ТОП-10 помилок у заповненні е-декларацій суддями та іншими посадовцями

16:01, 25 марта 2019
Практика показала, що заповнення декларацій — дуже відповідальна та непроста справа. НАЗК виявило помилки, на які рекомендує звернути увагу.
ТОП-10 помилок у заповненні е-декларацій суддями та іншими посадовцями

Закони України «Про судоустрій і статус суддів» та про «Про запобігання корупції» встановлюють обов’язок суддів надавати державі та оприлюднювати для громадськості такі види декларацій:

  • декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв’язків судді;
  • декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Приймає та перевіряє декларації Національне агентство з питань запобігання корупції в особі департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя. Повна перевірка декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, здійснюється щодо кожного судді щонайменше раз на п’ять років, а також за відповідним запитом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або Вищої ради правосуддя.

За статистикою НАЗК, топ-порушень при декларуванні доходів очолюють судді (20%), потім ідуть депутати місцевих рад, а за ними — народні депутати України. Такі цифри пов’язані, значною мірою, з помилками у заповненні декларацій. Процедура декларування є новою для України, тому відсутня практика її застосування, а порядок їх заповнення не завжди є зрозумілим.

Крім того, не завжди коректною є інформація, яка находить безпосередньо до НАЗК. НАЗК підключено до 16 реєстрів, але не всі їх можливо використати у повному обсязі. Наприклад, інформація про майно та земельні ділянки до 2013 року не завжди кореспондується з електронними реєстрами, а відомості про рух коштів на рахунках взагалі є банківською таємницею. Не володіє НАЗК і інформацією стосовно нерезидентів та майна на території інших держав.

Проблеми, які виникають при декларуванні, різноманітні: декларування доходів на дитину, кредитні ліміти, оренда, інвестування, спільна власність, місце проживання. Проте Кодекс суддівської етики зобов’язує суддю бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім'ї.

Суддя Верховного Суду, президент Асоціації розвитку суддівського самоврядування України Володимир Кравчук відзначає, що декларація — це досить складний документ, один з найбільш відповідальних. До того ж, вона може бути підставою для додаткових перевірок, тому судді старанно вивчають усі правила декларування і намагаються коректно і точно заповнювати декларації в тому вигляді, в якому вони визначені законодавством.

ТОП-10 помилок при декларуванні, які виявило НАЗК

Національне агентство з питань запобігання корупції, проаналізувавши декларацій під час здійснення їх повних перевірок, виявило класичні помилки під час їх заповнення. Найчастіше декларанти допускають такі типові помилки у деклараціях:

  • під час заповнення розділу 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» невірно визначають, чи належить їхня посада до посад, пов’язаних з високим рівнем корупційних ризиків, згідно з переліком, затвердженим Національним агентством з питань запобігання корупції;
  • не зазначають у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» відомості щодо об’єктів нерухомості, які вони або члени їх сімей на будь-якому праві використовували для проживання, або які є їх зареєстрованим місцем проживання;
  • не зазначають у розділах 3 «Об’єкти нерухомості» та 6 «Цінне рухоме майно — транспортні засоби» інформацію стосовно нерухомості та транспортних засобів: їх вартості, прав на об’єкт та дати його набуття, кадастрового номера, ідентифікаційного, реєстраційного номерів;
  • не зазначають у розділі 6 «Цінне рухоме майно — транспортні засоби» транспортні засоби, які «відчужені» за довіреністю;
  • не зазначають у розділі 9 «Юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або член його сім’ї» інформацію про відповідні компанії;
  • зазначають у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» самого себе джерелом отриманого доходу;
  • не зазначають у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» отримані кредити;
  • не зазначають загальний розмір фінансового зобов’язання у розділі 13 декларації;
  • не зазначають у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» правочини, вчинені суб’єктом декларування у звітному періоді, або зазначають правочини, які вчинені членами сім’ї, тобто зайву інформацію;
  • зазначають об’єкт, відчужений у звітному періоді, як наявний на кінець такого періоду.

НАЗК надає наступні рекомендації для запобігання таких помилок

Щодо помилки №1

Перелік посад, пов’язаних з високим рівнем корупційних ризиків, затверджений рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №2 від 17 червня 2016 року, яке зареєстроване у Міністерстві юстиції України 19 липня 2016 року за №987/29117.

