Чи зможе Україна подолати екологічну кризу: пріоритети екологічної політики на наступні п’ять років

Верховна Рада України 18 вересня прийняла постанову про Про проведення парламентських слухань 27 листопада 2019 року  на тему: «Пріоритети екологічної політики Верховної Ради України на наступні п'ять років».

Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування  запросив для участі в парламентських слуханнях представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, профільних міжнародних організацій, спеціалістів наукових установ, щоб висловити свої думки та рекомендації, щодо вирішення існуючих проблем.

Заступник голови Верховної Ради України Олена Кондратюк, відкриваючи парламентські слухання, зазначила, що попередні слухання проводилися у 2018 році, тоді обговорювалися реалізації в Україні міжнародних документів щодо запобігання змінам клімату.

«Актуальність проведення парламентських слухань свідчить про те, що виклики, пов’язані зі станом довкілля  та необхідністю впровадження екологічного врядування, є вкрай важливими для України», — підкреслила Олена Кондратюк.

На парламентських слуханнях доповідачі зосередились на наступних напрямках: імплементація міжнародних зобов’язань в рамках угоди про асоціацію з Європейським союзом, дотримання екологічних прав людини, захист та раціональне використання природних ресурсів, природоохоронний нагляд, державний моніторинг природного середовища, поводження з відходами, охорона біологічного різноманіття, захист природних територій та об’єктів природо-заповідного фонду, адаптація до глобальної зміну клімату.

Так, міністр енергетики та захисту довкілля України Олексій Оржель зауважив, що основним напрямком роботи міністерства наразі є пріоритизація питань захисту від негативних кліматичних змін, а також питання енергоефективності.

golos.com.ua

«За розрахунком всесвітньої організації охорони здоров’я, кожного року в Україні передчасно помирають 150-200 людей на кожні 100 тис. населення, бездіяльність у сфері зміни клімату може призвести до повного чи часткового затоплення близько ста міст та прибережних територій, втрат 200 тис. га сільськогосподарських угідь. Протягом кількох років Гідрометцентр фіксує перевищення гранично допустимих концентрацій. В Україні значно збільшились обсяги продукування побутових і небезпечних відходів, з моменту катастрофи на  Грибовицькому сміттєзвалищі у нас, на жаль, не побудовано жодного сміттєпереробного і сміттєутелізуючого заводу. У сільській місцевості випадки смертності немовлят через надмірне забруднення підземних вод нітратами — це те, з чим ми починаємо працювати», — повідомив Олексій Оржель.

Серед іншого Олексій Оржель наголосив: «Нині робиться все, щоб збалансувати розвиток промисловості та енергетики з екологічними моментами, тож особливий акцент держава має робити на відновлювану енергетику».

В рамках міністерства буде напрацьована динамічна стратегія, яка передбачатиме як екологічний розвиток енергетики, так і пріоритизацію екологічних питань.

За його словами, міністерство вже напрацювало пакет пропозицій, законодавчих змін щодо ієрархії поводження з відходами та оподаткування видів палива, які використовуються в енергетиці, на вміст вуглецю.

«Ми маємо забезпечити власний видобуток газу, щоб могли забезпечити відповідні ресурси для енергетики, а головне — більш екологічні ресурси для забезпечення українців електрикою та теплом», — підкреслив доповідач, додавши, що вже напрацьовуються відповідні угоди і ведеться робота над збільшенням видобутку.

Голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко розповів про короткострокові завдання, над якими працює комітет. Це врегулювання питань видобутку бурштину, проведення національної інвентаризації лісів, реформування системи державного екологічного нагляду, доопрацювання рамкового законопроекту «Про управління відходами», посилення відповідальності підприємств за атмосферне забруднення повітря.

facebook

«Найближчим часом до Верховної Ради надійде законопроект «Про державний екологічний контроль», який буде враховувати всі вимоги угоди про Асоціацію з ЄС, я впевнений, що в Україні  запрацюють дієві органи екологічного контролю, які забезпечуватимуть неухильне дотримання норм природоохоронного  законодавства. Найактуальнішим питанням є якісне доопрацювання рамкового закону про управління з відходами, який запровадить ієрархію поводження з відходами, національний реєстр відходів та систему розширеної відповідальності виробника», — зауважив Олег Бондаренко.

Також Олег Бондаренко звернув увагу на проблему з підвищеним рівнем забруднення атмосферного повітря та додав, що наразі Комітет працює над посиленням відповідальності підприємств за проведення заходів з екологічної модернізації.

Керівник комітету висловив побажання, щоб до активного обговорення питань удосконалення законодавства долучилися всі небайдужі науковці та громадські активісти, а також міжнародні інституції.

Далі зі співдоповіддю виступив заступник голови Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олександр Маріковський, який наголосив на пріоритетності та актуалізації екологічних ініціатив для парламенту.

facebook

Так, Олександр Маріковський презентував п’ять кроків до сталого розвитку України, які характеризуються спроможністю передати наступному поколінню умови не гірші, ніж ми маємо зараз.

Крок перший — почати з себе. Це проведення слухань, зелений офіс в Комітеті, МФО «Енергетика та довкілля».

Крок другий — виконати зобов’язання України згідно з уголос про асоціацію з ЄС. 

Крок третій — консолідація усіх для всебічної взаємодії: Комітет, міністерства і відомства, громадські організації та бізнес-асоціації. Проведення регулярних комітетських слухань;

Крок четвертий — вирішити запущені проблеми: відходи, фосфати, забруднення пестицидами, корупційні схеми при  розподілі ресурсів, екологічний моніторинг і контроль, відповідальність за нанесення шкоди довкіллю; захист тварин та біорізноманіття;

Крок п’ятий — забезпечити сталий розвиток. Зберегти запаси прісної води, захист та розвиток рибної галузі, тваринного світу, біорізноманіття, розширення парків та природоохоронних зон, ефективне використання ресурсів, комунікація та просвіта з екологічних питань;

Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олена Криворучкіна у своєму виступі звернула увагу на екологічні проблеми металургійних регіонів.

facebook

«Підприємства гірничо-металургійного комплексу входять до рейтингу топ-забруднювачів України, їх частка там переважна. Чотири області мають дві третини підприємств-забруднювачів — це  Дніпропетровська, Донецька, Запорізька і Луганська області», — зауважила Олена Криворучкіна

Окремо народна депутатка зупинилась на проблематиці Кривого Рогу, адже в регіоні зосереджене не лише найпотужніше металургійне підприємство, а ще й видобуток залізних руд.

«Це провокує масштабні забруднення, якщо говорити цифрами, то викиди забруднюючих речовин від промисловості складають 3 млн тонн, скиди забруднюючих речовин — 3 млрд/куб.м», — підкреслила вона.

Народна депутатка від фракції «Голос» Леся Василенко зосередила свою доповідь на правах людини: «В Україні питання захисту довкілля регулює понад 40 законів, 100 підзаконних нормативно-правових актів, проте чинне законодавство застаріле в базових підходах. Норми законів ґрунтуються на тому, що природа є звичайним інструментом збагачення людини. Від цього — слабка і неефективна система відповідальності за екологічні правопорушення, низькі екологічні податки, фактична відсутність принципу «забруднювач платить» у законодавстві.

Леся Василенко підкреслила, що перед Верховною Радою, урядом, органами місцевого самоврядування, стоїть дуже важливе завдання — розробити ефективну систему захисту довкілля та прав людини.

Також ми писали, як «слуги народу» будуть впроваджувати європейські норми поводження з відходами.