Судді Господарського суду Києва прокоментували пропозиції змін до процесуального законодавства

10:22, 28 октября 2019
В Господарському суді Києва обговорили питання щодо ефективного законодавчого регулювання інституту медіації в Україні та прокоментували зміни до ГПК.
Судді Господарського суду Києва прокоментували пропозиції змін до процесуального законодавства
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

З метою обговорення питань щодо ефективного законодавчого регулювання інституту медіації в Україні, проблем його становлення, розвитку позасудової та судової моделей медіації, перспектив їх запровадження в Господарському суді міста Києва 24 жовтня відбувся круглий стіл на тему: «Медіація — виклик сучасності».

Учасники круглого столу обговорили міжнародний досвід в питанні реалізації інституту медіації. Член Робочої групи Міністерства юстиції України із підготовки проекту ЗУ «Про медіацію» Наталія Мазаракі розкрила основні положення Конвенції ООН «Про міжнародні угоди за результатами медіації» (Сінгапурська конвенція).

 

Було наголошено на існуючих у світі механізмах приведення у виконання угод за результатами медіації:

  • застосування загальних норм цивільного права і надання угоді статусу цивільно-правового правочину (Великобританія, США);
  • надання угоді статусу судового рішення («омологація» угоди за результатами медіації, Швейцарія);
  • надання угоді статусу арбітражного рішення (Південна Корея, правила медіації Стокгольмської торгово-промислової палати, окремі штати США).

Учасники круглого столу неодноразово звертали увагу на те, що не слід ототожнювати передбачену чинним процесуальним законодавством України процедуру врегулювання спору за участю судді та медіацію.

Так, відповідно до статті 192 Господарського процесуального кодексу України врегулювання спору за участю судді проводиться суддею-доповідачем одноособово незалежно від того, в якому складі розглядається справа. Проведення врегулювання спору за участю судді здійснюється у формі спільних та (або) закритих нарад. Сторони мають право брати участь у таких нарадах у режимі відеоконференції в порядку, визначеному цим Кодексом.

 

Під час проведення спільних нарад суддя з’ясовує підстави та предмет позову, підстави заперечень, роз’яснює сторонам предмет доказування щодо категорії спору, який розглядається, пропонує сторонам надати пропозиції щодо шляхів мирного врегулювання спору та здійснює інші дії, спрямовані на мирне врегулювання сторонами спору. Суддя може запропонувати сторонам можливий шлях мирного врегулювання спору. Інформація, отримана будь-якою зі сторін, а також суддею під час проведення врегулювання спору, є конфіденційною. Під час проведення врегулювання спору за участю судді протокол наради не ведеться та не здійснюється фіксування технічними засобами.

Врегулювання спору за участю судді проводиться протягом розумного строку, але не більше тридцяти днів з дня постановлення ухвали про його проведення. Строк проведення врегулювання спору за участю судді продовженню не підлягає.

Суддя Господарського суду міста Києва Інна Отрош прокоментувала для «Судово-юридичної газети» пропозиції робочої групи Комісії з питань правової реформи:

«Інститут врегулювання спору за участю судді в ГПК впроваджений та фактично працює вже два роки, однак наразі ніякої  реальної життєздатності ще не має. Є певні пропозиції щодо його вдосконалення. Якщо за аналогією брати до уваги пропоновані робочою групою з питань правової реформи зміни в КАСУ, то вважаю, що положення щодо врегулювання спору за участю судді не варто виключати з Господарського процесуального кодексу, але сама процедура потребує вдосконалення для більшої практичної реалізації».

 

Представники громадської спілки «Українська академія медіації» звернули увагу на поглиблення взаємодії державних органів, органів місцевого самоврядування та медіаторів у соціальній сфері, зокрема це стосується діяльності служби у справах дітей.

Суддя Господарського суду міста Києва Вікторія Джарти надала статистичні дані щодо кількості справ, у межах яких було проведено врегулювання спору за участю судді:

«На початку 2018 року справ, де було розпочато врегулювання спору за участю судді, було значно більше, ніж на початок 2019 року. Лише 46 процесуальних документів з 319 свідчать про досягнення певного консенсусу, а саме: 28 ухвал про укладення мирової угоди, 9 ухвал про залишення позову без розгляду за заявою позивача, 6 ухвал про закриття провадження у зв’язку з відмовою позивача від позову, 3 рішення — відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі».

 

Особливу увагу учасники круглого столу звернули на необхідність інформаційної політики щодо існування в Україні інституту медіації.

Заступник голови Господарського суду міста Києва Петро Паламар, озвучуючи висновки, зазначив, що судові процедури не є максимально досконалими й універсальними, деякі питання потребують альтернативного вирішення. Це, зокрема, стосується інституту медіації.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що запровадження в Україні медіації сприятиме поліпшенню доступу громадян до правосуддя.

Крім того, ми писали про методичні рекомендації адвокатів щодо мирного вирішення сімейних спорів.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Андрій Єрмак
    Андрій Єрмак
    керівник Офісу Президента України
  • Ярослава Білоусова
    Ярослава Білоусова
    суддя Східного апеляційного господарського суду