Чого чекати від нового Кодексу з процедур банкрутства: головне і важливе

16:18, 15 апреля 2019
П’ятнадцять важливих новел Кодексу України з процедур банкрутства щодо банкрутства юридичних осіб.
Чого чекати від нового Кодексу з процедур банкрутства: головне і важливе

Сергій Жуков, 
суддя-спікер судової палати для розгляду справ про банкрутство
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 

Як і кожен новий закон, Кодекс України з процедур банкрутства (далі — кодекс) має суттєві та важливі зміни, які у найближчому майбутньому будуть впливати на процедури банкрутства. Що ж є нового і дійсно цікавого? Що є корисного? На що обов’язково потрібно звернути увагу?

НОВЕЛА 1: Умови солідарної відповідальності керівника боржника та субсидіарної відповідальності  третіх осіб у зв'язку з доведенням боржника до банкрутства

(п. 2 ст. 4 Кодексу)

У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов'язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства.

(п. 6 ст. 34 Кодексу)

Боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі,  якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.

(п. 2 ст. 61 Кодексу)

Під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника – юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Висновки:

  1. Солідарна відповідальність керівника боржника є наслідком невиконання обов’язку керівником боржника, у разі загрози неплатоспроможності, звернутися у місячний строк до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника керівником якого є така особа.
  2. Наслідком невиконання вищенаведеного обов’язку є покладення на керівника боржника солідарної відповідальності за борговими зобов’язаннями боржника керівником якого є така особа.
  3. Зазначене є ефективним стимулом для того, що б керівник боржника був дуже уважним до боргів юридичної особи керівником якої він являється, якщо не бажає стати солідарним боржником.
  4. Саме ліквідатор заявляє вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Суб’єктами до яких можуть бути заявлені вимоги щодо субсидіарної відповідальності можуть бути: винні засновники (учасники, акціонери) боржника або інші особи, (керівник боржника), які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника – юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника.

НОВЕЛА 2: Повна концентрація майнових спорів за участю боржника саме у справі про банкрутство за правилами ГПК України.

(п. 1, 2 ст. 7 Кодексу)

Спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Висновки:

  1. Майнові спори за участю боржника концентруються виключно в межах справи про банкрутство, що дозволяє здійснювати ефективний судовий контроль щодо повернення майнових активів боржника у його розпорядження з метою відновлення платоспроможності такого боржника або належного формування ліквідаційної маси банкрута.
  2. Оскарження судових рішень ухвалених за результатами розгляду таких спорів відбувається за правилами ГПК України у тому числі і в касаційній інстанції.

НОВЕЛА 3: Підстави відсторонення арбітражного керуючого та повна свобода у його відстороненні без наявності підстав для комітету кредиторів.

(п. 4 ст. 28 Кодексу)

Арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою.

Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі:

1) невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого;

2) зловживання правами арбітражного керуючого;

3) подання до суду неправдивих відомостей;

4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску;

5) припинення діяльності арбітражного керуючого;

6) наявності конфлікту інтересів.

Комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності підстав.

За наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень.

Висновки:

  1. Законодавець визначив чіткі підстави для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою;
  2. Надання безумовної можливості для відсторонення арбітражного керуючого за рішенням комітету кредиторів є одним із чинників, який буде суттєво впливати і обмежувати незалежність дій арбітражного керуючого у процедурах банкрутства і реалізацію ним своїх повноважень як на користь кредиторів, що впливають на рішення комітету кредиторів,  так і боржника.

НОВЕЛА 4: Авансування основної винагороди арбітражного керуючого заявником  (боржником або кредитором).

(п. 2 ст. 30 Кодексу)

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.

Висновки:

Боржник або кредитор, що подає заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство наперед несе витрати пов’язані зі сплатою основної винагороди арбітражного керуючого, що можна розцінювати як гарантію оплатності  послуг арбітражного керуючого, що у свою чергу забезпечує дотримання конституційного права на працю такого арбітражного керуючого, яке полягає у можливості заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

НОВЕЛА 5: Після порушення провадження у справі про банкрутство арешт майна на майно боржника застосовується виключно господарським судом у межах справи про банкрутство.

(абз. 3 п. 14 ст. 39 Кодексу)

З моменту відкриття провадження у справі про банкрутство арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

Висновок:

Наведена новела дозволяє забезпечити господарським судом у провадженні якого перебуває справа про банкрутство належне розпорядження майном боржника або встановити обмеження на таке розпорядження з метою збереження майнових активів банкрута для формування ліквідаційної маси боржника у повному обсязі.