Такими посадами вважаються:

  1. Посада глави Адміністрації Президента України та його заступників.
  2. Посади керівників та заступників керівників структурних підрозділів у складі самостійних структурних підрозділів центрального апарату Національного банку України.
  3. Посади керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів територіальних управлінь Державної судової адміністрації України.
  4. Посади керівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб’єктів господарювання державної форми власності та їх заступників, призначення яких здійснюється державними органами.
  5. Посади державної служби, визначені структурою державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, у разі недоцільності утворення структурних підрозділів.
  6. Посади в органах місцевого самоврядування:
  • перших заступників, заступників міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим, районного значення) голів, заступників сільських, селищних голів;
  • заступників голів районних, районних у містах рад;
  • секретарів міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим, районного значення), сільських, селищних рад;
  • керуючих справами виконавчих комітетів міських (обласних центрів та міста Сімферополя, міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад;
  • голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі).

Судді у переліку відсутні, але є представники Державної судової адміністрації. До речі, голови та судді Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів; члени Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, голови та судді апеляційних судів віднесені до національних публічних діячів (фізичні особи, які виконують або виконували протягом останніх трьох років визначені публічні функції в Україні) (Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»).

При цьому судді є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Як виправити помилку №2

НАЗК вважає, що вартість об'єкта нерухомості, що перебуває у користуванні суб'єкта декларування або членів його сім'ї, зазначається у випадку, якщо вона відома суб'єкту декларування (члену його сім'ї) або повинна була стати відома внаслідок вчинення відповідного правочину (ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції»).

Видатки, пов'язані з користуванням об'єктом декларування, повинні бути відображені у розділі декларації «Видатки та правочини», якщо відповідний видаток перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Помилка №3

Щоб запобігти помилки №3, для автомобіля необхідно зазначити ідентифікаційний номер, тобто вказаний у технічному паспорті на транспортний засіб номер шасі (кузова, рами).

У декларації зазначається вартість транспортного засобу на дату його набуття у власність, володіння або користування. Витрати на митне оформлення чи реєстрацію транспортного засобу в його вартість не включаються. Водночас, якщо відповідний видаток на митне оформлення чи реєстрацію перевищує встановлений поріг декларування і був здійснений суб'єктом декларування у звітному періоді, він повинен бути відображений у розділі декларації «Видатки та правочини».

Якщо транспортний засіб перебуває на праві власності у суб'єкта декларування, він зазначається як об'єкт такого суб'єкта декларування і не зазначається як об'єкт, що перебуває у члена сім'ї на праві користування. Аналогічно зазначається інформація, якщо транспортний засіб перебуває на праві власності у члена сім’ї суб’єкта декларування.

Помилка №4

Декларанти хибно вважають, що видана довіреність на розпорядження майном від їх імені є відчуженням майна та свідчить про перехід права на це майно. Навіть деякі судді користуються цим старим радянським методом. Проте видача довіреності не припиняє права власності особи на майно, тому таке майно теж підлягає декларуванню. Інформацію про власників транспортних засобів можна отримати у відкритому Єдиному державному реєстрі Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів та їх власників.

Помилка №5

Декларанти помилково вважають, що одного зазначення юридичних осіб у розділі 8 «Корпоративні права» достатньо. У цьому розділі зазначаються всі корпоративні права, що належать суб'єкту декларування або члену його сім'ї на праві власності, крім тих, що вже були зазначені в розділі «Цінні папери». Вартість корпоративних прав відображається у декларації у відсотковому та грошовому вираженні. У грошовому вираженні вартість зазначається станом на дату набуття прав або, якщо проводилася грошова оцінка таких прав і результати оцінки відомі суб'єкту декларування, відповідно до результатів такої оцінки.

Помилка №6

У декларації повинні зазначатися доходи суб'єкта декларування та членів його сім'ї, які були отримані або нараховані упродовж звітного періоду. При цьому доходи включають:

  • заробітну плату (грошове забезпечення), отриману як за основним місцем роботи,так і за сумісництвом;
  • гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами;
  • дохід від підприємницької або незалежної професійної діяльності;
  • дохід від надання майна в оренду (користування);
  • дивіденди;
  • проценти;
  • роялті;
  • страхові виплати;
  • виграші (призи) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора;
  • призи (виграші) у грошовій формі, одержані за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях;
  • благодійну допомогу;
  • пенсію;
  • спадщину;
  • доходи від відчуження цінних паперів чи корпоративних прав;
  • подарунки;
  • інші доходи.

