Робоча група з реформування юридичної освіти звірила правильність орієнтирів

08:05, 13 апреля 2019
Представники Мін’юсту та Міносвіти вислухали реакцію юридичного бізнесу на оприлюднену Концепцію реформи.
Робоча група з реформування юридичної освіти звірила правильність орієнтирів

Концепція реформування юридичної освіти, над якою понад два роки працювала спільна робоча група у складі представників Міністерства юстиції, Міністерства освіти та науки і міжнародних експертів, уже кілька тижнів збирає відгуки від юридичної спільноти.

Днями автори реформи вислухали думки щодо концепції представників юридичного бізнесу та викладачів юридичних вишів, яких зібрала Асоціація правників України. Зрештою, у концепції усі хотіли знайти відповідь, наскільки вирішується питання, щоб рівень знань та практичних навичок випускників юридичних навчальних закладів відповідав потребам ринку праці. З констатацією проблеми усі однозначно погодилися, а от зі шляхами її вирішення традиційно думки розійшлися.

Міністерський підхід

Найважливіші стейкхолдери процесу — Мін’юст і Міносвіти — пропонують два основних напрями отримання юридичної освіти.

Докорінні зміни стосуватимуться лише того напряму, що пов’язаний з регульованими професіями (суддя, прокурор, адвокат). Вступ на ці спеціальності буде відбуватися на базі освітнього рівня «молодший бакалавр». Це буде нововведенням в освітньому процесі. На цьому рівні засвоюються лише загальні компетенції, а через два роки навчання бажаючий здобути «справжню» правничу професію буде змушений складати вступний іспит на наскрізну магістерську програму, яка розрахована на 3–3,5 роки. Фахові іспити будуть включати тести на зразок LSAT (Low School Admission Test), які оцінюють аналітичне та критичне мислення, а також підтвердження знань з іноземної мови, яка починає відігравати у діяльності правника провідну роль. ЄДКІ по завершенню навчання стане підтвердженням правничої кваліфікації і надасть первинний доступ до обраної професії. Ця схема не є унікальною — подібна модель уже давно використовується в Канаді.

Навчання за всіма іншими юридичними спеціальностями буде відбуватись за традиційною схемою. Хіба що більше вимогливості буде до якості освітніх програм та рівня викладання у сучасних умовах.

В системі освіти з’явилася і зовсім нова незалежна інституція — Національне агентство забезпечення якості вищої освіти. Основна його функція — забезпечення зовнішнього контролю і акредитація освітніх програм і закладів вищої освіти.


За словами заступника міністра освіти і науки України Юрія Рашкевича, раніше ці речі здійснювались в системі міністерства, що призводило до ситуації, коли самі розробляють, самі реалізують і самі себе контролюють. НАЗЯВО має це порочне коло розірвати. «Одне із завдань агенції, власне — забезпечити зв’язок між академічними стандартами і ринком праці. А кінцевим результатом такого зв’язку має стати підвищення якості освітніх програм, освітнього процесу і підготовки фахівців», — зазначив він.

До того часу, поки НАЗЯВО повністю розгорне свою роботу, з порядку денного не знімається питання модернізації існуючих освітніх програм. Зокрема, одним з інструментів, який зараз обговорюється, є так звана дуальна освіта. Особливість її у тому, що частину навчання студент проводить на практиці у юридичних фірмах. Адже, як вже неодноразово зазначалося, нинішні випускники-юристи мають недостатню практичну підготовку, не можуть скласти елементарні юридичні документи.

«Мій особистий досвід показує, що на останньому курсі бакалаврату, а особливо на магістерській програмі дуже багато студентів уже працюють, і вони перестають відвідувати заняття. Дуальна освіта легалізує роботу студентів», — впевнений Юрій Рашкевич.

Таким чином, теоретичну і практичну підготовку студентів пропонують зробити одним цілим у певних пропорціях. Нова форма дуальної освіти вже є в новому законопроекті про вищу освіту (відповідна концепція була затверджена ще минулого року). Зараз робоча група працює над розробкою положення про дуальну освіту. В Міносвіти сподіваються, що до літа її затвердять.

«Скоординована співпраця всіх зацікавлених сторін, до яких входять не тільки міністерства, але й представники професійного середовища, а також міжнародні донори, які активно допомагають фінансово і організаційно, дозволяє сподіватися на стійкість процесу і його результативність, на які не зможуть вплинути навіть політичні процеси. Очевидно також, що реформа не зможе бути швидко реалізована. Освіта — взагалі дуже інертна сфера, тому головне — рухатись цілеспрямовано в одному напрямку», — вважає замміністра.

Хто в пріоритеті

Представники юридичного бізнесу і викладачі державних та приватних закладів вищої освіти переконані, що задля досягнення гармонії теорії з практикою в юридичній освіті необхідно долучати до процесу практикуючих юристів.

