Вітчизняний цивілізований бізнес зацікавлений у перевірках: голова Держпродспоживслужби

Нещодавно Кабінет міністрів затвердив перелік державних органів, на які не поширюється мораторій на деякі перевірки малого та середнього бізнесу. До цього переліку входить також Держпродспоживслужба. Голова цієї служби Володимир Лапа в ексклюзивному інтерв’ю «Судово-юридичній газеті» розповів про переваги та недоліки цього мораторію.

- За даними моніторингу, які причини лідирують у зверненнях і скаргах споживачів до Держпродспоживслужби?

- На жаль чи на щастя, у нас є багато напрямків роботи, і по кожному з них є певний перелік питань, які найбільше турбують громадян. Це проблеми, з якими більшість з нас стикаються у повсякденному житті — недотримання прав споживачів при реалізації товарів і послуг: відсутність належної інформації про товар, невиконання вимог законодавства щодо повернення придбаної продукції протягом 14 днів та відшкодування вартості товару, що не відповідає заявленим параметрам. У галузі безпеки харчової продукції — лідирують скарги на невідповідність маркування, неналежні умови реалізації товарів тощо.

Також до Служби надходить багато скарг, пов’язаних із придбанням товарів в інтернеті: на жаль, організації, які займаються інтернет-продажами, не завжди відповідально ставляться до дотримання прав споживача. Зокрема, законодавство передбачає необхідність публікації на сайті реквізитів юридичної особи, яка здійснює таку торгівлю. Відсутність такої інформації порушує права споживачів та унеможливлює їх звернення зі скаргою до контролюючих органів.

Також суттєвий блок стосується санепідблагополуччя: рівень шумів, викидів тощо.

Окремий блок питань складають порушення у сфері фітосанітарії, зокрема, при застосуванні авіаційного методу обробки полів пестицидами та агрохімікатами.

 - Як пересічному споживачеві захистити свої права? Як домогтися проведення позапланової перевірки підприємства, та чи може заявник спостерігати за її перебігом особисто?

- Існують формальні вимоги законодавства, що мають бути дотримані Службою при здійсненні позапланової перевірки. Для ініціювання її проведення необхідно направити до Держпродспоживслужби належним чином оформлену скаргу громадянина, яка містить наступні реквізити: ПІБ та адресу заявника, назву юридичної особи чи прізвище фізичної особи-підприємця, що реалізує продукцію чи надає послуги, її адресу. Також зазначається суть оскарження та додаються документи, що підтверджують оплату товару чи послуги. Фото- та відеоматеріали також можуть бути додані у випадку їх наявності. Після отримання такої скарги ми досліджуємо комплект документів та подаємо їх до органу формування політики для погодження проведення перевірки.

Ми орієнтуємо наші територіальні органи на те, щоб за заявою споживача залучати його до проведення перевірки. Проте, згідно із законодавством, господарюючий суб’єкт може не пустити на підприємство особу, яка не є співробітником контролюючого органу.

 - Нещодавно було опубліковано постанову КМУ від 18 грудня 2017 р. №1104 «Про затвердження переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Яке практичне значення для Держпродспоживслужби має цей документ?

- Державний контроль можна розділити на дві складові: реакція на скарги споживачів та превентивна робота. Остання полягає у здійсненні планових заходів контролю, які в свою чергу є мобілізуючим фактором, що дає можливість тримати господарюючих суб’єктів у тонусі та спонукає їх дотримуватись вимог законодавства.

Саме така робота стала можливою з набуттям чинності постанови уряду щодо скасування дії мораторію на проведення планових заходів державного нагляду (контролю), зокрема в частині ветеринарно-санітарного контролю, перевірок щодо дотримання санітарного законодавства, безпеки та якості харчових продуктів, законодавства про захист прав споживачів, нагляду в сфері карантину та захисту рослин.

Упродовж останніх років, превентивної функції не було — була лише реакція. І зняття мораторію та повернення можливості виходити на планові перевірки суб’єктів господарювання на предмет дотримання законодавства дозволять власне запобігати вчиненню правопорушень.

Також плановий контроль є невід’ємною складовою системи державного контролю в більшості країн, зокрема в ЄС.

До того ж вітчизняний цивілізований бізнес зацікавлений у перевірках і об’єктивному контролі, адже підприємство, яке повністю дотримується законодавства, виконує вимоги опиняється в неконкурентних умовах порівняно з тими підприємствами, які ці правила ігнорують.

 - Наприкінці лютого Ви відзвітували про результати діяльності служби у 2017-му. Які цілі та завдання поставлені на поточний рік? Які проблеми в роботі існують на сьогодні?

- Минулого року ми запровадили пілотний проект із відеофіксації перевірок. У квітні поточного року набуде чинності Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» (№2042), який надає спеціалістам контролюючих органів право здійснювати відеофіксацію проведення перевірки, не очікуючи згоди на це від суб’єкту господарської діяльності.

Крім того, ми плануємо запровадження автоматизованого документообігу в усіх територіальних органах Служби. Так ми матимемо змогу відстежувати проходження кожного документа. Спільно з нашими колегами з Державної регуляторної служби ми працюємо над запуском онлайн-системи проведення перевірок, за допомогою якої кожен заявник зможе дізнатися, на якому етапі знаходиться розгляд його скарги. Це ще один суттєвий крок у напрямку забезпечення прозорості роботи органів контролю.

Ми переходимо на ризик-орієнтований контроль. Критерії ризику, встановлені чинним законодавством, є достатньо примітивними. Виходячи зі ступеню ризику господарської діяльності, для кожного виду господарюючих суб’єктів встановлюється певна періодичність проведення перевірок. На нашу думку, при цьому має враховуватись вид продукції, яку виготовляє господарюючий суб’єкт, напрямок діяльності підприємства та результати проведення попередніх перевірок. Ми починаємо зі сфери безпечності харчової продукції, але налаштовані на те, щоб такі принципи державного контролю запровадити у всіх сферах, якими ми опікуємось. Відповідний проект урядової постанови вже розроблений і наразі опрацьовується центральними органами виконавчої влади.         

У нас достатньо амбітні плани, але я переконаний у тому, що левову частку цих планів ми зможемо реалізувати.

 - Яким чином має бути вдосконалене чинне законодавство, аби забезпечити максимальну ефективність діяльності Держпродспоживслужби?

- Можна йти двома шляхами: винаходити власну модель велосипеду, або використовувати міжнародний досвід і передові світові практики. Уряд схвалив стратегію адаптації законодавства у сфері санітарних та фітосанітарних заходів до директив та регламентів ЄС. На поточний рік передбачено імплементацію 54 актів Європейського Союзу, і ми рухаємось за цим планом.

Минулого року Верховна Рада ухвалила два достатньо важливі для нас Закони: «Про державний контроль» та «Про безпечність та гігієну кормів», які тягнуть за собою суттєву лібералізацію з точки зору формування сприятливого бізнес-клімату в Україні. Окрім того, ми підключаємось до затвердження 28 підзаконних актів, закінчуємо опрацювання переліку вимог до імпорту товарів тваринного походження. На доопрацюванні аграрного комітету Верховної Ради знаходиться проект Закону «Про інформування споживачів щодо властивостей харчової продукції». Ми проводимо консультації з представниками бізнесу задля напрацювання оптимальної моделі, яка буде відповідати європейському законодавству, українським реаліям і очікуванням бізнесу.