Дмитро Луспеник запропонував внести зміни до процесуального закону та відкорегувати поняття малозначних справ

14:38, 9 октября 2019
У своїй доповіді секретар Пленуму ВС, секретар Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Дмитро Луспеник розповів про проблемні аспекти інституту малозначних справ та спрощеного провадження.
Дмитро Луспеник запропонував внести зміни до процесуального закону та відкорегувати поняття малозначних справ

4 жовтня 2019 року у приміщенні Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (КЦС ВС) відбувся правовий практикум «Захист права власності: процесуальний та матеріальний аспекти» для суддів першої та апеляційної інстанцій, адвокатів, правників і науковців.

Перша частина практикуму була присвячена темі «Малозначні справи та спрощене провадження: процесуальні точки дотику». З доповідями на цю тему виступили секретар Пленуму ВС, секретар Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Дмитро Луспеник і суддя КЦС ВС Наталія Сакара.

Дмитро Луспеник зазначив, що тема практикуму обрана не випадково. Організатори хотіли продемонструвати, що забезпечити правильне застосування норм, зокрема, цивільного права, у цьому випадку — щодо захисту права власності, покликані норми цивільного процесуального права, а тому питання співвідношення норм процесуального й матеріального права має не лише теоретичне, а й практичне значення. Тож у своїй доповіді він пояснив присутнім, як застосовується новий для цивільного процесу інститут — малозначні спори і спрощене провадження при розгляді справ про захист права власності.  

«Сьогодні чимало питань виникає стосовно нового процесуального інституту. Введення інституту малозначних справ, спрощеного провадження викликало неабиякий шквал питань, дискусій і обговорень, неоднакового застосування», — підкреслив секретар Пленуму ВС.

Доповідач звернув увагу, що ЦПК не містить визначення поняття «малозначні справи». Водночас для кожної людини справи, що її стосуються, значні.  «Дуже важко відмовити у відкритті касаційного провадження у справі, в якій особа, яка зазнала каліцтва, або у справі про матеріальну шкоду, якщо особа вимагає 20 тис. грн. Як відповісти такому позивачу, що його справа є малозначною і що займатися нею —– це не рівень Верховного Суду? Дуже важко, і рука не піднімається. Але науковці неодноразово зазначали, що термін «малозначні справи» є правовим терміном», — сказав секретар Пленуму ВС.

Із набранням чинності змін до ЦПК України «малозначні справи» стали правовою категорією, яка підлягає застосуванню за правовими критеріями. Втім, як зазначив Дмитро Луспеник, назріла необхідність внести зміни до процесуального закону та замінити термін «малозначні справи», наприклад, на «справи незначної складності» або інший. 

Щодо інституту малозначних справ, Дмитро Луспеник виділив чотири їх групи та підкреслив, що слід вміти розділяти справи позовного провадження на ці групи.

Перша — це малозначні справи за ціною позову, які є такими в силу закону. Це справи, у яких ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Друга — це справи, які підпадають під п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК (справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження).

Третя група стосується ч. 4 ст. 274 ЦПК (справи, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду та ін.) — справи, які ні за яких обставин не можуть бути розглянуті у спрощеному позивному провадженні, адже в іншому випадку це стане безумовною підставою для скасування судового рішення.

Четверта група — це будь-які інші справи, для розгляду яких у порядку спрощеного провадження потрібне клопотання позивача. Вирішуючи питання про розгляд справи у спрощеному провадженні, суддя повинен звернути увагу, чи відповідає це критеріям, які дозволяють такий спосіб розгляду.

Дмитро Луспеник також звернув увагу на недосконалість, яку законодавці обіцяли усунути, а саме — на ч. 7 ст. 277 ЦПК, за якою малозначні справи розглядаються тільки у порядку спрощеного провадження. «Слово «тільки» має бути виключено», — підкреслив він. 

«При відкритті провадження у справі суддя повинен бачити, чи зможе він розглянути справу у спрощеному проваджені, чи ні. Якщо не зможе, то не слід зазначати про спрощений порядок. Коли суддя в ухвалі про відкриття провадження вказав, що справа слухається у спрощеному позовному провадженні, тоді застосовується це слово «тільки». Тоді виходу вже немає, як розглядати цю справу у спрощеному провадженні», — зазначив він.

Також  Дмитро Луспеник підкреслив: якщо позивач обирає інший спосіб захисту, ніж передбачений ст. 5 ЦПК, тоді дуже важко розглянути справу у спрощеному провадженні.

В свою чергу суддя КЦС ВС Наталія Сакара зауважила, що запровадження спрощених проваджень і процедур є світовою тенденцією, яка спрямована на підвищення доступності та ефективності судового захисту прав, свобод та інтересів. Про доцільність їх запровадження йдеться в декількох рекомендаціях Комітету міністрів Ради Європи: № R (81) 7 — щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, № R (84) 5 — щодо принципів цивільного судочинства, спрямованих на вдосконалення функціонування правосуддя.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, у яких випадках касаційний суд відмовляє у відкритті провадження

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Коли об’єднають державні реєстри та скільки коштуватиме їх оновлення
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Ирина Антипова
    Ирина Антипова
    судья Соломенского районного суда Киева
  • Иван Бандура
    Иван Бандура
    судья Святошинского районного суда Киева
  • Виктор Гончарук
    Виктор Гончарук
    судья Днепровского районного суда Киева
  • Виталий Попов
    Виталий Попов
    судья Херсонского окружного административного суда
  • Александр Беспалов
    Александр Беспалов
    судья Шестого апелляционного административного суда