На думку керівника практики інтелектуальної власності адвокатського об’єднання Іларіона Томарова, юристів слід, по-перше, залучати до складання викладацьких програм, а по-друге, вони самі можуть викладати якусь частину певного курсу. Крім того, слід змінити систему оцінювання та мотивації студента. «Студент в нинішній гонитві за балами — це зовсім протилежне тому, що ми хочемо отримати від реформи», — впевнений юрист.


Як вважає професор кафедри цивільного права №2 Національного юридичного університету ім. Я. Мудрого, засновник і директор Інституту права, технологій та інновацій Ольга Сімсон, концепція реформи юридичної освіти мала б дати відповідь на два питання:

  • Яким чином реально долучити практиків до освіти не на один курс чи лекцію, а системно?
  • Який дійсно має бути баланс, у годинах чи процентах, між теоретичною підготовкою студента у ВЗО та його стажуванням у юридичній фірмі?

Щодо першого, на думку О. Сімсон, існують проблеми фінансової мотивації для залучення до викладання юристів-практиків. «Гроші платять дуже малі. Якщо ти не кандидат наук, можеш розраховувати тільки на погодинну оплату — десь у межах 50 гривень за годину. Звичайно, є ті, для кого оплата подібної праці стоїть не на першому місці, хто просто любить викладати. Але все одно підготовка до лекцій забирає чимало часу», — зазначає досвідчений викладач. Крім того, нагадує вона, ще треба складати навчальні програми, писати плани, методички. Звичайно, все це можуть розробити і штатні викладачі вишу, але виникає питання, чи влаштують ці документи практиків, чи відповідають вони трендам часу тощо. Тому, щоб говорити про системну роботу практиків у освітньому процесі, поки що бракує аргументів.

«Я бачу вирішення цієї проблеми в тому, що навчальна програма повинна затверджуватись не державною інституцією, а представниками бізнесу, роботодавців», — переконана спеціаліст. Щодо співвідношення теоретичної і практичної підготовки студентів вона погоджується, що це питання вирішить тільки дуальна освіта. «Скажімо, в Харкові створена непогана навчальна база. Проводяться мут-корти, є блискуча юридична клініка. Проте, маючи зазначене, чомусь у кінцевому рахунку випускаються не дуже кваліфіковані студенти. Без легальної практики в юридичних фірмах не обійтися», — підкреслює О. Сімсон.

І ще що може сприяти підвищенню якості юридичної освіти — це конкуренція між викладачами, адже має значення, наскільки конкретний викладач знає практику, наскільки він її вивчає або є практикуючим юристом. Зараз такої конкуренції немає, констатує безпосередній учасник освітнього процесу.

Перевага — конкретиці

Як зазначив «Судово-юридичній газеті» генеральний директор директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України Владислав Власюк, бізнес вкотре вказав на недоліки підготовки випускників юридичних вишів.


«Поважаю право бізнесу сприймати лише ті аспекти, які цікавлять саме його, але вважаю, що концепція реформування юридичної освіти містить конкретні положення, які протягом 5 років дозволять реально покращити якість юридичної освіти», — висловив своє бачення посадовець. Він також запевнив, що робоча група, безумовно, буде брати до уваги всі зважені коментарі та пропозиції, які надходитимуть від ЗВО, професійної спільноти, а також від студентства.

За словами В. Власюка, пропозиції прийматимуться до кінця квітня, після чого фінальний документ буде поданий для затвердження Кабінету міністрів України. Особливих перепон для впровадження концепції він не бачить, адже вона містить чимало положень, які відображають процеси, які вже й так відбуваються. Для звірки курсу директорат Мінюсту проводитиме регулярні дослідження стану юридичної освіти. Декілька таких досліджень уже проведено.

«Концепція — це політичний документ. А політику неможливо формувати, не розуміючи, яку проблему маємо вирішувати. За півтора року нам вдалося ідентифікувати основну проблему, зібрати багато статистичних даних і цифр під аргументацію і, думаю, знайти шлях її вирішення», — підсумовує В. Власюк.

«Судово-юридична газета» вже писала про основні проблеми, які виникали під час розробки концепції реформування юридичної вищої освіти.

Також ми розповідали про створення одного з ключових органів управління в системі вищої освіти — Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО).

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Присяга судей Антикорсуда: что думают сами судьи о дальнейшей работе
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Наталья Половинкина
    Наталья Половинкина
    судья Черновицкого апелляционного суда
  • Константин Приходько
    Константин Приходько
    судья Киевского апелляционного суда
  • Наталья Шаптала
    Наталья Шаптала
    судья Конституционного Суда Украины
  • Анатолий Ясельский
    Анатолий Ясельский
    председатель Святошинского районного суда Киева
  • Ольга Чайкина
    Ольга Чайкина
    судья Дзержинского районного суда Кривого Рога