Під заробітною платою розуміється як основна заробітна плата, так і будь-які заохочувальні та компенсаційні виплати (премії, надбавки тощо), які виплачуються (надаються) суб'єкту декларування або члену його сім'ї у зв'язку з відносинами трудового найму, крім коштів для покриття витрат на відрядження, які у цілях декларування доходом не вважаються (див. далі окреме роз'яснення з цього приводу).

Соціальні виплати, субсидії тощо вважаються доходом і відображаються в декларації лише у разі їх монетизації, тобто виплати (нарахування) у грошовій формі.

Доходи декларуються незалежно від їх розміру. Винятком є доходи у вигляді подарунків. Подарунки у формі грошових коштів зазначаються в декларації, якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) сукупно протягом року, перевищує 5 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Подарунки вважаються доходом незалежно від того, у якій формі вони отримуються — у формі грошових коштів чи іншій.

Відповідно до ст. 1 Закону, подарунок — це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової. Подарунок у формі, іншій ніж грошові кошти (наприклад, рухоме майно, транспортні засоби, нерухомість тощо), зазначається, якщо вартість одного подарунка перевищує 5 ПМ, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Якщо отриманий у звітному періоді подарунок у вигляді цінного рухомого майна, транспортного засобу, нерухомого майна, цінних паперів, грошових активів чи інших об'єктів декларування перебуває у володінні, користуванні чи власності (спільній власності) суб'єкта декларування або члена його сім'ї станом на останній день звітного періоду, такий подарунок має бути також відображений у відповідному розділі декларації («Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)», «Цінне рухоме майно — транспортні засоби», «Об'єкти нерухомості», «Цінні папери», «Грошові активи» тощо).

Якщо ж відповідне майно, яке є одночасно подарунком, не належить суб'єкту декларування або члену його сім'ї станом на останній день звітного періоду, воно зазначається лише у розділі «Доходи, у тому числі подарунки».

Помилка №7

Суб’єкти декларування безпідставно вважають, що зазначення кредиту в розділі 13 «Фінансові зобов’язання» є достатнім. Загальний розмір фінансового зобов'язання зазначається лише у випадку, якщо розмір зобов'язання не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року. Якщо розмір зобов'язання перевищує зазначений розмір, необхідно відобразити відомості щодо фінансових зобов'язань, які включають дані про вид зобов'язання, його розмір, валюту зобов'язання, інформацію про особу, стосовно якої виникли такі зобов'язання.

У розділі «Фінансові зобов'язання» відображаються також:

  • відомості про розмір сплачених суб'єктом декларування або членом його сім'ї коштів у рахунок основної суми позики (кредиту) та розмір сплачених процентів за позикою (кредитом);
  • фінансові зобов'язання суб'єкта декларування перед членами його сім'ї і навпаки.

Кредитні пропозиції від банків, фінансових установ у вигляді «кредитних ліній до зарплатних банківських карток» чи аналогічні за змістом пропозиції, якими суб'єкт декларування чи член його сім'ї не скористався, або основна сума та проценти за якими на кінець звітного періоду сплачені повністю, у розділі «Фінансові зобов'язання» декларації не відображаються.

Позика, отримана суб'єктом декларування або членом його сім'ї (тобто кошти, стосовно яких суб'єкт декларування або член його сім'ї є позичальником), відображається у цьому розділі декларації.

Кошти, які суб'єкт декларування або член його сім'ї позичив третій особі (тобто кошти, стосовно яких суб'єкт декларування або член його сім'ї є позикодавцем), не відображаються в розділі «Фінансові зобов'язання», а зазначаються у розділі «Грошові активи» (у разі перевищення порогу декларування).

Якщо суб'єкт декларування позичив у звітному періоді кошти члену сім'ї, такі кошти відображаються у розділі «Фінансові зобов'язання» як зобов'язання такого члена сім'ї, а також у розділі «Грошові активи» як грошові активи суб'єкта декларування. Аналогічним чином відображаються кошти, позичені членом сім'ї суб'єкту декларування.

