Чи є правовими підстави для ліквідації ОАСК

10:00, 15 апреля 2021
Задоволення чи незадоволення роботою певного суду зовсім не означає, що ліквідація цього окремого суду є належним способом покращення діяльності судової влади в цілому.
Чи є правовими підстави для ліквідації ОАСК

Алла Лесько,

суддя Верховного Суду у відставці, член Вищої ради правосуддя 2015-2018 рр.

Однією з топновин, широко обговорюваних у ЗМІ, стало внесення Президентом до Верховної Ради України проекту Закону про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду (№5369 від 13.04.2021) як невідкладного.

Спостерігаючи радісне захоплення певної частини правової спільноти фактом внесення згаданого законопроекту та вірогідною ліквідацією «зловісного», так би мовити, ОАСК, хотілося би все ж звернути увагу представників юридичних професій на відсутність правових підстав для ліквідації суду.

Так, відповідно до чинної редакції Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII суди України утворюють єдину систему судоустрою (ч. 1 ст. 3).

Судоустрій в Україні визначається Конституцією України та законом (ст. 4 Закону № 1402-VIII).

Порядок утворення і ліквідації суду передбачено статтею 19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частина 4 якої чітко визначає, що підставами для утворення чи ліквідації суду є:

- зміна визначеної цим Законом системи судоустрою,

- необхідність забезпечення доступності правосуддя,

- оптимізації видатків державного бюджету

 або

- зміна адміністративно-територіального устрою.

До речі, використаний законодавцем сполучник «або» створює додаткові вимоги щодо обгрунтування підстав для ліквідації суду, оскільки можна вважати, що три перші не є самостійними підставами ліквідації, а можуть стати такими лише в їх сукупності. Але цей, у даному випадку не надто важливий, аспект залишимо для подальшої полеміки.

Отже, будь-яких інших підстав для ліквідації суду ні Конституція України, ні спеціальний Закон № 1402-VIII не передбачають. Тому проаналізуємо, чи наявні такі підстави.

Наразі не відбувається зміна судоустрою України внаслідок системної судової реформи; не здійснюється зміна адміністративно-територіального устрою, яка потягнула  би потребу у створенні відповідної до неї мережі судів.

Оптимізація видатків державного бюджету на судову систему однозначно не досягається ліквідацією одного єдиного суду першої інстанції.

Що стосується такої підстави як забезпечення доступності правосуддя, яка зазначена в пояснювальній записці до законопроекту, то словосполучення «забезпечення доступності правосуддя» - це чітко визначена правова категорія, а не популістський лозунг, і така підстава має відповідні критерії оцінки та їх обгрунтування. Такого обгрунтування пояснювальна записка не містить. Підкреслю, що ця остання підстава, на мій погляд, все ж не є самостійною, а підлягає оцінці у разі системних змін у судоустрої держави.

Задоволення чи незадоволення роботою певного суду зовсім не означає, що ліквідація цього окремого суду є належним способом покращення діяльності судової влади в цілому.

Крім того, слід звернути увагу, що Окружний адміністративний суд міста Києва є судом першої інстанції.

Рішення ОАСК як суду першої інстанції підлягають оскарженню в апеляційному та касаційному порядку, рішення ОАСК не є остаточними. Простими словами «останню крапку» в спорі, що є у його юрисдикції, ОАСК не ставить.

Тому зовсім недоречною видається наведена у повідомленні про ліквідацію ОАСК, яке розміщене на офіційному сайті Президента України, фраза: «суд, одним рішенням якого може бути поставлений хрест на будь-якому досягненні держави, будь-якій реформі, буде ліквідований».

У пояснювальній записці до законопроекту міститься посилання на оприлюднену 30 липня 2020 року на вебсайті Офіційного інтернет-представництва Президента електронну петицію № 22/102742-еп "Щодо ліквідації Окружного адміністративного суду м. Києва", яку підтримало понад 25 тисяч громадян України.

Відомо, що значна кількість електронних петицій на вебсайті Офіційного інтернет-представництва Президента були підтримані не меншою кількістю громадян, однак не потягнули за собою ні радикальних рішень глави держави, ні усунення певних осіб з високих державних посад. Стандарти реагування Президента України на підтримку громадянами електронних петицій не повинні бути подвійними.

Те ж саме, щодо подвійних стандартів, може стосуватися й фрази з повідомлення на офіційному сайті Президента України про «очікування чергових записів скандальних розмов з кабінетів суддів, які думають, що переважують усе в нашій країні», адже ще свіжі в пам’яті записи не менш скандальних розмов, оприлюднених минулої весни одним із народних депутатів від партії «Слуга народу», які не потягнули аналогічної реакції та наслідків для згаданих у цих записах високопосадовців. 

Та я й не є прибічником будь-яких «вольових» рішень чи «навішування ярликів», якими замінюється передбачений кримінальним процесуальним законодавством порядок доведення вини будь-якої особи у вчиненні неправомірних дій.

Попри все вище наведене, на мою думку, правовій спільноті найбільше слід задуматися над фразою: «Сприймайте це як сигнал до будь-якого суду, який зрадив повазі до закону», – прокоментував Глава держави».

Оскільки наявність такої «зради повазі до закону» вірогідно може оцінюватися через наявність електронних петицій або через призму поглядів певних посадовців, далеких від сфери права, кожному суду та й адвокату можна налаштовуватися на очікування відповідного «сигналу».

Припускаю, що ця моя публікація буде інтерпретована як така, що написана на захист «скандального» ОАСК, тому одразу хочу зауважити: ця публікація – на захист прав громадян та  правопорядку, на захист статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однак, наступне слово за Верховною Радою України.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Автор: Алла Лесько
Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Почему сотрудники киевского метро вышли на митинг и требуют повысить проезд до 21 грн
Почему сотрудники киевского метро вышли на митинг и требуют повысить проезд до 21 грн
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Ігор Стадник
    Ігор Стадник
    суддя Вінницького апеляційного суду
  • Віктор Головей
    Віктор Головей
    суддя Південно-західного апеляційного господарського суду
загрузка...