Що чекає на Вищий антикорупційний суд у найближчому майбутньому

11:32, 4 апреля 2019
Експерт назвав приховані законодавчі вади, з якими зіткнеться новоутворений антикорупційний суд.
Що чекає на Вищий антикорупційний суд у найближчому майбутньому

Прокоментувати початок роботи Вищого антикорупційного суду, формування якого наближається до завершення, «Судово-юридична газета» попросила доктора юридичних наук, директора з наукового розвитку Центру політико-правових реформ Миколу Хавронюка. Він зазначив наступне:

Станом на сьогодні Вища рада правосуддя всі документи кандидатів до Вищого антикорупційного суду (ВАС) перевірила і готує подання Президенту України щодо призначення 38 майбутніх суддів ВАС.

Зараз усі кандидати на посади суддів проходять навчання і тренінги з питань кримінального права та процесу, організації діяльності суду тощо. Цей процес розтягнеться приблизно на два тижні в очікуванні Указу Президента про призначення суддів.

Власне, організаційно до початку роботи ВАС все готове. Обрані судді справляють гарне враження як люди хоч і молоді, але досить досвідчені, енергійні, відкриті і такі, що хочуть робити цю важливу справу.

Чи існують якісь вади законодавства, які будуть заважати працювати ВАС? Їх достатньо, адже не таємниця, що вітчизняне законодавство не є досконалим. Зверну увагу на деякі з них, найбільш важливі.

По-перше, суддів Вищого антикорупційного суду не так багато. Крім того, частина з них будуть складати апеляційну інстанцію. Таким чином, суд першої інстанції — це лише 27 суддів. Але це ще не все. Кілька суддів будуть виконувати обов’язки слідчого судді. Отже, у залишку  22–23 судді, які будуть розглядати вже безпосередньо справи.

Виходячи з норми закону, що по кожній справі треба утворювати колегію з трьох суддів, можна порахувати, скільки буде таких колегій. Зрозуміло, що судді, як і всі інші люди, можуть хворіти або бути відсутніми через якісь особисті причини, і тоді колегія не зможе зібратися. В цьому є певна проблема.

Є досить прості справи, скажімо, одержання неправомірної вигоди, якщо це був один чи два епізоди, або нетривале викрадення державного майна. За великим рахунком, подібні справи не потрібно розглядати трійками. Проте закон не дає такої можливості, і це, думаю, ускладнить роботу суду.

Друга проблема полягає в тому, що немає прямої норми стосовно того, як діяти суду, коли особою вчинено як злочини, що відносяться до підсудності ВАС, так і інші злочини. Є лише непряма норма ч. 4 ст. 217 Кримінального процесуального кодексу, де зазначено, що справа не може бути розділена, якщо це негативно вплине на об’єктивність її судового розгляду.

Скажімо, суддя отримав неправомірну вигоду і виніс неправосудне рішення. Тут, як кажуть юристи, ідеальна сукупність злочинів, тому розділити їх і одну справу направити до ВАС, а другу до якогось іншого суду, просто неможливо.

Існує низка проблем, які стосуються матеріального кримінального права.

У першу чергу, це недосконале визначення корупційних злочинів, яке міститься у ст.45 Кримінального кодексу. Там визначення сформульовано шляхом наведення конкретних статей Кодексу, але воно не узгоджене зі ст.1 Закону про запобігання корупції, в якій даються своє визначення корупційного правопорушення і відповідні його ознаки. Цим ознакам не відповідають ст. 210 (нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням) і ст. 320 (порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів) КК, які законодавець чомусь відніс до корупційних злочинів. Насправді зазначені правопорушення не є корупційними злочинами. Ст. 210 КК не має ознаки мети отримання неправомірної вигоди, тому не може бути корупційним злочином. А ст. 320 передбачає не умисний, а необережний злочин, а корупційні злочини  завжди і виключно умисні.

І навпаки, є злочини, по суті, корупційні, але які законодавець не відніс до таких, і це створює відповідні наслідки. Наприклад, незрозуміло, чому контрабанда, вчинена службовою особою з використанням службового становища (ч. 2 ст. 201 КК), не визнається корупційним злочином. Відповідно, цей злочин не розслідується НАБУ, незважаючи навіть на суб’єктів, і не буде розглядатися у ВАС. Так само не визнані корупційними злочини, пов’язані з виборчим процесом той же підкуп виборців, якщо він здійснюється масово, незаконне перерахування коштів на рахунки політичних партій тощо. Сфера політичної корупції чомусь корупцією не вважається.

Окрему категорію становлять злочини, визнані законодавцем як корупційні, де склад злочину кожен може зрозуміти по-своєму. Для прикладу, ст. 191 КК (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем). З одного боку, цю норму можна розуміти так, що кожна вказана дія вчиняється шляхом зловживання службовим становищем. З іншого боку, можна прочитати, що зловживання службовим становищем стосується тільки заволодіння чужим майном, а привласнення і розтрати  ні. Виходить, ця норма стає юридично невизначеною.

Інший приклад  ст. 410 (викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем). Тут теж багато сумнівних моментів. Зокрема, ця стаття чомусь не передбачає такої форми злочину, як розтрата, і якщо військовослужбовець привласнив тільки частину військового майна, а іншу розтратив, кваліфікувати цей злочин доведеться за двома статтями. Для чого такі складності, коли все можна було передбачити в одній статті?

Це тільки частина недоліків закону, а їх десятки. І поки законодавець не наведе тут лад, багато норм будуть застосовуватись досить суперечливо. Покладатися на те, що все вирівняє судова практика, не варто, бо в різних судах вона різна. Ми бачимо, що апеляційні суди і Верховний Суд не дуже поспішають робити узагальнення судової практики у справах про корупційні злочини. Сьогодні можна орієнтуватися лише на окремі рішення Верховного Суду, які мають ознаки прецедентних. Але і вони є розрізненими, не приведені в якусь зрозумілу систему, і юристи, відповідно, не мають легкої можливості швидко знайти необхідну практику. Тому продовжуємо чекати, коли Верховний Суд почне виконувати ті повноваження, які прямо передбачені в Законі про судоустрій та статус суддів у частині забезпечення єдності судової практики.

Єдине сподівання, що Вищий антикорупційний суд відразу після старту своєї діяльності почне створювати власну базу з узагальнення судової практики по тих справах, які розглядає, і таким чином певною мірою вирішувати існуючі правові проблеми, допоки не будуть внесені відповідні зміни до законодавства.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про проблемні питання підсудності Антикорсуду. З огляду на завершення конкурсу на посади суддів Вищого антикорупційного суду та наближення миті, коли новий суд розпочне роботу, важливим є з’ясувати, як буде організована його діяльність.

Нагадаємо, що з 1 до 19 квітня Національна школа суддів України проводитиме орієнтаційну навчальну програму для переможців конкурсу до Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Чи скасують соціальні гарантії та пільги: чому Слуги народу вирішили звернутися до КСУ
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Наталья Кузьменко
    Наталья Кузьменко
    судья Херсонского окружного административного суда
  • Светлана Яковлева
    Светлана Яковлева
    судья Кассационного уголовного суда Верховного Суда
  • Татьяна Ковальчук
    Татьяна Ковальчук
    судья Хозяйственного суда Черновицкой области
  • Марина Мышкина
    Марина Мышкина
    судья Юго-западного апелляционного хозяйственного суда
загрузка...