Помилка №8

Помилкою є незазначення загального розміру фінансового зобов’язання у розділі 13 декларації. Загальний розмір фінансового зобов'язання зазначається лише у разі, якщо розмір зобов'язання не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Помилка №9

Цієї помилки можна уникнути, якщо зазначати у декларації видатки та всі правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб'єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування на об'єкти декларування.

У розділі декларації «Видатки та правочини» передбачено відображення інформації окремо про видатки суб'єкта декларування та про інші правочини.

Поріг декларування для видатків — якщо окремий видаток перевищує 50 податкових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року. Видатки, зроблені у звітному періоді, не сумуються, у декларації зазначається інформація про кожний окремий видаток, якщо він перевищує зазначену межу

При зазначенні інформації про видатки також вказується правочин, який спричинив відповідний видаток.

Помилка №10

Більшість об'єктів декларування (а саме нерухомість, об'єкти незавершеного будівництва, цінне рухоме майно, транспортні засоби, цінні папери, корпоративні права, юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб'єкт декларування або член його сім'ї, нематеріальні активи, грошові активи, фінансові зобов'язання, членство в громадських об'єднаннях або входження до їх органів) декларуються відповідно до їх наявності станом на останній день звітного періоду.

Наприклад, при поданні щорічної декларації, якщо зазначені об'єкти станом на 31 грудня попереднього року не перебувають у володінні, користуванні або власності суб'єкта декларування або членів його сім'ї, вони не повинні відображатися в декларації, навіть якщо вони перебували на такому праві упродовж певного часу у звітному періоді.

Водночас щодо деяких об'єктів Закон передбачає їх декларування незалежно від наявності станом на останній день звітного періоду. Це стосується доходів, у тому числі подарунків, які були отримані (нараховані) у звітному періоді, видатків та правочинів, вчинених у звітному періоді, посади чи роботи, що виконувалася за сумісництвом. Наприклад, Закон зобов'язує декларувати видатки та всі правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб'єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов'язання. Такі відомості зазначаються у разі, якщо розмір відповідного видатку (вартість предмета правочину) перевищував 50 ПМ, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року. Зазначені видатки та правочини відображаються незалежно від того, чи залишається предмет, який був придбаний (набутий) внаслідок відповідного видатку чи правочину, у суб'єкта декларування станом на кінець звітного періоду.

Як виправити помилку в декларації

Якщо суб'єкт декларування припустився помилки, він має право подати за власною ініціативою виправлену версію своєї декларації протягом семи календарних днів після дня подання відповідної декларації. Подання виправленої декларації здійснюється через особистий кабінет, для чого потрібно натиснути кнопку «Подати виправлену декларацію», яка є видимою протягом відповідного строку у персональному електронному кабінеті суб'єкта декларування у полі поданої декларації.

Правом подати виправлену декларацію суб'єкт декларування може скористатися лише один раз.

На практиці виправлення декларації може бути пов’язане не тільки з помилками, але й з відсутністю інформації у суб’єкта декларування. У такому випадку декларанту краще виправити помилку протягом встановленого строку, ніж порушити строки подання декларації.

Після спливу семиденного строку у декларанта відсутня можливість подати виправлену декларацію за власною ініціативою. Якщо семиденний строк сплив, декларант може звернутись до Національного агентства через персональний електронний кабінет і деталізовано описати виявлені неточності або помилки. НАЗК не обіцяє виправити відомості, але обіцяє, що відповідна інформація буде врахована у разі проведення повної перевірки (перевірки) декларації відповідного суб'єкта декларування.

Всі документи необхідно зберігати протягом 5 років, оскільки перевірка суддів проводиться не рідше, ніж раз на 5 років.

Як декларувати спільну власність

У випадку спільної сумісної власності, яка не передбачає виділення часток, у розділах декларації, де зазначається спільна власність на майно, при додаванні нового об'єкта в полі «Тип права» слід обрати варіант «Спільна власність», а в полі «Частка власності» — помітку «Не застосовується». Як і в інших полях, ця можливість обрання тієї чи іншої помітки (кнопки) з'являється після натискання на відповідному полі.

У випадку спільної часткової власності після вибору типу права «Спільна власність» необхідно вказати частку власності кожного із співвласників у відповідному полі.

