Конституційна скарга: як працює новий інститут

12:20, 12 февраля 2019
Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук розповів, які особливості при зверненні з конституційною скаргою слід враховувати.
Конституційна скарга: як працює новий інститут

У серпні 2017 року набрав чинності новий Закон «Про Конституційний Суд України». В рамках судової реформи до нього було введено чимало новел, і одна з найважливіших — це інститут конституційної скарги.

За інформацією нашого видання, вже найближчим часом буде ухвалене перше рішення по конституційній скарзі.

Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук в інтерв’ю «Судово-юридичній газеті» розповів про досягнення та проблеми Конституційного Суду, актуальні рішення, розгляд конституційних скарг, суддівську винагороду, боротьбу з витоками інформації та про те, коли буде розглянуто подання про ліквідацію ВСУ та конституційність кваліфікаційного оцінювання суддів (детальніше за посиланням).

За його словами, за період з 30 вересня 2016 по 31 січня 2019 року до Конституційного Суду України надійшло 1237 конституційних скарг. З цієї кількості 393 скарги (31%) за формою відповідали вимогам Закону України «Про Конституційний Суд України» і були розподілені між суддями Суду в порядку, встановленому Регламентом Суду, а 844 (69%) були повернуті суб’єктам права на конституційну скаргу як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону (з відповідними роз’ясненнями та зазначенням про можливість повторного звернення з дотриманням вимог Закону).

З 393 розподілених між суддями Суду конституційних скарг відкрито 41 конституційне провадження, з яких колегіями суддів — 36, сенатами — 5. При цьому деякі справи були об’єднані в одне конституційне провадження, у зв’язку з чим наразі на розгляді Суду знаходяться 34 справи.

Здебільшого це конституційні скарги щодо:

  • соціального/пенсійного забезпечення державних службовців, працівників прокуратури, військовослужбовців, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
  • забезпечення права на апеляційний перегляд та касаційне оскарження судових рішень.

Якими є найтиповіші помилки у скаргах та які особливості при зверненні з конституційною скаргою слід враховувати звичайним громадянам та представникам юридичної спільноти?

«Аналіз конституційних скарг, які надійшли до Суду, дає можливість визначити типові помилки, які допускають автори клопотань під час оформлення та подання скарг. Вони полягають у тому, що:

– порушуються питання, які не можуть бути об’єктом конституційної скарги: висловлюється незгода та оскаржуються рішення судів у системі судоустрою України, оскаржуються дії державних органів та їх посадових осіб, підзаконні акти, положення законодавчих актів, які в остаточному судовому рішенні у справі особи не застосовувались, тощо;

– не визначається предмет перевірки на конституційність, тобто не зазначаються конкретні положення закону України, які належить перевірити на відповідність Конституції України, та/або конкретні положення Конституції, на відповідність яким належить перевірити закон;

– не наводиться жодних аргументів саме щодо неконституційності закону України (його окремих положень) та/або не зазначається гарантоване Конституцією України право людини, яке зазнало порушення в результаті застосування оспорюваних положень закону;

– не зазначаються відомості про документи і матеріали, на які посилалися особи, не надаються їх копії;

– до матеріалів конституційної скарги не долучається копія остаточного судового рішення, засвідчена в установленому порядку судом, що його ухвалив (надаються фото/ксерокопії такого рішення)», — розповів С. Шевчук.

Він додав, що задля підвищення обізнаності населення щодо функціонування в Україні інституту конституційної скарги в Конституційному Суді України регулярно проводиться роз’яснювальна робота для громадян, адвокатів, юристів-практиків, представників громадських організацій та інших зацікавлених осіб у вигляді лекцій, майстер-класів, фахових зустрічей та інших просвітницьких заходів.

Крім того, секретаріатом Суду було підготовлено та розміщено на офіційному веб-сайті Суду Пам’ятку для громадян та юридичних осіб про порядок внесення конституційних скарг до КСУ, а також рекомендації для громадян та юридичних осіб про порядок звернення до Конституційного Суду України з конституційними скаргами.

Окремо варто наголосити, що кожній особі при поверненні конституційної скарги у разі її невідповідності за формою вимогам Закону надаються роз’яснення із зазначенням, яким саме вимогам Закону вона не відповідає, а також зазначається про можливість повторного звернення до Суду з дотриманням вимог Закону.

При звернені з конституційними скаргами до Конституційного Суду України як звичайним громадянам, так і представникам юридичної спільноти необхідно дотримуватись вимог Конституції України та Закону щодо форми та змісту скарги, строків її подання, адже дотримання цих вимог є передумовою прийнятності конституційної скарги та розгляду Конституційним Судом України питання щодо відкриття конституційного провадження у справі.

Також голова КСУ Станіслав Шевчук відповів на питання, яке стосувалося подальшого вдосконалення Закону про Конституційний Суд України задля підвищення ефективності реалізації КСУ своїх повноважень.

«Маючи півторарічний досвід інтенсивної роботи з цим Законом, ми можемо ствердно відповісти на питання щодо необхідності його вдосконалення. Будь-який закон має відповідати критерію юридичної визначеності, який є складовою принципу верховенства права. Відповідно, законодавець міг би розкрити, конкретизувати зміст окремих понять, застосованих у Законі. Зокрема, тих, які певною мірою є оціночними, оскільки їх неоднозначне розуміння може призвести до звинувачень Конституційного Суду в необмеженій дискреції.

Наприклад, відповідно до ч. 2 ст. 77 Закону, «як виняток, конституційна скарга може бути прийнята поза межами вимог, встановлених п. 2 ч. 1 цієї статті, якщо Суд визнає її розгляд необхідним із мотивів суспільного інтересу». У цьому випадку доцільно було б хоч певною мірою окреслити критерії «суспільного інтересу».

Так само існує певна невизначеність щодо поняття «незворотні наслідки», застосованого у ч. 2 ст. 78 Закону. Згідно з цією нормою, «підставою для забезпечення конституційної скарги є необхідність запобігти незворотнім наслідкам, що можуть настати у зв’язку з виконанням остаточного судового рішення». Та які саме наслідки маються на увазі, не зовсім зрозуміло.

Мені здається, що було б також слушно повернути в Закон України «Про Конституційний Суд України» положення, яке містилося у ч. 3 ст. 61 Закону в редакції 1996 року, а саме: «У разі, якщо в процесі розгляду справи за конституційним поданням чи конституційним зверненням виявлено невідповідність Конституції України інших правових актів (їх окремих положень), крім тих, щодо яких відкрито провадження у справі, які впливають на прийняття рішення чи дачу висновку у справі, Конституційний Суд України визнає такі правові акти (їх окремі положення) неконституційними».

На жаль, у чинній редакції Закону такого положення немає. Це питання дуже актуальне, адже під час конституційного провадження може бути зроблений висновок про невідповідність Конституції України не лише положень, які оспорюються у конституційному поданні, зверненні чи скарзі, а й інших положень того самого або інших актів, котрі пов’язані з оспорюваними нормами і впливають на вирішення справи по суті. Це зняло б усі підозри у тому, що Конституційний Суд, самостійно (поза межами предмету клопотання) вирішуючи питання щодо неконституційності інших актів чи їх окремих положень, діє всупереч вимогам ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19 Основного Закону України», — відзначив голова Конституційного Суду.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Как пользоваться электронным судом: инструкция и проблемные вопросы
Сегодня день рождения празднуют
  • Олег Басай
    Олег Басай
    председатель Киевского окружного административного суда
  • Ирина Гуменюк
    Ирина Гуменюк
    заместитель руководителя аппарата Высшего хозяйственного суда Украины