Хто такі саморегулівні організації: Кабмін ініціював розгляд законопроекту

Нещодавно експерти висловили думку, що саморегуляція, зокрема, може ефективно протидіяти появі неетичних журналістських матеріалів і дезінформації, але для цього медіа повинні домовитись про механізми такої саморегуляції. А державі слід підтримати ініціативу на законодавчому рівні.

Так, 17 грудня у Верховній Раді зареєстрували законопроект №2613 «Про саморегулювання господарської та професійної діяльності», ініціатором якого виступив Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.

Згідно з пояснювальною запискою, метою проекту закону «Про саморегулювання господарської та професійної діяльності» є вирішення проблем та недоліків сучасного стану здійснення саморегулювання, впровадження в Україні моделі ефективного саморегулювання, що стане законодавчою основою для створення саморегулівних організацій і надасть можливість делегувати таким організаціям владні повноваження.

У законопроекті зазначається, що дія цього закону не поширюється на суспільні відносини у сферах:

1) національної безпеки та оборони;

2) забезпечення правопорядку;

3) суддівського самоврядування;

4) прокурорського самоврядування;

5) адвокатури та адвокатської діяльності;

6) нотаріату.

Що пропонується законопроектом

Документом встановлюється, що саморегулівна організація є недержавною неприбутковою організацією, що об’єднує суб’єктів господарювання та/або суб’єктів професійної діяльності для саморегулювання у межах здійснюваної ними господарської або професійної діяльності, яка, відповідно до цього закону, набула такого статусу.

У статті 5 проекту закону зазначається, що установчим документом саморегулівної організації є статут. У статуті саморегулівної організації обов'язково вказується:

1. найменування саморегулівної організації;
2. предмет саморегулювання;
3. органи управління саморегулівною організацією, їх компетенція, строк повноважень, порядок прийняття ними рішень;
4. права та обов'язки членів саморегулівної організації;
5. відомості про джерела формування майна саморегулівної організації;
6. порядок внесення змін до статуту.

Законопроект встановлює критерії, яким повинна відповідати така організація:

1) установчі документи саморегулівної організації відповідають вимогам статті 5 цього закону;

2) розроблено та затверджено правила саморегулівної організації;

3) правилами саморегулівної організації передбачені порядки:

1. контролю за дотриманням статуту та правил саморегулівної організації та відповідальності за їх порушення;
2. апеляцій на рішення органів управління саморегулівної організації;
3. розгляду скарг та відшкодування збитків споживачам.

Додаткові критерії до саморегулівної організації можуть встановлюватися законом, що регулює господарську або професійну діяльність у певній сфері (галузі), або певного виду (видів), у разі якщо таким законом передбачено покладення та/або делегування саморегулівній організації повноважень з контролю та/або регулювання господарської або професійної діяльності.

У разі невідповідності критеріям, визначених цим законом, неприбуткова організація втрачає статус саморегулівної організації за рішенням суду.

Законопроектом уточнюється, що правила саморегулівної організації розробляються та затверджуються саморегулівною організацією відповідно до статуту. Окрім того, зазначається, що у правилах саморегулівна організація може врегулювати будь-які інші питання здійснення своїми членами господарської та/або професійної діяльності, зокрема стандарти професійної або господарської діяльності; правила професійної етики; додаткові заходи впливу за порушення статуту та/або правил саморегулівної організації тощо.

Членство суб’єктів у саморегулівній організації

Членство суб’єктів господарської або професійної діяльності в саморегулівній організації є добровільним. Обов’язковість членства хоча б в одній саморегулівній організації може бути встановлено законом, що регулює господарську або професійну діяльність у певній сфері (галузі).

Зазначається, що члени саморегулівної організації зобов’язані дотримуватися вимог законодавства щодо діяльності відповідної саморегулівної організації, статуту та правил саморегулівної організації; виконувати прийняті на основі статуту та правил саморегулівної організації рішення її органів управління; інформувати споживачів продукції (робіт, послуг) про членство в саморегулівній організації.

У разі виявлення в результаті здійснення заходів контролю порушення членом саморегулівної організації статуту та/або правил такої організації, саморегулівною організацією можуть бути застосовані такі заходи впливу:

1) прийняття обов’язкового до виконання членом саморегулівної організації рішення про усунення порушення;

2) застосування фінансових або нефінансових санкцій;

3) позбавлення членства.

Встановлюються основи державного регулювання і державного контролю у сфері саморегулювання господарської та професійної діяльності.

Формування державної політики у сфері саморегулювання забезпечується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.

Центральні органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, Національний банк України забезпечують реалізацію державної політики з питань саморегулювання господарської та/або професійної діяльності у певній сфері (галузі), або певного виду (видів) в межах повноважень, визначених законом.

У статті 14 законопроекту встановлюються гарантії незалежності та захисту прав саморегулівних організацій, відповідно до яких втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, їх посадових та службових осіб у діяльність саморегулівних організацій, так само як і втручання саморегулівних організацій у діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, їх посадових та службових осіб, не допускається, крім випадків, передбачених законом.

На думку директора Центру демократії та верховенства права Тараса Шевченка, цей законопроект стимулює медійні організації об’єднатись:

«Мова йде про те, що якась частина медіа зможе об’єднатись і запровадити інструменти, певні етичні правила та відповідальність за порушення цих правил. Тому тут ще і питання стимулів організацій для об’єднування».

Також ми писали про те, хто має виступити ініціатором саморегуляції медіа — держава чи медіа-організації.