Якщо об'єкт декларування (нерухоме майно, транспортний засіб тощо) перебуває у спільній власності суб'єкта декларування та членів його сім'ї, такий об'єкт зазначається у відповідному розділі форми декларації лише один раз. Тобто якщо новий об'єкт був доданий у формі декларації як такий, що стосується суб'єкта декларування, і при цьому було зазначено, що член сім'ї є співвласником цього об'єкта, цей об'єкт не слід повторно відображати як об'єкт, що стосується члена сім'ї.

Аналогічно слід заповнювати декларацію у випадку, коли йдеться про майно члена сім'ї, співвласником якого є інший (крім суб'єкта декларування) член сім'ї, тобто не дублюючи відомості про таке майно при заповненні інформації щодо інших членів сім'ї. Це правило не застосовується, якщо член сім'ї має стосовно об'єкта декларування права інші, ніж власність (наприклад, право користування).

Якщо об'єкт перебуває у спільній сумісній (тобто без поділу на частки) власності суб'єкта декларування та/або членів його сім'ї, зазначається вартість всього об'єкта декларування. Якщо об'єкт перебуває у спільній частковій власності суб'єкта декларування та/або членів його сім'ї, зазначається сумарна вартість відповідних часток у власності на об'єкт, які належать суб'єкту декларування та/або члену його сім'ї, якщо останній надав таку інформацію або якщо вона відома суб'єкту декларування.

Якщо член сім'ї суб'єкта декларування відмовив йому у наданні всієї або частини інформації, що повинна бути відображена в декларації, і при цьому самому суб'єкту декларування ця інформація невідома, він обирає у відповідних полях електронної форми декларації помітку "»Член сім'ї не надав інформацію».

Якщо третя особа (наприклад, співвласник об'єкта декларування, який не є членом сім'ї суб'єкта декларування) відмовила суб'єкту декларування або члену його сім'ї у наданні інформації, що повинна бути відображена в декларації, суб'єкт декларування відображає у декларації ту інформацію, яка йому відома, а щодо решти обирає у відповідних полях електронної форми декларації помітку «Невідомо».

Якщо інформація може бути отримана з офіційних джерел (наприклад, правовстановлюючі документи, відповідні державні реєстри), суб'єкт декларування повинен відобразити у декларації всю відому йому інформацію.

Якщо члену сім'ї відповідна інформація невідома, і вона не може бути ним отримана з офіційних джерел (наприклад, правовстановлюючі документи, відповідні державні реєстри), у відповідних полях електронної форми декларації слід обрати помітку «Невідомо» (якщо така помітка доступна у відповідному полі згідно з технічними вимогами до полів форми декларації).

Щодо декларування подарунків

Подарунки вважаються доходом незалежно від того, у якій формі вони отримуються — у формі грошових коштів чи в іншій, тому їх отримання підлягає декларуванню. Від декларування подарунків краще не ухилятися, оскільки буде відразу два порушення: стосовно обмежень щодо отримання подарунку (ст. 172-5 КУпАП) та неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані (ст. 172-6 КУпАП).

Обмеження отримання подарунків встановлені для діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні обдаровуваного.

Передбачене обмеження щодо вартості подарунків не поширюється на подарунки, які:

  • даруються близькими особами;
  • одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси.

Можна приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, якщо вартість таких подарунків не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки.

Відомості щодо подарунка зазначаються у декларації лише у разі, якщо його вартість перевищує п’ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, а для подарунків у вигляді грошових коштів — якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує п’ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Подарунки, які були отримані у звітному періоді, декларуються незалежно від наявності станом на останній день звітного періоду. Вартість подарунків у іншій формі, ніж грошова, відображається станом на дату їх отримання суб’єктом декларування або членом його сім’ї.

Якщо рухоме майно є одночасно подарунком, воно декларується як у розділі «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)» (у разі перевищення встановленого порогу декларування), так і в розділі «Доходи, у тому числі подарунки».

Якщо цінне рухоме майно (крім грошей) є одночасно подарунком, у разі перевищення встановленого Законом порогу декларування у 100 МЗП воно декларується як у розділі «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)», так і в розділі «Доходи, у тому числі подарунки». Аналогічний підхід застосовується і щодо будь-якого іншого майна, яке одночасно є подарунком.

