Відмова прокурору в участі у судовому засіданні: висновок ВП ВС

Велика Палата Верховного Суду 26 червня 2019 року розглянула справу № 404/6160/16-к за заявою заступника прокурора Кіровоградської області та виявила істотні порушення вимог законодавства.

У касаційній скарзі позивач посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме на те, що місцевим судом України не було допущено до участі в судовому засіданні прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури, участь якого в силу ст. 36 КПК є обов’язковою. На думку прокурора, позбавивши його можливості брати участь у судовому засіданні, тим самим суд порушив принципи змагальності сторін, чим обмежив права потерпілої та позбавив прокурора можливості реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Висновок ВП ВС

Велика палата Верховного Суду зазначила, що відсутність прокурора під час судового розгляду кримінального провадження у формі приватного обвинувачення свідчить:

1) про відсутність сторони обвинувачення (адже потерпілий згідно з главою 36 КПК України не уповноважений підтримувати обвинувачення, а враховуючи його правовий статус, він і фактично неспроможний ефективно здійснювати збирання доказів та підтримувати обвинувачення самостійно);

2) про порушення засад рівності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

3) про відсутність балансу приватних та публічних інтересів у таких кримінальних провадженнях.

У зв`язку з цим участь прокурора у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення є додатковою правовою гарантією забезпечення прав потерпілого у кримінальному провадженні, а також сприяє повному, всебічному та об`єктивному розгляду справи.

На підставі викладеного ВП ВС дійшла висновку про те, що:

• участь прокурора у судовому розгляді кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення, врегульованому приписами глави 36 КПК України, належить до функції підтримання публічного обвинувачення;
• встановлений главою 36 КПК України процесуальний порядок здійснення кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення за правовою природою є приватно-публічною формою обвинувачення і не виключає повноважень прокурора щодо здійснення ним функцій процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення в суді, крім повноваження ініціювати кримінальне провадження за відсутності заяви потерпілого про злочин;
• участь прокурора під час судового розгляду кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення як гарантія забезпечення засад рівності та змагальності, а також захисту прав та законних інтересів потерпілого, є обов`язковою, крім випадку, коли прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, а потерпілий висловив згоду на підтримання обвинувачення в суді (ч. 5 ст. 340 КПК України).

При цьому Європейський суд з прав людини вважає, що в тих випадках, коли усне слухання справи оцінюється як сприятливий фактор для судового рішення за «будь-яким кримінальним обвинуваченням» особи і в тих випадках, коли, отримавши адекватну можливість бути присутнім на судовому засіданні, захист не відмовився від неї, присутність в суді прокурора, як правило, є необхідною, щоб уникнути законних сумнівів, які можуть виникнути щодо неупередженості суду (рішення ЄСПЛ у справах «Карелін проти Росії», заява № 926/08, п.76; «Озеров проти Росії», заява № 64962/01, пп. 52-54).

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що відмова прокурору в участі у судовому засіданні судом першої інстанції, а також судом апеляційної інстанції під час перегляду зазначеного судового рішення є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому задовольнив касаційну скаргу заступника прокурора Кіровоградської області.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» вже писала про висновок ВП ВС щодо того, що за перебування за кермом напідпитку прокурор підлягає звільненню.