суддя Вищого господарського суду України
  • Інна Берднік
    Інна Берднік
    суддя Касаційного господарського суду Верховного Суду
  • Ганна Сальнікова
    Ганна Сальнікова
    член Ради суддів України, суддя Господарського суду Харківської області
загрузка...