Рада громадського контролю при ДБР: почати з чистого аркуша

Як відомо, Державне бюро розслідувань фактично приступило до роботи в кінці листопада 2018 року. Втім, при ДБР досі не створена Дисциплінарна комісія — тобто наразі фактично відсутній дисциплінарний орган, механізм подачі скарг на дії посадових і службових осіб, а також можливість притягнення працівників ДБР до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до закону про ДБР до складу дисциплінарної комісії входять п'ять осіб, троє з яких визначаються Радою громадського контролю при Державному бюро розслідувань.

26 квітня 2018 року директор ДБР Роман Труба затвердив склад Ради громадського контролю при ДБР. У травні 2018 року РГК відразу ж визначилася з трьома членами-кандидатами до Дисциплінарної комісії. Втім, Роман Труба, посилаючись на різні підстави, так і ухвалив рішення про створення останньої.

«Вдячний, що Рада громадського контролю працює конструктивно, і на засіданнях піднімається багато питань щодо діяльності ДБР. Питання щодо формування Дисциплінарної комісії не нове. Вирішенням його я займався тривалий час. Але є норма, яка не дозволяє мені затвердити її склад. Для діяльності Дисциплінарної комісії потрібне положення про неї. Воно розробляється на підставі типового положення Кабінету міністрів України. Але у Кабміна такого положення немає. Я з’ясовував, чи можу я без типового положення Кабінету міністрів України затвердити положення про Дисциплінарну комісію ДБР. І отримав чітку відповідь — ні. Це основне застереження, яке не дозволяє мені запустити роботу Дисциплінарної комісії», — зазначив Роман Труба навесні 2019 року в інтерв’ю «Судово-юридичній газеті».

У березні 2019 року за участі Романа Труби, керівника ГО «Електронна демократія» Володимира Фльонца та виконавчого директора ГО «Центр політико-правових досліджень» Тараса Бойка відбулася презентація нового порядку відбору до РГК, під час якої чинний склад був поставлений перед фактом затвердження змін до Положення про Раду громадського контролю при ДБР та нового порядку відбору до РГК, розробка яких відбулася без повідомлення самої Ради. Відповідно до цих змін значно розширювалися повноваження керівника ДБР стосовно РГК.

Після того як Рада громадського контролю надала негативну оцінку звіту про діяльність Бюро за 2018 рік, 26 квітня 2019 року Роман Труба припинив повноваження РГК.

Незважаючи на попередження Ради про те, що новий порядок відбору несе в собі ризики та нівелює прозорість формування її складу, таке інтернет-голосування в жовтні 2019 року було проведено. І в результаті Роман Труба повідомив, що «виявлено обставини, що можуть свідчити про можливе масове організоване голосування під час обрання членів Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань на користь перших 13 кандидатів у рейтингу».

Суд першої інстанції виніс ухвалу про забезпечення позову, яку залишив у силі апеляційний суд (наразі справа перебуває у КАС Верховного Суду), про заборону ДБР оголошувати результати голосування та видавати наказ про затвердження складу РГК при ДБР.

Отже, наразі питання щодо РГК при ДБР залишається відкритим, як і питання створення Дисциплінарної комісії.

У суботу 25 січня у Державному бюро розслідувань за участі т. в. о. директора ДБР Ірини Венедіктової відбулася відкрита нарада на тему: «Визначення шляхів подальшої співпраці з Радою громадського контролю при ДБР».

Модерувати захід була запрошена заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики Галина Янченко. Окрім того, в оргкомітеті з організації цієї наради були член внутрішньої конкурсної комісії ДБР, вже згаданий вище виконавчий директор Центру політико-правових досліджень Тарас Бойко та журналіст Катерина Бутко, а також радник директора ДБР Руслан Бірюков.

Персональних запрошень на даний захід ніхто не отримував, втім, усі бажаючі могли зареєструватися на нього за спеціальною формою на сайті ДБР.

Як виявилося під час обговорення, тема наради була дещо іншою, ніж заявлено в анонсі. А саме — присутнім пропонувалося напрацювати засади проекту Положення про РГК ДБР щодо критеріїв відбору до РГК та строку її повноважень. Це викликало запитання у деяких учасників заходу, адже наразі незрозумілою залишається доля другого складу РГК ДБР, обраного під час інтернет-голосування в жовтні 2019 року.

Присутні члени РГК ДБР першого складу запропонували керівнику ДБР, з огляду на позицію Верховного Суду про безперервність роботи такого органу, надати першому складу Ради можливість працювати та створити Дисциплінарну комісію з обраними раніше членами. Водночас Рада, за їх словами, могла б напрацювати проект нового Положення з урахуванням пропозицій громадськості.  

Втім, як зазначила т. в. о. директора ДБР Ірина Венедіктова, краще почати роботу РГК з чистого аркуша, а для тих членів, які набрали більшість голосів під час інтернет-голосування, не буде проблемою ще раз взяти участь у конкурсі.

Під час обговорення пропозицій щодо Положення були висловлені думки стосовно того, як убезпечити результат інтернет-голосування від спотворення (зокрема, шляхом ідентифікації особи через BankID або ЕЦП); якими мають бути вимоги до стажу та досвіду, а також репутації кандидатів; чи мають кандидати подавати електронну декларацію та проходити поліграф; чи можуть організації, які фінансуються за рахунок іноземних грантів, брати участь у конкурсі до РГК; яким має бути ценз проживання в Україні для кандидатів тощо. Зокрема, учасники наради дійшли згоди про необхідність для кандидатів до РГК презентувати себе самостійно, а не шляхом подання через громадські організації.

Слід зазначити, що Положення про Раду громадського контролю та порядок її формування, згідно зі змінами до закону про ДБР, тепер затверджуються Президентом України за поданням директора Державного бюро розслідувань. Окрім того, до закону введено ще одне важливе повноваження РГК — вона розробляє та затверджує Правила професійної етики працівників ДБР.

З огляду на стислі строки подання Президенту проекту положення, учасникам наради було запропоновано надати свої пропозиції через гугл-форму.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що ім’я нового очільника Державного бюро розслідувань стане відоме найпізніше на початку травня. 

Нагадаємо, що депутати Верховної Ради прийняли проект закону №2116 про внесення змін до Закону України «Про Державне бюро розслідувань» щодо удосконалення діяльності ДБР. Відповідне рішення підтримали 250 народних обранців.

Крім того, 15 листопада парламент прийняв поправку, яка перезавантажує керівництво ДБР.

Додамо, правоохоронний комітет парламенту підтримав пропозицію про повне перезавантаження керівництва Державного бюро розслідувань.

Також відомо, що Рада громадського контролю при Державному бюро розслідувань оприлюднила звернення щодо відносин з ДБР.