НОВЕЛА 6: Провадження у справі про банкрутство юридичної особи не підлягає зупиненню.

(п. 17 ст. 39 Кодексу)

Провадження у справі про банкрутство юридичної особи не підлягає зупиненню.

Висновок:

Запобіжник законодавця від затягування провадження у справі про банкрутство і дотримання строків судових процедур. Не зовсім зрозуміло як це буде відбуватися на практиці відповідно до норм ГПК України, коли справа підлягає зупиненню у чітко визначених випадках. Зазначене питання буде обов’язково врегульоване судовою практикою через висновки про застосування норм права.

НОВЕЛА 7: Право на задоволення всіх вимог кредиторів, крім неустойки (штрафу, пені) з метою закриття ухвалою господарського суду провадження у справі про банкрутство.

(п. 7 ст. 41 Кодексу)

Боржник, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, власник корпоративних прав боржника, а у випадках, передбачених законодавством, – третя особа протягом провадження у справі про банкрутство з метою погашення вимог кредиторів та закриття провадження у справі мають право задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів, крім неустойки (штрафу, пені).

Для одночасного погашення всіх вимог кредиторів арбітражний керуючий зобов’язаний надати особі, яка виявила намір погасити вимоги кредиторів, реєстр вимог кредиторів.

У разі задоволення всіх вимог кредиторів, крім неустойки (штрафу, пені), господарський суд ухвалою закриває провадження у справі про банкрутство. Вимоги щодо неустойки (штрафу, пені) вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі.       

Висновки:

Законодавець надав чудову можливість одночасного погашення боргів кредиторів з прощенням неустойки, чого не було раніше.

НОВЕЛА 8: Звільнення активів з податкової застави

(п. 10 ст. 41 Кодексу)

Активи боржника, що перебувають у податковій заставі, можуть бути звільнені господарським судом з податкової застави, про що виноситься ухвала у судовому засіданні за участю контролюючого органу, уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах  своїх повноважень.

Висновки:

Дискреція господарського суду в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, що дозволяє такому суду забезпечити обґрунтоване звільнення активів боржника, які перебувають у податковій заставі, від зазначених обтяжень, коли це дійсно необхідно в процедурі банкрутства.

НОВЕЛА 9: Суттєво збільшені особливі «банкрутські» підстави для визнання недійсними правочинів боржника

(п. 1–3 ст. 42 Кодексу)

  1. Правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав:

боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку;

боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна;

боржник узяв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

  1. Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора з таких підстав:

боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;

боржник уклав договір із заінтересованою особою;

боржник уклав договір дарування.

  1. У разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути до складу ліквідаційної маси майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі – відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Висновки:

  1. Збільшено строк протягом якого визнаються недійсними правочини, вчинені боржником (протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство). Було один рік. Це дуже суттєво.
  2. Звертатися з заявою про визнання правочинів боржника недійсними має право будь-який кредитор, а не тільки конкурсний, як це було раніше.
  3. Суттєво і більш повно розширені підстави для визнання недійсними правочинів саме за цією нормою кодексу. Ця норма має стати дієвою нормою для повернення майна для боржника у разі наполегливості арбітражного керуючого.

НОВЕЛА 10: Скасування арештів накладених на майно боржника під час процедури розпорядження майном боржника

(п. 6 ст. 44)

Господарський суд за заявою розпорядника майна скасовує арешти майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном у разі, якщо такі арешти чи обмеження перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності.

Висновки:

Законодавець надав можливість господарському суду в провадженні якого перебуває справа про банкрутство скасовувати арешти майна та інші обмеження щодо розпорядження його майном. Головна умова обґрунтувати, що такі арешти чи обмеження перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності. При цьому законодавець не визначив чи скасовуються арешти накладені у кримінальному, цивільному або адміністративному провадженні щодо боржника. Це питання буде вирішуватися судовою практикою. 

НОВЕЛА 11: Можливість забезпечених кредиторів частково відмовитися від забезпечених вимог і зробити їх конкурсними

(п. 2 ст. 45 Кодексу)

Забезпечені кредитори зобов’язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Висновки:

Можливість забезпечених кредиторів частково відмовитися від забезпечення надає можливість таким кредиторам:

- отримати задоволення своїх кредиторських вимог за рахунок продажу майна, що є предметом забезпечення

- отримати можливість приймати участь у діяльності комітету кредиторів боржника у разі часткової відмови від забезпечених вимог.

