Законопроект №1076 — це друга закупівельна революція, — Роксолана Підласа

18:03, 25 сентября 2019
Законопроект розширює можливості замовника закуповувати більш ефективно товари, роботи і послуги з поліпшеними характеристиками.
Законопроект №1076 — це друга закупівельна революція, — Роксолана Підласа
Фото зі сторінки Роксолани Підласи у Facebook
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Як відомо, законопроектом №1076 «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» уточнені можливості замовника при формуванні технічних специфікацій до предмета закупівлі. Ці специфікації визначають критерії відбору, тобто характеристики товару (товарів), послуги (послуг) або необхідні для виконання робіт щодо об’єкта будівництва. Зокрема, такі критерії як екологічні характеристики (у тому числі показники впливу на довкілля і клімат), особливості проектування (щодо придатності для осіб із обмеженими фізичними властивостями), відповідності ефективності, ресурсоефективності, продуктивності, безпечності, процедури забезпечення якості.

Постає питання, як саме новий законопроект №1076 «Про публічні закупівлі» розширює можливості замовника закуповувати більш ефективно — товари, роботи і послуги з поліпшеними характеристиками якості.

Так, 25 вересня 2019 року відбулась прес-конференція на тему: «Новий Закон про публічні закупівлі — закуповуємо за новими критеріями відбору». На  заході обговорили питання щодо критеріїв тендерних закупівель.

З цього приводу Роксолана Підласа, ініціаторка законопроекту №1076, наголошує: «Цей законопроект — це друга закупівельна революція, з багатьох причин, і в тому числі, тому що ми змінюємо підхід до формування нецінових критеріїв. В законопроекті №1076, ми прибрали обмеження на використання  нецінових критеріїв, щоб зменшити страх замовників. Якщо раніше нецінові критерії можна було використовувати для закупівель складного або спеціалізованого характеру, і ніхто не міг визначити точно та коректно, що це за складний спеціалізований характер закупівлі, то за новим законопроектом  нецінові критерії можна використовувати для всіх видів товарів та послуг.

Більше того, перелік цих нецінових критерій не є вичерпним, він наведений для рекомендацій, можна використовувати власні нецінові критерії, це не буде вважатися дискримінацією з боку бюджетної установи», — підкреслила Роксолана Підласа

Нецінові критерії дозволяють додатково оцінити нецінові переваги продукції і закупити до 30% дорожче від найнижчої запропонованої ціни продукцію, яка відповідає саме цим критеріям. Раніше застосування таких критеріїв обмежувалось лише складним характером предмету закупівлі (у тому числі закупівля консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт). Зараз ці обмеження зняті. Замовник самостійно визначає, до якого предмету закупівлі які критерії, яка їх вага у відсотку, головне — належним чином обґрунтувати доцільність їх застосування.

Андрій Телюпа, керівник проектів Reform Support Team в Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, наголошує, що зараз відбувається перехід на більш масове застосування нецінових критеріїв.

«Спеціально для цього було розроблено електронний інструмент, який є на nk.prozzoro.ua, він буде допомагати всім замовникам обрати та застосувати  на всі основні товари та послуги набор нецінових критеріїв.

Тобто крім ціни зараз будуть застосовуватись такі критерії, як якість, економічність, енергоефективність, екологічність та поняття життєвого циклу», — пояснив Андрій Телюпа.

Статтями 22 і 23 нового Закону України «Про публічні закупівлі» розширені можливості замовника застосовувати критерії технічних специфікацій, уточнені умови застосування національних, міжнародних та європейських екологічних стандартів, маркування та підтверджених документів — сертифікатів, протоколів випробувань та інших засобів підтвердження відповідності.

Зокрема ст. 22 Закону передбачає, що у тендерній документації зазначається інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідна технічна специфікація (у разі потреби — плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частини четвертою статті 5 цього Закону.

Щодо критерію вибору — раніше була ціна. Новий Закон вводить альтернативний  критерій оцінки — «вартість життєвого циклу».

З цього приводу Роксолана Підласа наголошує: «Оцінка вартості життєвого циклу — це вартість товару і подальше обслуговування цього товару — вводиться для того, щоб оцінювати тендерну пропозицію».

Андрій Телюпа підкреслює, що: «поняття життєвого циклу — це скільки саме цей товар або послуга зможуть існувати та які додаткові витрати будуть нести замовники на придбання, використання, експлуатацію та утилізацію товарів та послуг».

Зокрема стаття 22 Закону передбачає: «У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума усіх витрат життєвого циклу або сума усіх витрат життєвого циклу поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі».

Такий критерій широко застосовується в європейській закупівельній практиці та допомагає замовнику оцінити всі його подальші витрати під час експлуатації предмета закупівлі. Встановлення замовником критерію «вартість життєвого циклу» є корисним як для забезпечення ефективності здійснення закупівель, так і для прозорого витрачання публічних коштів, а також для дотримання сталого захисту довкілля.

Нагадаємо, що раніше «Судово-юридична газета» писала про нові підходи до оскарження процедур закупівель: що пропонують «слуги народу».

Також ми повідомляли, що за оскарження процедури проведення закупівель доведеться платити.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду