Авторські навчальні програми та батьківський аудит: основні тези законопроекту «Про повну середню освіту»

5 квітня Кабінет Міністрів України подав на розгляд до Верховної Ради допрацьований проект закону №10204 про повну загальну середню освіту.

У Міністерстві освіти і науки України передбачають, що реалізація цього законопроекту позитивно впливатиме на забезпечення рівності прав та інтересів закладів освіти незалежно від їх форми власності; підвищення рівня захищеності прав дітей на здобуття якісної загальної середньої освіти; забезпечення децентралізації управління системою освіти; упорядкування трудових відносин у закладах загальної середньої освіти.

Розробка проекту проводилась робочою групою міністерств, до складу якої входили представники всіх зацікавлених сторін.

Що ж пропонує законопроект «Про повну загальну середню освіту»?

Учням:

• Визначення власної освітньої траєкторії. Для роботи за індивідуальною траєкторією учень та/або його батьки повинні будуть звернутися із заявою у школу. Створюватиметься індивідуальний навчальний план, який писатимуть разом педагоги, батьки та учень, схвалюватиме педрада та затверджуватиме директор. Далі для підтвердження знань з предметів проводиться звичайне річне оцінювання чи ДПА. Якщо ж ідеться про підтвердження результатів за домашньою формою, школяру потрібно буде здавати семестровий контроль (тобто 2 на рік).
• Новий освітній простір. Закон визначає, що медіатеки та ресурсні кімнати, які показали високу ефективність як для навчання дітей з особливими освітніми потребами, так і для інших дітей, найближчим часом мають стати нормою для шкіл.
• 2 адаптаційні цикли навчання: 1-2 клас та 5-6 клас, що також передбачені законопроектом, дозволять надати додаткову підтримку дітям у найбільш вразливі періоди шкільного життя.
• Реальний, а не декларативний вибір предметів варіативної складової. Закон дає можливість створювати міжкласні групи для вивчення вибіркових предметів, коли дисципліну слухає не один клас, а збірна група з учнів класів однієї паралелі та суміжних класів.

Вчителям:

• педагогічна автономія у створенні програм, розробці власної системи оцінювання та заохочення учнів, підвищенні кваліфікації за власним вибором та за кошт держави;
• більше доплат, зокрема від 10 до 20% від зарплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами;
• запровадження педагогічної інтернатури. Педінтернатура передбачатиме, що молодий учитель, з навчання прийшовши в заклад, отримає наставника, який консультуватиме, скеровуватиме та опікуватиметься його благополуччям та розвитком.

Батькам:

• безпечне середовище для їхніх дітей. Підкреслюється, що всі вчителі пройдуть курси підготовки з домедичної допомоги. Також батьки дітей з особливими освітніми потребами отримають можливість супроводжувати своїх дітей на уроках;
• право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу освіти. Якщо батьки вбачають проблеми у роботі закладу та вичерпали усі можливості вирішити це разом з адміністрацією школи, інституційний аудит зможе розставити крапки над «і» та допомогти знайти оптимальний вихід із ситуації.

«Це дуже прагматичний документ, він вже не стільки про ідеї та основи побудови нової освітньої системи, скільки про деталізацію закладених реформою механізмів. Тут і про гнучкість освітньої траєкторії дитини — можливість перезараховувати позакласні предмети, навчатись вдома та при лікарнях, більше умов для забезпечення реального вибору «вибіркових» дисциплін. Для вчителів — алгоритми забезпечення власної автономії та права вибору освітніх підходів, нові надбавки та свобода у підвищенні кваліфікації. Для батьків — механізми для створення справді безпечної школи для наших дітей», – прокоментувала міністр освіті і науки України Лілія Гриневич.

Нагадаємо, «Судово-юридична газета» публікувала інформацію про те, що суд поновив права дітей на безкоштовне харчування у закладі дошкільної освіти.

Також ми писала про те, що у МОН затвердили тести для «ЗНО в магістратуру».