У розділі «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)» такий об’єкт зазначається, лише якщо він перебуває у суб’єкта декларування або члена його сім’ї на праві володіння, користування чи власності станом на останній день звітного періоду, тоді як у розділі «Доходи, у тому числі подарунки» — якщо воно було отримане як подарунок протягом звітного періоду, незалежно від того, чи залишилося воно у володінні, користуванні чи власності суб’єкта декларування (члена його сім’ї) станом на останній день звітного періоду.

Якщо отриманий у звітному періоді подарунок у вигляді цінного рухомого майна, транспортного засобу, нерухомого майна, цінних паперів, грошових активів чи інших об’єктів декларування перебуває у володінні, користуванні чи власності (спільній власності) суб’єкта декларування або члена його сім’ї станом на останній день звітного періоду, такий подарунок має бути також відображений у відповідному розділі декларації («Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)», «Цінне рухоме майно — транспортні засоби», «Об’єкти нерухомості», «Цінні папери», «Грошові активи» тощо).

Якщо ж відповідне майно, яке є одночасно подарунком, не належить суб’єкту декларування або члену його сім’ї станом на останній день звітного періоду, воно зазначається лише у розділі «Доходи, у тому числі подарунки».

Інформація про отримані подарунки не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом.

Відповідальність за порушення порядку подання декларацій

Декларанту слід дуже відповідально ставитися до процедури декларування та бути дуже обережним, оскільки навіть незначні помилки можуть потягти за собою відповідальність.

Дисциплінарна відповідальність

За порушення порядку декларування суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених ст. 106 Закону «Про судоустрій і статус суддів», тобто за:

10) зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей, або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством;

12) допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна;

16) неподання або несвоєчасне подання декларації родинних зв’язків суддею в порядку, визначеному цим Законом;

17) подання у декларації родинних зв’язків судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей;

18) неподання або несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею в порядку, визначеному цим Законом;

19) декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді.

До суддів може застосовуватися аж 6 видів дисциплінарних стягнень:

  • попередження;
  • догана з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом місяця;
  • сувора догана з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців;
  • подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді;
  • подання про переведення судді до суду нижчого рівня;
  • подання про звільнення судді з посади.

Дисциплінарне стягнення у вигляді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі:

1) вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді;

2) порушення суддею обов’язку підтвердити законність джерела походження майна.

Істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, є умисне неподання декларації доброчесності чи декларації родинних зв’язків у встановлені строки або умисне декларування недостовірних (в тому числі неповних) даних у декларації доброчесності.

Отже, у разі, якщо щось не так з декларацією, суддя не відбудеться легким переляком у вигляді попередження.

Адміністративна відповідальність

Згідно з КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 172-6 за:

  • несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування,
  • неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані,
  • нодання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Відповідальність наступає, якщо відомості завідомо недостовірні, а вартість майна відрізняється від достовірної на зазначені вище суми. Відповідальність за допущену в декларації помилку не наступає.

Кримінальна відповідальність

Кримінальна відповідальність наступає у випадку подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації (ст. 366-1 КК ).

Відповідальність за цією статтею за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Неактуальною на цей час є відповідальність за ст. 368-2, оскільки її визнано такою, що не відповідає Конституції України (неконституційною), згідно з рішенням Конституційного Суду України №1-р/2019 від 26.02.2019.

Якщо недостовірні відомості, які були зазначені в декларації, були надані суб'єкту декларування членом його сім'ї, відповідальність може настати лише у разі, коли суб'єкт декларування усвідомлював недостовірність таких відомостей, але попри це, свідомо зазначив їх у декларації.

Відповідно до положень законодавства про адміністративну та кримінальну відповідальність, карається винятково подання суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей. При цьому враховується умисел на зазначення таких відомостей саме суб'єкта декларування, а не членів його сім'ї чи інших осіб, які надали інформацію для заповнення декларації.

Отже, суб'єкт декларування не може бути притягнутий до відповідальності за подання в декларації недостовірних відомостей, які були надані йому членом сім'ї, якщо суб'єкту декларування не було відомо про недостовірність таких відомостей на момент подання декларації.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Почему Высший антикоррупционный суд начнет работу только осенью
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Евгений Сидоров
    Евгений Сидоров
    судья Шевченковского районного суда Киева