Це певним чином змінює пропорційність впливу конкурсних кредиторів і забезпечених на процедуру банкрутства, суттєво на користь останніх.  

НОВЕЛА 12: Вимоги заявлені після 30 денного строку не вважаються погашеними, вони  задовольняються в порядку черговості, такі кредитори є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

(п. 1 ст. 45 Кодексу)

Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

(п. 4 ст. 45 Кодексу)

Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

Висновок:

Недотримання 30 денного строку заявлення вимог не має наслідком їх погашення, це головне. Реєстр вимог кредиторів тепер може бути змінений у будь-який час.  Такі кредитори у зборах кредиторів боржника можуть брати участь із правом дорадчого голосу (п. 1 ст. 48 Кодексу). 

НОВЕЛА 13: Чітке розмежування компетенції зборів кредиторів та комітету кредиторів щодо введення наступної процедури у справі про банкрутство

(п. 5 ст. 48 Кодексу)

До компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про:

1) визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів;

2) дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів;

3) схвалення плану санації боржника та схвалення внесення змін до нього;

4) звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство;

5) обрання арбітражного керуючого у разі відсторонення арбітражного керуючого, визначеного Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, від виконання повноважень;

6) інші питання, передбачені цим Кодексом, у тому числі віднесені до компетенції комітету кредиторів.

(п. 8 ст. 48 Кодексу)

До компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про:

1) обрання голови комітету;

2) скликання зборів кредиторів;

3) звернення до господарського суду з вимогою про визнання правочинів (договорів) боржника недійсними на будь-якій стадії процедури банкрутства;

4) звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого;

5) надання згоди на продаж майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) та погодження умов продажу майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) у процедурі санації відповідно до плану санації або у процедурі ліквідації банкрута;

6) внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника;

7) інші питання, передбачені цим Кодексом.

Висновки:

Законодавець чітко врегулював,  що звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство є повноваженнями зборів кредиторів, а комітет кредиторів може приймати рішення тільки щодо внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника.

НОВЕЛА 14: Ліквідатор зобов’язаний діяти і доводити свою повноту дій для виявлення і повернення активів боржника.

(абз. 3 п. 1 ст. 65 Кодексу)

Обов’язком ліквідатора є здійснення всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника.

Висновок:

Звіт ліквідатора щодо здійснення ліквідаційної процедури має бути обґрунтованим і мотивованим для доведення господарському суду, комітету кредиторів і кредиторам виконання свого обов’язку щодо повноти дій по виявленню та поверненню майна в ліквідаційній процедурі.

НОВЕЛА 15: Закриття провадження у справі про банкрутство, якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника.

(подпункт 8, п. 1 ст. 90 Кодексу)

Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника. У цьому випадку, закриття провадження з цієї підстави може відбутися на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом).

(п. 9 ст. 41 Кодексу)

Правові наслідки дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовуються, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з тим, що господарським судом не виявлені ознаки неплатоспроможності боржника.

Висновок:

Чітке встановленя ознак неплатоспроможності боржника буде надважливим завданням господарського суду при порушенні провадження у справі про банкрутство, так як саме це буде впливати на здійснення провадження у справі про банкрутство та реалізацію майбутніх процедур банкрутства.

Метою даного дослідження був аналіз лише деяких новел щодо банкрутства юридичних осіб, суттєвих змін набагато більше. Тому, можна зробити висновок, що Кодекс України з процедур банкрутства має значні зміни нормативно-правового регулювання, що повинні позитивно вплинути на правозастосування та судову практику у справах про банкрутство, а також на реалізацію принципу правової визначеності.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Присяга судей Антикорсуда: что думают сами судьи о дальнейшей работе
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Наталья Половинкина
    Наталья Половинкина
    судья Черновицкого апелляционного суда
  • Константин Приходько
    Константин Приходько
    судья Киевского апелляционного суда
  • Наталья Шаптала
    Наталья Шаптала
    судья Конституционного Суда Украины
  • Анатолий Ясельский
    Анатолий Ясельский
    председатель Святошинского районного суда Киева
  • Ольга Чайкина
    Ольга Чайкина
    судья Дзержинского районного суда Кривого Рога